Встановлення статевої зрілості осіб жіночої статі

В Україні таку експертизу найчастіше проводять у зв'язку з на­сильницькими статевими актами з особами жіночої статі, які не досягай повноліття, тобто у віці від 14 до 18 років.

Під статевою зрілістю розуміється такий ступінь розвитку жі­ночого організму, який забезпечує можливість статевого життя, запліднення, вагітності, пологів і годування дитини без розладу здоров'я.

Процес статевого дозрівання відбувається поступово і звичай­но закінчується у віці до 16-18 років. На його строки впливають: спадковість, расові, соціальні, географічні та інші фактори. Раннє статеве життя та вагітність прискорюють статеве дозрівання.

Встановлення колишніх пологів Судово-медичному експертові встановлення факту пологів і строку, коли вони відбулися, доводиться здійснювати у разі, коли жінка підозрюється у вчиненні вбивства своєї новонародженої дитини або у викраденні і присвоєнні дитини; у разі симуляції вагітності чи пологів тощо. Звичайно такі експертизи викону­ються разом з акушером-гінекологом або він залучається як кон­сультант.

Незаконне проведення аборту Перш ніж оглянути жінку з метою виявлення ознак незаконно проведеного аборту, судово-медичний експерт повинен з'ясувати, чи була вагітність взагалі.

Якщо вагітність дійсно мала місце, то з'ясовується, чи не було мимовільного аборту, який може стати наслідком: захворювання самої жінки (сифіліс, туберкульоз, інфекційні хвороби, серцеві вади, діабет, нефрит і т. ін.); вади статевих органів вагітної (ретрофлексія матки, її дву- рогість чи пухлини значних розмірів, пухлини та кісти яєчників, ендометрит венеричного походження тощо); патології розміщення, розвитку плідного яйця, хвороби пло­да - наприклад, сифіліс, токсоплазмоз, перекручування пуповини, що призводить до загибелі плода; тяжкої травми вагітної (механічної, особливо ділянки таза і живота; термічної, котра спричинює розлад функції нирок та ін­ших органів; психічної).

 

Класифікація слідів крові.

Якщо через нанесені рани витекла значна кількість крові, то на місці події утворюються калюжі, а після їх усмоктування та висихання на великій площі залишаються темно-коричневі кірки.

- Сліди від крапель утворюються при падінні частинок крові на горизонтальну площину. Якщо частинки крові падають з незнач­ної висоти, сліди від крапель мають круглу форму, а із збільшенням висоти падіння краї слідів стають зазубленими тим більшою мі­рою, чим з більшої висоти відбувається падіння. Врешті-решт слі­ди від крапель набувають зірчастої форми. При падінні частинок крові на похилу площину сліди мають форму знаків оклику, гострі кінці яких спрямовані донизу.

- Сліди від бризок виникають при потраплянні на поверхню (горизонтальну, похилу, вертикальну) частинок крові з предмета, що рухається. Сліди від бризок мають форму знаків оклику, при­чому гострі кінці бризок вказують напрямок руху предмета, з яко­го падали частинки крові.

- Патьоки на вертикальних і похилих поверхнях характеризу­ються тим, що їх нижня частина завжди товща за верхню і через те темніша.

- Помарки та мазки утворюються при витиранні вкритих кров'ю рук чи знарядь травми об рушники, ганчірки тощо або від притиснення до них предметів, забруднених кров'ю.

- Відбитки утворюються від притиснення вкритих кров'ю рук, ніг чи взуття до якихось площин чи предметів. За відбитками іноді можна ототожнити особу.

- Просочення одягу, оббивки меблів, килимів і т. ін. можуть утворюватися при потраплянні на них значної кількості крові.

Нерідко сліди крові замиваються, і тоді кров можна виявити у помийних відрах і тазах у вигляді води рожевого забарвлення. У разі замивання слідів крові на підлозі, останні можуть зберігатися під плінтусами, у шпаринах між дошками, під підлогою. Сліди кро­ві на стелі і стінах часто забілюють або заклеюють шпалерами. Іноді злочинець залишає помарки чи відбитки закривавлених рук на водо­провідних кранах, дзеркалах, одвірках, дверних замках тощо. На одязі сліди крові, яких намагались позбутися, найчастіше зберіга­ються на внутрішніх поверхнях манжетів, кишень, на застібках штанів, носових хустках, краватках, у рантах взуття. На знарядді злочину кров може бути виявлена, наприклад, у місцях з'єднання клинка ножа з рукояткою, молотка з ручкою тощо. У підозрюваної особи або у жертви кров може залишитися у піднігтьовому вмісті.

Сліди крові можуть змінюватися під дією зовнішніх факторів (гниття, сонячне випромінювання) або штучно (замивання, зати­рання тощо). Такі зміни утруднюють або взагалі унеможливлюють диференціювання слідів крові за механізмом їх утворення.

Для виявлення крові на темних тканинах чи поверхнях предме­тів треба застосовувати добре освітлення, іноді - бічне або відби­те. На світлих поверхнях сліди крові, навіть замиті, можна виявити в ультрафіолетових променях у результаті того, що фарбуюча ре­човина крові, поглинаючи промені, набуває темно-коричневого кольору і стає схожою на оксамит.

 

Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні крові.

Направляючи на дослідження речові докази з плямами, щодо яких є підозра, що це - сліди крові, слідчий ставить перед експер­тами такі запитання:

1. Чи є на вилучених предметах сліди крові?

2. Якщо наявність крові встановлено, то походить вона від лю­дини чи тварини (і якої саме)?

3. Чи можна встановити належність крові конкретній особі?

Значно рідше слідчі органи інтересують такі деталі:

1. Кровотечею з якої ділянки організму утворені сліди?

2. Походить кров від чоловіка чи жінки?

3. Належить кров дорослій людині чи новонародженому?

4. Чи не утворені сліди крові вагітною або породіллю?

5. Якою кількістю крові утворено сліди?

6. Коли утворені сліди крові?

7. Походить кров від живої особи чи від трупа?

8. Який механізм утворення слідів крові (виходячи з їх форми) та ін.

 

Питання, що вирішуються при дослідженні волосся, сперми і інших виділень організмів.

Дослідження волосся Надсилаючи на судово-імунологічне дослідження об'єкти, що за зовнішнім виглядом схожі з волоссям, слідчий передбачає мож­ливість вирішення таких запитань:

1. Чи є надіслані об'єкти волоссям?

2. Належить волосся людині чи тварині? (Інколи, у разі похо­дження волосся від тварин, слідчого може цікавити, якому виду тварин воно належить.)

3. Якщо волосся належить людині, то з якої ділянки тіла похо­дить?

4. Яка статева та групова належність волосся?

5. Чи схоже досліджуване волосся на волосся конкретної особи?

6. Яким механічним предметом або зовнішнім фактором воно пошкоджене?

7. Випало воно чи вирване?

8. Чи наявне його фарбування, знебарвлення або завивка?

9. Інші.

Під час дослідження обов'язково вивчається кожний об'єкт. Виняток становлять тільки ті випадки, коли пук волосся вилучений з одного місця, наприклад, з руки жертви. Тоді можна обмежитись дослідженням його частини (10-15 волосин).

Найчастіше судово-медичному експертові доводиться мати справу з такими виділеннями, як сперма, слина, піт, сеча. Сперма може досліджуватися у рідкому стані (нативна), як правило, при вирішенні питання про можливість запліднення та в аліментних справах. Частіше ж доводиться досліджувати плями сперми у справах про зґвалтування та розбещення.

Запитання, які слідчий ставить перед експертами, у разі вияв­лення речових доказів з плямами, що можуть бути спермальними: Чи є на вилучених об'єктах сліди сперми? Якщо в плямах виявлено сперму, то яка її групова належ­ність?

Для визначення спермального походження плями необхідно мі­кроскопічним шляхом виявити хоча б один цілий сперматозоїд. У разі, якщо цілі сперматозоїди не виявляються, можна засто­совувати: емісійно-спектральне дослідження, метод електрофоре­зу, гістохімічне виявлення ДНК або біохімічне виявлення холіну та сперміну, яких багато у сперматозоїдах.

Коли доведено спермальне походження плями, встановлюють її групову належність.

Слину найчастіше доводиться досліджувати на недопалках, конвертах, якщо їх заклеювали за допомогою слини, та на предме­тах, що могли б слугувати кляпами. У темному приміщенні в уль­трафіолетових променях слина дає білясте свічення.

Наявність поту встановлюється реакцією на амінокислоту - серін, а сечі - на креатинін.