Тема 14. Законность и правопорядок

(лекция – 2 часа; семинар – 6 часов; самостоятельная работа – 8 часов)

 

План семинарских занятий

(СЕМИНАР 1)

1. Понятие законности и ее признаки.

2. Принципы и требования законности.

(СЕМИНАР 2)

1. Гарантии законности.

2. Понятие и признаки правопорядка.

(СЕМИНАР 3)

1. Особенности правопорядка.

2. Основные пути укрепления законности и правопорядка.

Ключевые термины и понятия: Законность – комплексное социально-правовое явление, отражающее организацию и функционирование общества на правовых началах. Гарантии законности – система объективных и субъективных требований общественной жизни, организационных мероприятий и юридических средств, используемых государством для обеспечения режима законности. Принципы законности – это основные идеи, начала, выражающие содержание законности. Требования законности – юридические условия воплощения в жизнь принципов права. Реальность законности – это достижение фактического исполнения правовых предписаний во всех видах деятельности и неотвратимости ответственности за любое их нарушение. Правопорядок – это основанная на праве и законности организация правовой жизни, отражающая качественное фактическое состояние общественных отношений, урегулированных правом. Содержание правопорядка – система правовых и неправовых элементов, свойств, признаков, процессов, которые способствуют установлению и поддержанию правомерного поведения субъектов, т. е. такого поведения, которое урегулировано нормами права и достигло целей правового регулирования. Структура правопорядка – это единство и одновременно разделение системы общественных отношений, урегулированных правом согласно их отраслевого содержания. Функции правопорядка – это основные направления формирования и поддержания стабильного правового состояния системы общественных отношений. Принципы правопорядка – это отправные начала, неоспоримые требования, формирующие правопорядок и являющиеся основой его существования и функционирования.

 

ОСНОВНАЯ ЛИТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 445-460, 488-515.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 296-315, 526-552.

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ЛИТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 282-299, 659-676.

4. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 197-209, 227-239.

5. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 370-390.

6. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 335-353, 369-375.

7. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 240-267.

8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 283-294.

9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 197-224.

10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 135-143, 144-147.

11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 281-309, 339-354.

12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 108-118, 162-180.

13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 342-357, 380-390.

14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 268-281.

15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 434-454, 506-580.

16. Витрук Н.В. Законность: понятие, защита и обеспечение. Общая теория права: Курс лекций / Под общ. ред. В.К. Бабаева. – Нижний Новгород: Эра, 1993. – С. 513–534.

17. Кулян Е.Л. Законность и правовое воспитание личности. // Северо-кавказский юридический весник. – 2006. – № 1. – С. 96-100.

18. Кміта О.В. Теоретичні проблеми співвідношення понять законності та правопорядку у контексті розвитку сучасної правової науки // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2005. – № 1(39). – С. 99–108.

19. Крижанівський А.Ф. Типологія правопорядку: підстави класифікації та їх загальна характеристика // Вісн. Акад. прав. наук України: Зб. наук. пр. – Х.: Право, 2007. – № 2 (49). – С. 25–32.

20. Крижанівський А.Ф. Феноменологія правопорядку: поняття, вимір, типологія // Одес. нац. юрид. акад. – О.: Фенікс, 2006. – 196 с.

Задания для самостоятельной работы по теме № 14

 

1. Сделать схему принципов законности.

2. Сделать таблицу структуры правопорядка.

3. Определить основные пути укрепления законности и правопорядка.

 

Вопросы для самоконтроля по теме № 14

 

1. Виды специальносоциальных гарантий законности.

2. Основные принципы законности.

3. Требования законности в сфере реализации права.

4. Правопорядок, как результат общественного поведения.

5. Вмешательство государства в процесс формирования правопорядка.

____________________________________________________________________

Тема 15. Правовое сознание и правовая культура

(лекция – 2 часа; семинар – 6 часов; самостоятельная работа – 8 часов)

 

План семинарских занятий

(СЕМИНАР 1)

1. Понятие и признаки правосознания.

2. Структура правосознания.

3. Функции правосознания.

(СЕМИНАР 2)

1. Виды правосознания.

2. Влияние правосознания на правоприменительную деятельность.

3. Понятие и виды деформации правосознания.

(СЕМИНАР 3)

1. Профессоинальное правосознание.

2. Правосознание как составная часть правовой культуры.

3. Понятие, признаки и виды правовой культуры.

Ключевые термины и понятия:

Правосознание – это система идей, представлений, эмоций и чувств, выражающих отношение личности, группы, общества к действующему, прошлому и желаемому праву, а также к деятельности, связанной с правом.

Индивидуальное правосознание – совокупность правовых взглядов, чувств и убеждений конкретного индивида.

Общественное правосознание – совокупность правовых взглядов, чувств и убеждений, которые показывают отношение к праву всего общества.

Профессиональное правосознание – специализированные правовые знания (теоретические и практические), которые используются в практической деятельности юристами-профессионалами.

Правовая психология – совокупность чувств и эмоций, выражающих отношение индивида, группы, общества к праву, правовым явлениям.

Эмоция – психический процесс средней продолжительности, отражающий субъективное оценочное отношение к существующим или возможным ситуациям.

Правовая идеология – система правовых принципов, идей, теорий, концепций, отражающих научное осмысление правовой реальности.

Интеллект – совокупность накопленных человеком знаний, опыта и его умственных способностей.

Правовая культура – это разновидность общей культуры, которая представляет собой систему ценностей, достигнутых человечеством в области права и касается правовой реальности данного общества.

Правовая установка – это готовность личности проявить активность в области познания и реализации права.

 

ОСНОВНАЯ ЛИТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 461-478.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 553-566.

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ЛИТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 677-715.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 270-279.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 216-226.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 353-365.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 354-368.

8. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 733-757.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 295-301.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 137-144.

11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 310-338.

12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 76-99.

13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 243-254.

14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 378-400.

15. Коробка В.Н. Правовое мировозрение: в 2-х частях: ч.1 Становление и развитие: Монография. – Донецк: ДЮИ, 2008. – 152 с.

16. Коробка В.М., Пашутін В.В. Сучасна правосвідомість слідчих (теоретико – соціологічний аспект): Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 124 с.

17. Дмитрієнко Ю.М. Проблеми рівності та пріоритетності суб’єктів правосвідомості за перехідного правостановлення. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – вип. 2. – С. 55-69.

18. Афанасьевский В.Л. Правовое сознание: исходное поле смысла. // Актуальные проблемы правоведения. – 2005. – № 1. – С. 41-45.

19. Андрусяк Т. Правова ідеологія. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2003. – С. 3-4.

20. Губенко М.М. Правосвідомість як важлива умова гарантії прав і свобод людини і громадянина (за філософсько – правовою спадщиною І. Ільїна) // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 2001. – №1. – С. 23-33.

 

Задания для самостоятельной работы по теме № 15

 

1. Дать определение понятий: правосознание, индивидуальное правосознание, групповое правосознание, общественное правосознание, функции правосознания, правовая идеология, правовая культура, мотивация, эмоциональное состояние.

2. Составить схему структуры правосознания.

3. Исследовать проблемность явлений правового нигилизма и правового идеализма.

 

Вопросы для самоконтроля по теме № 15

 

1. Функции правосознания.

2. Роль правосознания в процессе реализации права.

3. Формирование индивидуального правосознания.

4. Формирование группового правосознания.

5. Формирование общественного правосознания.

____________________________________________________________________