Засоби діагностики якості вищої освіти



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Засоби діагностики якості вищої освіти



Проректор з НМВР

_________________к.е.н., доц. Захарчин Р.М.

«_____» ______________ 2015 р.

Засоби діагностики якості вищої освіти

БАКАЛАВРА

Галузі знань: 0305 «Економіка та підприємництво»

Напрям підготовки 6.030510

«Товарознавство і торговельне підприємництво»

(професійне спрямування
«Товарознавство та комерційна діяльність»)

ПРОГРАМА

Комплексного

Кваліфікаційного державного екзамену

ЛЬВІВ 2015

Розмноження і тиражування без дозволу ЛІЕТ заборонено

 

Укладачі: к.т.н., доц. Луців Н.В.,

к.т.н., доц. Павлишин М.Л .,

к.е.н., доц. Захарчин Р.М.,

к.т.н., проф. Задорожний І.М.,

к.с-г.н., доц. Цимбалюк В.М.,

к.е.н., доц. Лащик І.П.,

к.г.н., доц. Клапчук М.Г.,

к.е.н., доц. Майор О.В.,

ст. викл. Жолинська Г.М.,

ст. викл. Сеник Л.Я.,

ст. викл. Замрій О.М.,

ст. викл. Островська Г.В.,

ас. Губицька Ю.В.,

ас. Шевчик О.І.

 

 

Електронну версію підготувала - зав. лабораторією Бурак Є.І.

 

 

Рецензент – д.т.н., проф. Доманцевич Н.І., зав. кафедрою товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії

 

 

Відповідальний за випуск - зав. кафедрою товарознавства та експертизи товарів ЛІЕТ к.т.н., доц. Павлишин М.Л.

Програма державного екзамену розглянута та схвалена на засіданні кафедри товарознавства та експертизи товарів

Протокол № 6 від 25. 02. 2015 р.

 

Розглянуто і затверджено на засіданні науково-методичної Ради ЛІЕТ

Протокол № від ________ 2015 р.

 


ЗМІСТ

    Стор.
  Вступ
  Зміст програми комплексного державного екзамену
І. 1. Тестові завдання з дисциплін: ТОВАРОЗНАВСТВО  
1.1. Теоретичні основи товарознавства
1.2. Товарознавство (харчові продукти)
1.3. Товарознавство (непродовольчі товари)
1.4. Товарознавство (пакувальні матеріали і тара)
1.5. Товарознавство (послуги)
2. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
3. МАРКЕТИНГ
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ
5. ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ
6. КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
7. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ
8. ОБЛІК І АУДИТ
9. МЕНЕДЖМЕНТ
10. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І ОХОРОНА ПРАЦІ
11. ОСНОВИ МЕРЧАНДАЙЗИНГУ
12. ПРАВО: ГОСПОДАРСЬКЕ І КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО
ІІ. 2.1. Теоретичні питання з дисциплін Економіка торгівлі  
2.2. Економічна теорія
2.3. Облік і аудит
2.4. Товарознавство (харчові продукти)
2.5. Товарознавство (непродовольчі товари)
2.6. Товарознавство (послуги)
2.7. Комерційна діяльність
ІІІ. Практичні завдання
  Оцінювання державного екзамену з базової освіти
  Загальні критерії оцінювання комплексного державного екзамену
  Список рекомендованих джерел

 

ВСТУП

 

Державна атестація випускника за напрямом 6.030510 «Товарознвавство і торговельне підприємництво» професійного спрямування «Товарознавство та комерційна діяльність» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» – це інтегрований підсумок навчальної діяльності студента. Згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника за напрямом «Товарознвавство і торговельне підприємництво» професійного спрямування «Товарознавство та комерційна діяльність» державний комплексний екзамен з фаху передбачає визначення рівня теоретичної і практичної підготовки випускників, їх вміння застосувати набуті знання у вирішенні творчих завдань, прогнозувати властивості нових товарів. Мета державного екзамену – оцінювання рівня професійних знань, умінь та навичок – компетентностей випускників.

Комплексний екзамен базується на професійно-орієнтованих та професійних дисциплінах, що формують професійні знання і вміння фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Під час формування змісту програми державного комплексного екзамену з фаху враховувались основні напрямки та функції діяльності фахівця, що визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, а саме товарознавча та організаційно-управлінська функція та оволодіння типовими завданнями діяльності:

- забезпечення товарами підприємств торгівлі;

- ідентифікація товарів;

- управління асортиментом, безпечністю та якістю товарів;

- забезпечення ефективності технології торговельних процесів;

- управління матеріально-фінансовим станом підприємства;

- розробка маркетингової стратегії тощо.

Програму комплексного державного екзамену розроблено на основі складових галузевих стандартів вищої освіти України – Засоби діагностики якості вищої освіти. Вимоги до державної атестації (ЗД), Положення про державну атестацію випускників Львівського інституту економіки і туризму які упорядковують та регламентують методики, призначені для цілісного та якісного оцінювання рівня сформованості знань, умінь та навичок, професійної компетентності осіб, які здобувають освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр» за напрямом 6.030510 «Товарознвавство і торговельне підприємництво» та нормативних вимог до державної атестації НМК Міністерства освіти і науки України за напрямом 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво».

Програма комплексного державного екзамену для випускників бакалаврського рівня за напрямом 6.030510 «Товарознвавство і торговельне підприємництво» професійного спрямування «Товарознавство та комерційна діяльність» складена на основі навчальних програм двох блоків дисциплін:

- нормативних дисциплін професійної і практичної підготовки - «Товарознавство» («Теоретичні основи товарознавства», «Товарознавство (харчові продукти»), «Товарознавство (непродовольчі товари)», «Товарознавство (пакувальні матеріали і тара)», «Товарознавство послуг»), «Технічне регулювання», «Організація торгівлі», «Маркетинг», «Економіка торгівлі»;

- дисциплін професійної і практичної підготовки відповідно до професійного спрямування «Товарознавство і комерційна діяльність» - «Комерційна діяльність», «Економічна теорія», «Облік і аудит», «Менеджмент», «Основи мерчандайзингу», «Право: господарське і комерційне право», «БЖД і охорона праці».

Екзаменаційний білет на комплексному державному екзамені складається з чотирьох частин:

І. Тестові завдання, що включають запитання з кожної дисципліни комплексного іспиту.

ІІ. Теоретичне запитання з економічного блоку дисциплін («Економіка торгівлі», «Економічна теорія» або «Облік і аудит»).

ІІІ. Теоретичне запитання з блоку фахових дисциплін («Товарознавство (харчові продукти)», «Товарознавство (непродовольчі товари)» або «Комерційна діяльність»).

ІV. Практична частина – типові професійні завдання за змістовими модулями, що імітують умови (ситуації) практичної діяльності випускника на первинних посадах. У цій частині поєднані завдання з окремих дисциплін, що виносяться на державний екзамен.

Готуючись до відповіді під час екзамену студенту дозволяється користуватися програмами цих дисциплін та необхідними нормативними документами для вирішення ситуаційних завдань.

У програмі зазначено перелік типових тестових та теоретичних питань, ситуаційних завдань, що виносяться на державний комплексний екзамен, список рекомендованих джерел для підготовки до екзамену та критерії оцінювання знань студентів.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІН

 

ТОВАРОЗНАВСТВО

Товарознавство (послуги)

1. До групи побутових послуг відносять:

1. послуги: пралень, електронної пошти, газопостачання;

2. послуги: лазень і душів, перукарень, прокатних пунктів, ремонт взуття;

3. послуги: водопостачання, перукарень, ремонт взуття;

4. послуги: газопостачання, теплозабезпечення, квартирні послуги.

 

2. Послуги, безпосередньо не пов'язані з наданням основної побутової послуги. Споживач може скористатись ними переважно за додаткову плату або відмовитись від них класифікують як:

1.ув'язані побутові послуги;

2. частково ув'язані побутові послуги;

3. основні побутові послуги;

4. вільні побутові послуги.

 

3. Підсектор виробництва нематеріальних послуг продукує послуги:

1. транспорту, торгівлі, житло-побутового обслуговування;

2. діяльність армії, житло-побутового обслуговування;

3. маркетингу, аудиту, торгівлі, транспорту;

4. управління, діяльності армії, освіти, шоу-бізнесу, маркетингу.

 

4. Підсектор виробництва матеріальних послуг продукує послуги:

1. транспорту, торгівлі, житло-побутового обслуговування;

2. діяльність армії, житло-побутового обслуговування;

3. маркетингу, аудиту, торгівлі, транспорту;

4. управління, діяльності армії, освіти, шоу-бізнесу, маркетингу.

 

5. До групи фінансових послуг відносять:

1. послуги: страхові; торговельні; агентські; брокерські, комісійні, аукціонні;

2. пслуги: експертні; управлінські; облікові; аудиторські; маркетингові;

3. послуги: франчайзинг; патенти; ноу-хау; торговельні марки,маркетингові;

4. послуги: кредитні і розрахункові, факторинг, лізинг.

 

6. До групи соціально-культурних послуг відносять:

1. послуги: радіозв’язку, телезв’язку, фізичної культури і спорту;

2. послуги: міського транспорту, радіозв’язку, тепло забезпечення;

3. послуги: санаторно-курортні, туристсько-екскурсійні, охорони здоров’я;

4. послуги: фізичної культури і спорту, морського і річкового транспорту.

 

7. Послуги таких сфер як банки, юридичні і консультаційні послуги – це послуги класу:

1. відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти;

2. відчутні дії, спрямовані на тіло людини;

3. невідчутні дії, спрямовані на свідомість людини;

4. невідчутні дії з невідчутними активами.

 

8. Послуги таких сфер як охорона здоров'я, пасажирський транспорт, салони краси і перукарні, спортивні заклади, ресторани і кафе – це послуги класу:

1. відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти;

2. відчутні дії, спрямовані на тіло людини;

3. невідчутні дії, спрямовані на свідомість людини;

4. невідчутні дії з невідчутними активами.

 

9. Послуги таких сфер як освіта, радіо-, телевізійне віщання, інформаційні послуги, театри, музеї – це послуги класу:

1. відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти;

2. відчутні дії, спрямовані на тіло людини;

3. невідчутні дії, спрямовані на свідомість людини;

4. невідчутні дії з невідчутними активами.

 

10. Послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам – це:

1. характерні туристичні послуги та товари;

2. супутні туристичні послуги та товари;

3. головні туристичні послуги та товари;

4 вибіркові туристичні послуги та товари.

 

11. Послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам – це:

1. характерні туристичні послуги та товари;

2. супутні туристичні послуги та товари;

3. головні туристичні послуги та товари;

4 вибіркові туристичні послуги та товари.

 

12. До групи торговельно-посередницьких послуг відносять:

1. послуги: страхові; торговельні; агентські; брокерські, комісійні, аукціонні;

2. послуги: експертні; управлінські; облікові; аудиторські; маркетингові;

3. послуги: франчайзинг; патенти; ноу-хау; торговельні марки,маркетингові;

4. послуги: транспортно-експедиційні; компенсаційні; аудиторські;

 

13. До групи ліцензійних послуг відносять:

1. послуги: франчайзинг; патенти; ноу-хау; торговельні марки,маркетингові;

2. послуги: страхові; торговельні; агентські; брокерські, комісійні, аукціонні;

3. послуги: експертні; управлінські; облікові; аудиторські; маркетингові;

4. послуги: кредитні і розрахункові, факторинг, лізинг.

 

14. До групи житлово-комунальних послуг відносять:

1. послуги: міського транспорту, радіозв’язку, теплозабезпечення;

2. послуги: водопостачання, перукарень, ремонт взуття;

3. послуги: телезв’язку, водопостачання, стоянка автотранспорту;

4. послуги: газопостачання, тепло забезпечення, водопостачання, квартирні послуги.

 

15. Комплекс обов'язкових для виконання правил обслуговування клієнтів, покликаних гарантувати встановлений рівень якості всіх технологічних і торговельних операцій:

1. декларація про відповідність;

2. ринок послуг;

3. стандарт обслуговування;

4. паспорт послуг.

 

16. Послуги неможливо продемонструвати, побачити, спробувати, транспортувати, зберігати, упаковувати або вивчати до моменту їх отримання – це означає:

1. невіддільність виробництва і споживання послуг;

2. невідчутність (нематеріальний характер) послуг;

3. нездатність послуг до зберігання;

4. мінливість послуг.

 

17. Послуги класу «Відчутні дії, спрямовані на товари та інші фізичні об'єкти» – це послуги таких сфер як:

1. освіта, радіо-, телевізійне віщання, інформаційні послуги, театри, музеї;

2. охорона здоров'я, пасажирський транспорт, салони краси і перукарні, спортивні заклади, ресторани і кафе;

3. банки, юридичні і консультаційні послуги;

4. вантажний транспорт, ремонт і утримання устаткування, охорона.

 

18. Технологія виробництва послуг задля створення комфортних умов споживачам, вияву персональної уваги до них, забезпечення позитивного іміджу підприємства - це:

1. технологія франчайзингу;

2. підтвердження відповідності;

3. технологія гостинності;

4. декларування відпоавдності.

 

19. Основні туристичні послуги - це:

1. екскурсійні, медичні послуги, культурно-видовищні та ігрові заходи;

2. розміщення, харчування туристів, транспортні та екскурсійні послуги;

3. розміщення, харчування, фізкультурно-оздоровчі послуги;

4. культурно-видовищні та ігрові заходи, медичні, фізкультурно-оздоровчі послуги.

 

20. Додаткові туристичні послуги - це:

1. екскурсійні, медичні послуги, культурно-видовищні та ігрові заходи;

2. розміщення, харчування туристів, транспортні та екскурсійні послуги;

3. розміщення, харчування, фізкультурно-оздоровчі послуги;

4. культурно-видовищні та ігрові заходи, медичні, фізкультурно-оздоровчі послуги.

 

21. Супутні туристичні послуги - це:

1. екскурсійні, медичні послуги, культурно-видовищні заходи, забезпечення туристичною символікою;

2. розміщення, харчування туристів, транспортні та екскурсійні послуги;

3. забезпечення туристичною символікою, сувенірною продукцією, послуги спеціальних видів звязку;

4. культурно-видовищні та ігрові заходи, медичні, фізкультурно-оздоровчі послуги.

 

22. Туристична оптова фірма, що діє як посередник між підприємствами туристичної індустрії і турагентствами - це:

1. туристичне бюро;

2. туристична корпорація;

3. туроператорська фірма;

4. готельний комплекс.

 

23. Обєднання задля спільної діяльності причетних до туристичних послуг підприємств у самостійну господарську одиницю - це:

1. туристичне бюро;

2. туристична корпорація;

3. туроператорська фірма;

4. готельний комплекс.

 

24. Обмінний ордер, виданий туристичним агенством турису в підтвердження оплати конкретних видів послуг, який є основою для їх отримання - це:

1. туристичний ваучер;

2. страховий поліс;

3. агентська угода;

4. агентська квитанція.

25. Дія, вигода або задоволення, що забезпечує матеріальні або духовні потреби індивідуальних і колективних споживачів - це:

1. франшиза;

2. лізинг;

3. послуга;

4. реклама.

 

26. Сукупність динамічних у часі і локалізованих у просторі соціально-економічних відносин, які формуються і реалізуються і реалізуються в процесі задоволення платоспроможного попиту реальних споживачів пропозицією послуг, забезпечують пропорційність їх відтворення:

1.ринок послуг;

2. рекламна компанія;

3. організація і технологія надання послуг;

4. конкуренція на ринку послуг.

 

27. Сукупність дій, заходів, які використовує продавець послуг з метою підвищення попиту на них, активізації, розширення обсягів їх збуту - це:

1. просування послуг на ринок;

2. форс-мажорні обставини;

3. технологічна місткість торгівлі;

4. організація і технологія надання послуг.

 

28. Сукупність суб'єктів і об'єктів, взаємозв'язаних процесом створення, надання (продажу) та споживання до реалізаційних, супутніх реалізації і після реалізаційних послуг, що надаються торговельними підприємствами - це:

1. система торговельних послуг;

2. диверсифікація ринків;

3. соціальна інфраструктура ринку послуг;

4. просування послуг на ринок.

 

29. Ринкове дійство, що організовується в окремих місцях і на визначений термін за домовленістю з мерією чи районною адміністрацією міста, для заключення договорів купівлі - продажів:

1. ярмарок;

2. контракт;

3. франшиза;

4. реклама.

 

30. Особливість послуг, яка виражається в тому, що якість послуг коливається в широких межах залежно від їх виробників, часу і місця надання послуг, від існуючих на підприємстві стандартів системи обслуговування, тобто від рівня сервісу на конкретному підприємстві та й від багатьох інших факторів – це:

1. невіддільність виробництва і споживання послуг;

2. невідчутність (нематеріальний характер) послуг;

3. нездатність послуг до зберігання;

4. мінливість послуг.

 

 

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

1. Сертифікація на відповідність вимогам, які є обов’язковими до виконання, а також вимогам, передбаченими чинним законодавством - це:

1. сертифікація систем якості;

2. добровільна сертифікація;

3. обов’язкова сертифікація;

4. система сертифікації.

 

2. Сертифікат відповідності – це:

1. документ, який видають на продукцію, що пройшла сертифікацію і який свідчить про її відповідність вимогам конкретного нормативного документа.

2. документ, що встановлює правила, загальні принципи або характеристики щодо різних видів діяльності.

3. захищений у встановленому порядку знак, який свідчить, що маркована ним продукція відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

4. документ, що встановлює комплекс норм, правил, загальних принципів, вимог та характеристик, розрахований на загальне та багаторазове застосування.

МАРКЕТИНГ

1. Що є основним у визначенні суті маркетингу?

1. збут товарів;

2. зниження витрат виробництва;

3. задоволення потреб споживачів;

4. жодна відповідь не є вірною.

2. Метод збору первинної інформації, який відповідає описовій цілі маркетингового дослідження - це:

1. спостереження;

2. опитування;

3. експеримент;

4. розрахунок.

3. Вид маркетингової стратегії, коли фірма пропонує весь ринок однорідний товар і використовує для нього один комплекс маркетингу - це:

1. диференційований маркетинг;

2. концентрований маркетинг;

3. недиференційований маркетинг;

4. жодна відповідь не є вірною.

4. Вид маркетингової стратегії, коли фірма пропонує на різних сегментах ринку різні (або модифіковані) товари і використовує для їх просування окремі комплекси маркетингу - це:

1. диференційований маркетинг;

2. концентрований маркетинг;

3. недиференційований маркетинг;

4. жодна відповідь не є вірною.

5. Вид маркетингової стратегії, коли фірма зосереджує свої зусилля на одному сегменті ринку і прагне максимально задовольнити потреби його споживачів - це:

1. диференційований маркетинг;

2. концентрований маркетинг;

3. недиференційований маркетинг;

4. жодна відповідь не є вірною.

6. Дії з розробки пропозиції компанії та її іміджу, спрямовані на те, щоб вона посіла окреме сприятливе місце у свідомості цільової групи споживачів:

1. позиціонування товару;

2. вибір цільового ринку;

3. сегментування ринку;

4. вибір цільового ринку і сегментування.

7. Поділ ринку на індивідуумів характерний для:

1. підприємств, що виробляють товари широкого вжитку;

2. підприємств, що надають послуги;

3. підприємств, що виробляють товари промислового призначення;

4. жодна відповідь не є вірною.

8. Етап життєвого циклу товару, на якому з’являються перші прихильники товару, народжується попит на нього, конкуренти шукають резерви для виготовлення аналогу:

1. розробка товару;

2. зростання;

3. виведення на ринок;

4. зрілість.

9. Етап життєвого циклу товару, на якому товаром частково перестають цікавитися, немає черги на його придбання, конкуренти виготовили кращі за якістю чи дешевші товари-аналоги:

1. розробка товару;

2. зростання;

3. зрілість;

4. жодна відповідь не є вірною.

10. До основних характеристик послуг відносять:

1. непостійність якості; нездатність до зберігання;

2. невідчутність; невіддільність від постачальника;

3. вірні відповіді 1) та 2);

4. жодна відповідь не є вірною.

11. Оберіть послугу, в якій витрати „на її запас” будуть найбільшими:

1. суднова компанія (морські перевезення);

2. міні-готель;

3. перукарня;

4. всі відповіді вірні.

12. Оберіть послугу, в якій витрати „на її запас” будуть найменшими:

1. суднова компанія (морські перевезення);

2. міні-готель;

3. перукарня;

4. суднова компанія (морські перевезення) і перукарня;

13. Оберіть продукт, який можна назвати комплексним:

1. спортивний одяг;

2. шевські послуги (пошиття взуття на індивідуальне замовлення);

3. відвідування дельфінарію;

4. жодна відповідь не є вірною.

14. В стратегії підтримання рівня задоволення і вірності клієнта компанії першим кроком є:

1. навчання персоналу, підвищення його кваліфікації;

2. виявлення незадоволеного клієнта та причини його незадоволення;

3. толерантне залагодження конфлікту персоналом компанії;

4. жодна відповідь не є вірною.

15. Маркетингова стратегія ціноутворення, що передбачає встановлення нижчої ціни на товар-новинку ніж на аналогічні товари, що вже існують називається:

1. стратегія впровадження продукту на ринок (глибокого проникнення на ринок);

2. стратегія „збирання вершків”;

3. стратегія лідерства на ринку;

4. стратегія дискримінаційних цін.

16. Маркетингова стратегія ціноутворення, що передбачає встановлення спочатку дуже високої ціни на товар-новинку, а потім її поступове зниження називається:

1. стратегія пограбування;

2. стратегія „збирання вершків”;

3. стратегія лідерства на ринку;

4. стратегія дискримінаційних цін.

17. Вид розподілу, який передбачає жорстко обмежену кількість посередників фірми (фірма-виробник контролює їх діяльність):

1. селективний;

2. ексклюзивний;

3. інтенсивний;

4. вірні відповіді 2) і 3).

18. Вид розподілу, за якого фірма намагається забезпечити наявність свого товару у якомога більшій кількості торгових точок:

1. селекційний;

2. ексклюзивний;

3. інтенсивний;

4. вірні відповіді 2) і 3).

19. Структура каналу розподілу: „виробник – споживач” відображає канал:

1. однорівневий;

2. нульового рівня;

3. дворівневий;

4. трирівневий.

20. Якщо товар виготовляється на замовлення, то краще використовувати:

1. прямі канали розподілу;

2. непрямі канали розподілу;

3. змішані канали розподілу;

4. непрямі і змішані канали розподілу.

21. Тип вертикальних маркетингових систем, що складаються з виробника, оптового і роздрібного торговця, які перебувають у власності однієї компанії:

1. керовані ВМС;

2. договірні ВМС;

3. корпоративні ВМС;

4. жодна відповідь не є вірною.

22. Біг-борди, сіті-лайти, призматрони – це засоби:

1. друкованої реклами;

2. зовнішньої реклами;

3. реклами на транспорті;

4. реклами в місцях продажу.

23. Листівки, буклети, проспекти, каталоги, постери – це засоби:

1. друкованої реклами;

2. зовнішньої реклами;

3. реклами на транспорті;

4. реклами в пресі.

24. Діяльність людини або групи людей, спрямо­вана на формування позитивного іміджу фірми у громадськості за до­помогою засобів масової інформації – це наступний інструмент маркетингових комунікацій:

1. персональний продаж;

2. реклама;

3. паблік рілейшнз;

4. мерчандайзинг.

25. Персональний продаж – це:

1. будь-яка платна неособиста форма поширення інфор­мації про фірму та її товар;

2. усна презентація товару під час бесіди з одним або кількома потенційними покупцями з метою продажу товару;

3. діяльність людини або групи людей, спрямо­вана на формування позитивного іміджу фірми у громадськості за до­помогою засобів масової інформації;

4. продаж товару за допомогою інтерактивних засобів зв’язку (пошта, інтернет, телефон).

26. Реклама – це:

1. будь-яка платна неособиста форма поширення інфор­мації про фірму та її товар;

2. усна презентація товару під час бесіди з одним або кількома потенційними покупцями з метою продажу товару;

3. діяльність людини або групи людей, спрямо­вана на формування позитивного іміджу фірми у громадськості за до­помогою засобів масової інформації;

4. продаж товару за допомогою інтерактивних засобів зв’язку (пошта, інтернет, телефон).

27. Короткочасні спонукальні заходи, спрямовані на заохочення споживачів до купівлі (знижки в ціні, розпро­даж, лотереї) належать до наступного інструменту маркетингових комунікацій:

1. персонального продажу;

2. комплексу стимулювання збуту;

3. паблік рілейшнз;

4. прямий маркетинг.

28. Згідно матриці „частка ринку – зростання ринку” компанії „Бостон консалтинг груп”, якщо підприємство займає велику частку ринку, який швидко зростає, то воно відноситься до:

1. „дійних корів”;

2. „зірок”;

3. „важких дітей”;

4. „собак”.

29. Згідно матриці „частка ринку – зростання ринку” компанії „Бостон консалтинг груп”, якщо підприємство займає велику частку ринку, який сповільнив своє зростання, то воно відноситься до:

1. „дійних корів”;

2. „зірок”;

3. „важких дітей”;

4. „собак”

30. Який вид організаційної структури служби маркетингу оптимально використати підприємству, якщо у нього дуже широкий асортимент товару, що продається на багатьох ринках?

1. товарно-ринкову;

2. сегментної орієнтації;

3. функціональну;

4. збутової орієнтації.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

1.Які з перерахованих функцій не виконують оптові організації?

1. вироблення й здійснення єдиної економічної політики в комерційній діяль­ності на ринку;

2. оптові закупівлі товарів;

3. створення централізованих фондів для фінансування маркетингових дослі­джень, підготовки кадрів та вирішення інших спільних господарських питань;

4. забезпечення інформаційного, консультативного, інших нидів господарсь­кого обслуговування.

 

2.При розробці схеми механізації торговельного підприємства й оснащенні його підйомно-транспортним обладнанням слід враховувати:

1. зручність в роботі й безпечність в експлуатації;

2. конструктивну міцність і довговічність;

3. конструктивні особливості будівлі, обсяг вантажообороту, номенклатуру товарів, вид і розміри тари, масу одиничного вантажу;

4. розмір складської площі, рівень санітарно-гігієнічних умов зберігання това­ру та обсяг вантажообороту.

 

3.Які показники включає поняття «режим зберігання»?

1. температура, склад газів;

2. вологість повітря, освітленість, температура;

3. температура, відносна вологість повітря, циркуляція повітря, склад газів, освітленість;

4. температура і циркуляція повітря.

 

4.Якому з можливих принципів організації товаропостачання від­повідає дане твердження: «принцип ... означає завезення товарів у ма­газин через рівні інтервали часу»?

1. безперебійність;

2. ритмічність;

3. планомірність;

4. економічність.

 

5. На підставі чого визначається потреба в оптових закупівлях товарів на оптових базах?

1. попиту населення на товари;

2. замовлень роздрібних торговельних підприємств;

3. місткості ринку;

4. замовлень фізичних осіб - остаточних споживачів товарів.

 

6. Нормовані втрати товарів під час зберігання на складах визна­чаються:

1. залежно від строків зберігання;

2. у процентах до товарообороту;

3. нормовані втрати не визначаються;

4. у процентах до витрат обігу.

 

7. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний:

1. замінити їх на якісні товари;

2. не заміняти неякісний товар;

3. замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші;

4. замінити на взаємозамінні товари.

 

8. Визначити найбільш доцільні варіанти лінійного планування торгового залу магазину прямокутної конфігурації за ширини торгового залу понад 24 м:

1. змішане розташування обладнання;

2. довільне розташування обладнання;

3. поздовжнє розташування обладнання;

4. поперечне розташування обладнання.

 

9.Чи можна продавати одні товари з умовою обов'язкового придбання в даному магазині інших товарів?

1. ні, це забороняється правилами торговельного обслуговування;

2. дозволяється;

3. покупець може отримати замість здачі інші товари;

4. дозволяється за згодою покупця.

 

10. В якому з варіантів правильно вказано види м'якої тари?

1. дерев'яні ящики; металеві ящики; бочки; скляні пляшки;

2. картонні ящики; корзини;

3. пакувальні тканини; мішки;

4. пакувальні тканини; дерев'яні ящики; мішки.

 

11. В якому з варіантів відповіді правильно відображено склад та послідовність елементів роздрібного продажу?

1. зустріч покупця; виявлення по­питу; зважування, розрахунок, відпуск; упаковування товарів;

2. отримання інвентарного кошика; надання послуг у виборі това­рів; розрахункові операції у вузлі розрахунку; упаковування товарів;

3. знайом­ство з товарними взірцями та змістом товарних ярликів; надання послуг у виборі това­рів; розрахункові операції у вузлі розрахунку; відпуск товарів із робочого запасу за традиційним методом продажу;

4. зустріч покупця; виявлення по­питу; упаковування товарів.

 

12. Скільки часу можуть зберігатися відібрані, але ще не придбані покупцями непродовольчі товари у торговому підприємстві?

1. протягом 2 годин;

2. протягом 4 годин;

3. протягом доби;

4. не зберігаються без оплати.

 

13. Чим викликана необхідність застосування різних методів продажу товарів?

1. специфічними властивостями товарів;

2. розміщенням магазинів;

3. розміром магазинів;

4. попитом населення.

 

14. Касова операція - це:

1. логічно завершена процедура, що виконується ЕККА за визначеним алгори­тмом після натискання однієї або декількох клавіш на клавіатурі;

2. виконання певних робіт по продажу товарів;

3. виконання функцій по отриманню звітів на ЕККА;

4. виконання робіт по програмуванню товарів на ЕККА.

 

15. В якому з наведених варіантів правильно вказано види маршрутів, які розробляються в процесі організації системи товаропостачання роздрібно ї торгової мережі?

1. лінійні, кільцеві, маятникові...;

2. виробники, оптові підприємства, транспортно-експедиційні;

3. транспортні завезення;

4. централізований..., децентралізований...

 

16. Торговельними автоматами називають:

1. форму реалізації товарів повсякденного попиту;

2. автоматичне обладнання, що самостійно відпускає попередньо підготовлені товари чи готує їх і видає покупцеві, або надає різні послуги в обмін за гро­ші або жетони;

3. обладнання, що забезпечує дозування, етикетування, пакування та продаж товару;

4. обладнання, яке призначається для виконання операцій, пов'язаних з при­йманням, зберіганням, підготуванням до продажу, викладанням та прода­жем товарів.

 

17. В якому з варіантів відповіді правильно згруповано елементи за­купівельної роботи, які відносяться до групи підготовчих?

1. уточнення маркетингової стратегії за­купівель; вивчення джерел закупівель; розробка проектів договорів;

2. укладання договорів; узго­дження специфікацій; одержання товарів;

3. застосування методів впливу до постачальників;

4. уточнення маркетингової стратегії за­купівель; застосування методів впливу до постачальників; укладання договорів.

 

18. Товари, прийняті працівниками господарюючого суб'єкта, що здійснюють продаж, виставляються для продажу:

1. після проведення певної підготовки;

2. протягом однієї доби;

3. одразу, а в разі потреби - після проведення допродажної підготовки;

4. протягом 2 днів.

 

19. Чи можна продавати дітям товари повсякденного попиту?

1. не можна;

2. можна тільки дітям, старшим 18 років;

3. можна, якщо вони можуть самостійно зробити покупку та розрахуватися за неї;

4. можна тільки дітям, старшим 6 років, за умови, що продавець знає особисто їх батьків.

 

20. Протягом якого строку на складі здійснюється остаточне при­ймання за якістю непродовольчих товарів за умови місцевого постачання, якщо в договорі поставки передбачено регулювання питань приймання товарів на основі Положення про поставки товарів?

1. протягом 48 годин;

2. протягом 3 днів;

3. протягом 10 днів;

4. протягом 15 днів.

 

21. Оптові закупівлі товарів - це:

1. процес переміщення товарів із сфери виробництва у сферу обігу;

2. процес прийняття комерційного рішення, яким констатується наявність рин­кової потреби в товарах і здійснюється відбір конкретних їх постачальників;

3. процес завезення товарів у роздрібні торговельні підприємства;

4. організація руху складних матеріальних потоків у часі та просторі.

 

22. Відвантажувальна рознарядка – це:

1. цивільно-правовий документ, призначенням якого є правове закріплення відносно постійних взаємних економічних обов'язків між незалежними суб'єктами господарювання;

2. розпорядчий документ, в якому покупець за дого­вором вказує своєму постачальнику, кому конкрет­но і за якою адресою, в які строки, в якій кількості і асортименті він має відвантажувати закуплений по­купцем товар;

3. невід'ємна частина договору, в якій обумовлюється кількість товарів, що підлягають поставці, розгор­нутий асортимент з щоквартальним розподілом і визначенням місячних і внутрімісячних поставок за строками, передбаченими в тексті договору;

4. всі відповіді не вірні.

 

23. Дрібні споруди на 1-2 робочих місця без торгового залу та інших видів приміщень, продаж товарів здійснюється через вікно:

1. кіоски;

2. палатки;

3. павільйони;

4. ятки.

 

24. Засобами пересувної торгівлі є :

1. автомагазини, автокафе;

2. лавки-автопричепи, візки ;

3. розноски, столики;

4. все вищезазначене.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.210.184.142 (0.1 с.)