Методики на виявлення задоволеності працею Опитувальник дослідження задоволеності працею



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методики на виявлення задоволеності працею Опитувальник дослідження задоволеності працею



Із запропонованих до кожного питання варіантів відповідей вибирається найбільш відповідний думці відповідаючого:

1. Те, чим я займаюся на роботі, мене цікавить: а) так; б) почасти; в) ні.

2. За останні роки я домігся успіхів у своїй професії: а) так; б) почасти; в) ні.

3. У мене склалися гарні стосунки з членами нашого колективу:

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

а) так; б) не з усіма; в) ні.

4. Задоволення від роботи, важливіше, ніж високий заробіток:

а) так; б) не завжди; в) ні.

5. Службове становище, яке я займаю, не відповідає моїм здібностям:

а) так; б) почасти; в) ні.

6. У роботі мене насамперед залучає можливість дізнаватися щось нове:

а) так; б) час від часу; в) ні.

7. З кожним роком я відчуваю, як ростуть мої професійні знання:

а) так; б) ні; в) я не впевнений.

8. Колеги, з якими я працюю, поважають мене: а) так; б) щось середнє; в) ні.

9. У житті часто бувають ситуації, коли не вдається виконати всю покладену на нас роботу:

а) так; б) щось середнє; в) ні.

10. Останнім часом керівництво не раз виражало задоволеність із приводу моєї роботи:

а) так; б) рідко; в) ні.

11. Роботу, яку я виконую, не може виконати людина з більш низькою кваліфікацією:

а) так; б) щось середнє; в) ні.

12. Процес роботи доставляє мені задоволення: а) так; б) час від часу; в) ні.

13. Мене не влаштовує організація праці в нашому колективі: а) так; б) не зовсім; в) ні.

14. У мене часто бувають розбіжності з товаришами по роботі: а) так; б) іноді; в) ні.

15. Мене рідко заохочують за роботу: а) так; б) іноді; в) ні.

16. Навіть якби мені запропонували більш високий заробіток, я б не змінив місце роботи:

а) так; б) може бути; в) ні.

176 -------------------------------------------------------------------------------------

17. Мій безпосередній керівник часто не розуміє або не хоче зрозуміти мене:

а) так; б) іноді; в) ні.

18. У нашому колективі створені сприятливі умови для праці:

а) так; б) не зовсім; в) ні.

Причинами незадоволеності роботою, що викликають бажання ЇЇ перемінити, є найчастіше: зниження діючих стимулів до праці, недолік можливостей для професійного росту, відсутність умов для творчості, відчуття, що керівництво нездатне оцінити вас по достоїнству, нераціональні вимоги до виконуваної роботи, великі витрати робочого часу, не пов'язані з вашими основними функціями, зміна особистих цілей, втрата інтересу до роботи. Для одержання загальної і конкретної оцінок задоволеності працею по запропонованому опитувальнику отримані відповіді переводяться в бали у відповідності з наступним «ключем»:

Варіанти відповідей Ствердження
    И
а
б
У

На підставі кількісних показників розраховуються загальна задоволеність працею і її окремі складові:

Складові задоволеності працею Твердження Максимальний бал
Інтересдо роботи 1,6, 12
Задоволеність досягненнями в роботі 2,7

17?

\1т

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

Задоволеність взаєминами з співробітниками 3, 8, 14
Задоволеність взаєминами з керівництвом 10,15,17
Задоволеність змістом роботи 4,16
Задоволеність умовами праці 3, 18
Загальна задоволеність працею 1,2,3,4,5,6,7, 8,9, 10,11, 12, 13,14

Відношення реальної отриманої суми балів до максимально можливого результату відображає ступінь задоволеності загальним чи конкретним параметром професійної діяльності. Чим нижче отримана величина, тим вище рівень незадоволеності. І навпаки, наближення даного значення до одиниці свідчить про високий рівень задоволеності даним аспектом праці.

Опитувальник задоволеністю роботою

На питання 1-24 даються відповіді "так» чи "ні». На питання 25- 36 (після риски) - "часто», "іноді», "рідко», "ніколи».

1. Чи відповідає робота яку ви виконуєте вашим знанням, кваліфікації і здібностям?

2. Чи почуваєте ви, що здатні реалізувати себе на даній роботі?

3. Чи задоволені ви існуючими для вас перспективами?

4. Чи досить ви заробляєте?

5. Чи почуваєте ви, що ця робота дає вам можливість осо-бистісно і професійно рости?

6. Продуктивність вашої праці така, що вам потрібно додаткова робота, щоб забезпечити визначений рівень життя?

7. Чи стабільне фінансове положення вашої організації, чи є в неї майбутнє?

/73

Додатки

8. Чи досить різноманітна ваша робота?

9. Якби ви раптом одержали багато грошей (наприклад, велика спадщина), чи будете продовжувати працювати?

Ю.Чи відчуваєте ви, що ваш трудовий внесок оцінюється справедливо?

11. Чи досить ви самостійні у своїй роботі?

12. Чи задоволені ви ступенем своєї участі в прийнятті важливих рішень?

13. Чи рівноцінні ви і ваші керівники як особистості?

14. Чи надає вам ваша робота досить вільного часу для інших занять?

15. Чи перспективно те, чим ви займаєтеся?

16. Чи зміните ви дану роботу на іншу, більш цікаву, але нижче оплачувану?

17. Чи пояснюється відсутність прогресу у вашій роботі тим, що у вас немає плану і ресурсів для досягнення намічених результатів?

18. Є чи у вас здібності й інтереси, які ви не можете реалізувати на даній роботі?

19. Ви задоволені стилем керівництва вашого начальника?

20. Як правило, час, проведений на роботі, ви вважаєте загубленим?

21. Чи часто ви почуваєте себе втомленим і «не у формі»?

22. Чи відчуваєте ви безпричинну втому під час робочого дня?

23. Чи відчуваєте ви останнім часом більший занепад сил, чим звичайно?

24. Чи часто ви задумуєтесь про незадоволеність, яка виникає у вас по закінченню робочого дня?

25. Чи розумні вимоги запропоновані вам на роботі?

26. Чи враховуються ваші запити і пропозиції?

27. Чи показує ваш керівник, що не цінує вашу роботу?

28. Коли ви починаєте робочий день, те розраховуєте, що він буде успішним?

29. Чи почуваєте ви, що ваша кар'єра стабільна?

------------------------------------------------------------------------------------- 17?

12*

0.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

30. Чи часто ви задаєте собі з приводу роботи питання: «і це все?» (Що мені призначене, що я можу досягти, що я маю одержати, що я можу заробити?).

31. Чи часто ви намагаєтеся ухилитися від виконання завдання, що вам не подобається?

32. Чи знаходитеся ви на роботі під твердим тиском?

33. Чи створює ваша робота можливості для творчості?

34. Чи відчуваєте ви негативні емоції від відсутності змін?

35. Чи почуваєте ви, що вам необхідно зайнятися організаційними питаннями, щоб реалізувати себе на роботі'

36. Ваша самореалізація ускладнюється безліччю непотрібних інструкцій?

За результатами роботи з методикою прораховується загальна кількість набраних балів відповідно до «ключа»:

Варіанти Питання 1-24
    н
так
ні
Варіанти відповідей Питання 25-36
    ЗО
часто
іноді
рідко
ніколи
                                                                         

Якщо ви набрали:

Від 0 до 66 балів.Дана робота відповідає вашим потребам і бажанням, психологічний збіг з посадовими обов'язками гарний, потенціал росту достатній.

Від 67 до 118 балів.Ви задоволені, але не щасливі. Вам треба уважно проаналізувати свою роботу; можливо, не-

180

обхідно змінити сферу діяльності, переоцінити мету роботи й ін.

Від 119 до 175 балів.Вам треба негайно переходити на нове місце роботи. Тільки це може повернути вам мотивацію й ентузіазм. Схоже на те, що на теперішнім робочому місці ви вже вичерпали усі свої можливості.

Після роботи з даними методиками студентам пропонуються додаткові завдання: 1) на підставі приведених в анкетах питань скласти опитувальник для визначення, задоволеності студентів своєю працею; 2) скласти і проран жувати перелік факторів, що визначають задоволеність людини роботою. Роботу можна проводити індивідуально з наступним обговоренням, чи з усією групою разом.

 

Методика діагностики рівня емоційного вигоряння

В.В. Бойко

Відносини людини з професією складаються не тільки на рівні раціональної оцінки ступеня задоволеності працею. Вплив професійної діяльності, її факторів здійснюється і на більш глибинних рівнях. Зокрема, одним з негативних наслідків впливу на людину негативних факторів професійної діяльності є так зване емоційне вигоряння - вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного чи часткового виключення емоцій у відповідь на обрані психотравмуючі впливи. Емоційне вигоряння є придбаний стереотип емоційного, частіше професійного поводження. «Вигоряння» - почасти функціональний стереотип, оскільки дає людині можливість дозувати й ощадливо витрачати енергетичні ресурси. У той же час можуть виникати його дисфункціональні наслідки, коли «вигоряння» негативно позначається на професійній діяльності і відносинах з партнерами. Перевірте себе. Якщо ви є професіоналом у якій - не будь сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво побачити, на

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

якому ступені у вас сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння. Читайте судження і відповідайте "так» чи "ні». Майте на увазі, що якщо у формулюваннях опитувальника мова йде про партнерів, то маються на увазі суб'єкти вашої професійної діяльності - пацієнти, клієнти, учні, споживачі, замовники й інші люди, з якими ви щодня працюєте.

1. Організаційні недоліки на роботі постійно змушують нервувати, переживати, напружуватися.

2. Сьогодні я задоволен(а)ий своєю професією не менше, ніж на початку кар'єри.

3. Я помили(лась)вся у виборі професії чи профілю діяльності (займаю не своє місце).

4. Мене турбує те, що я ста(ла)в гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).

5. Теплота взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою - гарного чи поганого.

6. Від мене як професіонала мало залежить благополуччя партнерів.

7. Коли я приходжу з роботи додому, то якийсь час (години 2-3) мені хочеться бути наодинці, щоб із мною ніхто не спілкувався.

8. Коли я почуваю втому або напругу, то намагаюся скоріше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодія).

9. Мені здається, що емоційно я не можу дати партнерам того, що вимагає від мене професія.

10. Моя робота притуплює емоції.

11. Я відверто втомився від людських проблем, з якими приходиться мати справу на роботі.

12. Буває, я погано засинаю (сплю) через переживання, які пов'язані з роботою.

13. Взаємодія з партнерами жадає від мене великої напруги.

14. Робота з людьми приносить все менше задоволення.

15. Я б перемінив місце роботи, якби була б така можливість.

182 ---------------------------------------------------------------------------

Додатки

16. Мене часто розбудовує те, що я не можу належним чином зробити партнеру професійну підтримку, послугу, допомогу.

17. Мені завжди вдається запобігти вплив поганого настрою на ділові контакти.

18. Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться у відносинах з діловим партнером.

19. Я настільки втомлююсь на роботі, що вдома намагаюся спілкуватися якнайменше.

20. Через недостачу часу, втоми або напруги часто приділяю увагу партнеру менше, ніж треба.

21. Іноді самі звичайні ситуації спілкування на роботі викликають роздратування.

22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.

23. Спілкування з партнерами спонукало мене цуратися людей.

24. При спогаді про деяких колег або партнерах по роботі у мене псується настрій.

25. Конфлікти чи розбіжності з колегами віднімають багато сил і емоцій.

26. Мені все трудніше встановлювати чи підтримувати контакти з діловими партнерами.

27. Обстановка на роботі здається мені дуже важкою, складною.

28. У мене часто виникають тривожні почуття, пов'язані з роботою: щось повинно трапитись, як би не допустити помилки, чи зможу зробити все, як треба, чи не втрачу роботу і т.п.

29. Якщо партнер мені неприємний, я намагаюсь обмежити час спілкування з ним чи менше приділяти йому уваги.

30. У спілкуванні на роботі я дотримуюсь принципу: «Не роби людям добра, не одержиш зла».

31. Я охоче розповідаю домашнім про свою роботу.

32. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах моєї роботи (менше роблю, знижується якість, трапляються конфлікти).

.-----_------------------------------------------------------------------------------ 783

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

33. Часом я почуваю, що треба виявити до партнера емоційну чуйність, але не можу.

34. Я дуже переживаю за свою роботу.

35. Партнерам по роботі віддаєш уваги і турботи більше, ніж одержуєш від них вдячності.

36. При думці про роботу мені звичайно стає не по собі: починає колоти серце, підвищується тиск, з'являється головний біль.

37. У мене гарні (цілком задовільні) відносини з безпосереднім керівником.

38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.

39. Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в роботі.

40. Деякі сторони (факти) моєї роботи викликають глибоке розчарування, викликають зневіру.

41. Бувають дні, коли контакти з партнерами складаються гірше, ніж звичайно.

42. Я розділяю проблеми ділових партнерів (суб'єктів діяльності) гірше, ніж звичайно.

43. Втома від роботи приводить до того, що я намагаюся зменшити спілкування з друзями і знайомими.

44. Я звичайно проявляю цікавість до особистості партнера більше, ніж того, що вимагає справа.

45. Звичайно я приходжу на роботу відпочилим, зі свіжими силами, у гарному настрої.

46. Я іноді ловлю себе на тому, що працюю з партнером автоматично, без душі.

47. По роботі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чого-небудь поганого.

48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене нерідко погіршується фізичне чи психічне самопочуття.

49. На роботі я випробую постійні фізичні чи психологічні перевантаження.

50. Успіхи в роботі надихають мене.

Додатки

51. Ситуація на роботі, у якій я виявився, здається безвихідною.

52. Я втратив спокій через роботу..

53. Протягом останнього року була скарга (були скарги) у мою адресу з боку партнера(ів).

54. Мені вдається зберегти нерви завдяки тому, що багато того, що виникає з партнерами я не приймаю близько до серця.

55. Я часто приношу додому з роботи негативні емоції.

56. Я часто працюю через силу.

57. Колись я бу(ла)в більш чуйн(ою)им і уважн(ою)им до партнерів, чим тепер.

58. У роботі з людьми керуюся принципом «не витрачай нерви, бережи здоров'я».

59. Іноді йду на роботу з важким почуттям: як усі набридли, нікого б не бачити і не чути.

60. Після напруженого робочого дня я почуваю нездужання.

61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже важкий.

62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не коштують тих зусиль, що я затрачаю.

63. Якби мені повезло з роботою, я був би більш щасливий.

64. Я в розпачі через те, що на роботі в мене серйозні проблеми.

65. Іноді я поводжусь зі своїми партнерами так, як не хотів би, щоб поводились зі мною.

66. Я засуджую партнерів, що розраховують на особливу полегкість, увагу.

67. Найчастіше після робочого дня я не можу займатися домашніми справами.

68. Звичайно я кваплю час: скоріше б робочий день закінчився.

69. Стан, прохання, потреби партнерів звичайно мене щиро хвилюють.

70. Працюючи з людьми, я зазвичай як би ставлю екран, що захищає мене від чужих страждань і негативних емоцій.

71. Робота з людьми (партнерами) дуже розчарувала мене.

--------------------------------------------------------------- із?

О.І. Гурд. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

72. Щоб відновити сили, я часто приймаю ліки.

73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.

74. Мої вимоги до роботи, яку я вконую, вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.

75. Моя кар'єра склалася вдало.

76. Я дуже нервую через все, що пов'язано з роботою.

77. Деяких зі своїх постійних партнерів я не хотів би бачити і чути.

78. Я схвалюю колег, що цілком присвячують себе людям (партнерам), забуваючи про власні інтереси.

79. Моя втома на роботі звичайно мало позначається (ніяк не позначається) у спілкуванні з домашніми і друзями.

80. Якщо надається випадок, я приділяю партнеру менше уваги, але так, щоб він цього не помітив.

81. Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми на роботі.

82. До всього (майже до всього), що відбувається на роботі, я втратив інтерес, живе почуття.

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як професіонала - озлобила, зробила нервовим, притупила емоції.

84. Робота з людьми явно підриває моє здоров'я.

Обробка даних. Кожен варіант відповіді попередньо оцінений компетентними суддями тією чи іншою кількістю балів, що вказується в «ключі» поруч з номером судження в дужках. Це зроблено тому, що ознаки, які включені в симптом, мають різне значення у визначенні його ваги. Максимальну оцінку - 10 балів - одержала від суддів ознака, найбільш показова для симптому. Відповідно до «ключа» здійснюються наступні підрахування: 1) визначається сума балів роздільно для кожного з 12 симптомів «вигоряння»; 2) підраховується сума показників симптомів для кожної з трьох фаз формування «вигоряння»; 3) знаходиться підсумковий показник синдрому «емоційного вигоряння» - сума показників усіх 12-ти симптомів.

786 -------------------------------------------------------------------------------------

Додатки

«Напруга»:

1. Переживання психотравмуючих обставин: +1(2), +13(3), +25(2), -37, +49(10), +61(5), -73(5).

2. Незадоволеність собою:

-2(3), +14(2), +26(2), -38(10), -50(5). +62(5), +74(3).

3. «Загнаність у клітку»:

+3(10), +15(5), +27(2), +39(2), +51(5), +63(1), -75(5),

4. Тривога і депресія:

+4(2), +16(3), +28(5), +40(5), +52(10), +64(2), +76(3).

"Резистенція»:

1. Неадекватне виборче емоційне реагування:

+5(5), -17(3), +29(10), +41(2), +53(2), +65(3), +77(5).

2. Емоційно-моральна дезорієнтація:

+6(10), -18(3), +30(3), +42(5), +54(2), +66(2), -78(5).

3. Розширення сфери економії емоцій:

+7(2), +19(10), -31(2), +43(5), +55(3), +67(3), -79(5).

4. Редукція професійних обов'язків:

+8(5), +20(5), +32(2), -44(2), +56(3), +68(3), +80(10).

Виснаження:

1. Емоційний дефіцит:

+9(3) +21(2), +33(5), -45(5), +57(3), -69(10), +81(2).

2. Емоційна отстраненность:

+10(2), +22(3), -34(2), +46(3), +58(5), +70(5), +82(10).

3. Особистісна отстраненность (деперсоналізація): +11(5), +23(3), +35(3), +47(5), +59(5), +71(2), +83(10).

4. Психосоматичні і психовегетативні порушення:

+ 12(3), +24(2), +36(5),+48(3), +60(2), +72( 10), +84(5).

Інтерпретація результатів.

Запропонована методика дає докладну картину синдрому «Емоційного вигоряння». Насамперед треба звернути на окре-мо взяті симптоми. Показник виразності кожного симптому коливається в межах від 0 до ЗО балів:

_______________________________________________________________________7X7

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

9 і менш балів - не сформований симптом;

10-15 балів - симптом, що складається;

16 і більш сформований симптом.

Симптоми з показниками 20 і більше балів відносяться до домінуючого в фазі чи в усьому синдромі «емоційного вигоряння».

Методика Дає можливість побачити ведучі симптоми «вигоряння». Істотно важливо відзначити, до якої фази формування відносяться домінуючі симптоми й у якій фазі їхнє найбільше число.

Подальший крок в інтерпретації результатів опитування -осмислення показників фаз розвитку стресу - «напруга», «ре-зистенція» і «виснаження». У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів. Однак зіставлення балів, отриманих для фаз, не правомірно, тому що не свідчить про їхню відносну роль чи внеску в синдром. Справа у тому, що вимірювані в них явища істотно різні - реакції на зовнішні і внутрішні фактори, прийоми психологічного захисту, стан нервової системи. За кількісними показниками правомірно судити тільки про те, наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалася в більшому чи меншому ступені: 36 і менш балів - фаза не сформувалася; 37-60 балів - фаза в стадії формування; 61 і більш балів - фаза, що сформувалася. Оперуючи значеннєвим змістом і кількісними показниками, підрахованими для різних фаз формування синдрому «вигоряння», можна дати досить об'ємну характеристику особистості і, що не менш важливо, намітити індивідуальні міри профілактики і психокорекції. Висвітлюються наступні питання: які симптоми домінують; які сформовані і домінуючі симптоми супроводжують «виснаження»; чи з'ясовне «виснаження» (якщо воно виявлене) факторами професійної діяльності, що ввійшли в симптоматику «вигоряння», чи суб'єктивними факторами; який симптом (які симптоми) найбільше обтяжують емоційний стан особистості; у яких напрямках треба впливати на виробничу обстановку, щоб знизити нервову напругу; які ознаки й аспекти по-

188 ---------------------------------------------------------------------------------

Додатки

водження самої особистості підлягають корекції, щоб емоційне «вигоряння» не наносило збитку їй, професійній діяльності і партнерам.

 

Опитувальник К.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.210.184.142 (0.04 с.)