Захворювання органів дихання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Захворювання органів дихання



Захворювання органів травлення

Захворювання сечостатевої системи

Захворювання нервової системи

Інфекційні захворювання

Раптова смерть у дитячому віці

Раптова смерть за особливих обставин

Підсумки Залежно від завдань слідства у підсумках експерт повинен дати судово-медичну оцінку всім патологічним змінам і ушкодженням, указаним в діагнозі, зазначити їх характер, механізм виникнення й розвитку, тяжкість, давність, відношення до причини смерті.

36.

Отрута і механізм її впливу на організм людини.

Отрутою прийнято вважати речовину, яка, будучи введеною Iв організм іззовні, у невеликій кількості, діючи хімічно чи фізико- хімічно, за певних умов спричинює розлад здоров'я чи смерть.

Із визначення поняття отрути очевидно, що нею не можуть бути токсичні речовини, які виробляються в організмі, внаслідок пору­шення внутрішньоорганного чи клітинного обміну, хімічні речо­вини, яких для розладу здоров'я потрібно вжити велику кількість, хвороботворні агенти та ін.

Стосовно отруєння людини, токсикологія вивчає два основні процеси, що відбуваються в організмі:токсикодинаміку - тобто реакцію організму на дію отрути татоксикокінетику - процес перетворення токсичної речовини в організмі.

Токсична дія хімічної речовини на організм залежить від де­яких умов, які характеризують отруту та організм.

З боку отрути це: хімічна структура; фізичний (агрегатний) стан; доза; концентрація; розчинність у воді чи жирах; шляхи введення; супутні речовини, що вводилися до організму разом з отрутою; умови та термін зберігання отрути до застосування.

З боку організму це: вік людини; стан здоров'я; маса тіла; звикання до конкретної хімічної речовини; у деяких випадках - статева належність.

Звісною мірою на дію отрути впливає і навколишнє середо­вище. Щоб отрута почала діяти, вона має бути введена до організму і розчинитися у його середовищах - воді чи жирах.

Якщо ж речовина нерозчинна у цих середовищах, вона не може справити на людину токсичної дії.

Має значення і початковий агрегатний стан отрути: тверда маса, рідина чи газ. Відомо, що газоподібна та рідка речовини діють значно швидше й ефективніше за тверду

 

Отруєння етиловим спиртом і сурогатами алкоголю.

Етиловий алкоголь - безбарвна, прозора, летка рідина, пекуча на смак. У різних концентраціях наявний як складова частина алко­гольних напоїв. Дія алкоголю на організм зумовлена впливом його на центральну нервову систему. Спочатку відбувається гальмування функції кори головного мозку, а в подальшому, при нарощуванні концентрації етанолу в організмі, гальмівні процеси поширюються на підкіркові вузли, мозочок, центри довгастого і спинного мозку. Одночасно порушується функція вегетативної нервової системи і внутрішніх органів. При цьому може настати коматозний стан і смерть - чи від безпосередньої токсичної дії алкоголю на дихаль­ний центр, або від послаблення серцевої діяльності.

Вплив введеного в організм алкоголю залежить не тільки від кількості і концентрації алкогольних напоїв, а й від численних моментів, особливостей і обставин, серед яких важливе значення мають:

- індивідуальна толерантність організму до алкоголю;

- фізичний і психічний стан;

- вік людини;

- кількість і характер їжі, що міститься у шлунку;

- температура навколишнього середовища і т. ін.

Вважається, що вміст алкоголю у крові до 0,5 г/л (до 0,5%), не справляє помітного впливу на організм і людина повністю контро­лює свою

поведінку, як і зовсім твереза.

Вміст алкоголю в крові від 0,5 до 1,5 г/л (0,5-1,5%о) спричинює сп 'яніння легкого ступеня, що характеризується емоційною лабіль­ністю, некоординованістю дрібних рухів, почервонінням обличчя, тахікардією, неадекватністю поведінки.

Друга стадія - сп'яніння середнього ступеня, що відповідає вмісту алкоголю в крові 1,5-2,5 г/л (1,5-2,5%о), характеризується емоційною нестабільністю, пригніченістю, порушенням ходи, мо­ви, орієнтації у просторі і навколишній обстановці. Приєднуються вегетосудинні розлади - пульс слабшає, обличчя блідне, з'являється слинотеча, блювання, частішає сечовиділення.

Вміст алкоголю в крові 2,5-3,0 г/л (2,5-3%о) відповідає сту­пеню сильного сп'яніння, яке характеризується ступором, зни­женням рефлексів і чутливості до болю, зниженням температури тіла, уповільненням і ослабленням пульсу, дихання, посинінням обличчя.

Якщо вміст алкоголю в крові перевищує 3 г/л (3%о) настає важ­ка алкогольна інтоксикація, загрозлива для життя. Сп'яніла особа впадає в кому з порушенням функції дихання та серцево-судинної діяльності. Можливий колапс і настання смерті.

Вважається, що концентрація алкоголю в крові 5-6%о є безпе­речно смертельною.

Важкій алкогольній інтоксикації сприяють домішки до алкоголю, наприклад, тютюну, опію, барбітуратів, листя і коріння отруйних рослин і т. ін.

Швидкість зниження концентрації алкоголю зумовлена кіль­кома чинниками. В першу чергу, станом обміну речовин в орга­нізмі, фізичним стомленням, попереднім голодуванням, важкою фізичною працею, угодованістю і навіть температурою навколиш­нього середовища.

 

Отруєння лікарськими препаратами, їх судово-медична оцінка.

Нейротропні отрути. У свою чергу, їх можна поділити на такі, що:

а) пригнічують центральну нервову систему;

б) викликають збудження і судоми;

в) діють переважно на периферійну нервову систему. До великої групипригнічувальних отрут відносять снодійні препарати, наркотичні речовини, алкоголь та його сурогати. Отруєння снодіцнмщ препаратами - або нещасні випадки внаслідок передозування ліків, або вживання великої кількості з метою само­губства, хоча і випадкові отруєння і вбивства у такий спосіб також не можна виключати. Найбільш відомі снодійні - похідні барбіту­рової кислоти (фенобарбітал, барбітал, барбаміл, етамінал), а також похідні інших речовин (нітрозепам, ноксирон) тощо. Смертельні дози варіюють у досить широких межах - від 1 г для етаміналу натрію до 5-15 г для ноксирону. Як снодійні речовини діють і тран­квілізатори - седуксен, триоксазин, еленіум, мепробамат і т. ін.

Потрапивши до організму, снодійні речовини спричинюють різ­ке пригнічення діяльності центральної нервової системи, внаслідок чого людина засинає, але цей сон швидко переходить у коматоз­ний стан, що супроводжується уповільненням дихання, падінням артеріального тиску та олігурією за рахунок падіння ниркового тиску. Протягом 2-3 діб настає смерть унаслідок асфіксії від пара­лічу дихального центру та різкого набряку легень. Ззовні іноді спостерігаються прояви токсичного бульозного дерматиту, нейротоксичного дерматоміозу у вигляді різних типів висипань на шкірі.

Морфологічні зміни внутрішніх органів неспецифічні. Зазви­чай це ознаки смерті, що швидко настала, численні периваскулярні крововиливи та дистрофічні зміни паренхіматозних органів.

 

Питання що вирішуються при судово-медичній експертизі отруєнь.

При підозрі на смерть від отруєння судово-медичний експерт повинен вирішувати цілу низку питань, поставлених слідчим. Основним і першочерговим є таке:чи було наявне у даному конкретному випадку отруєння? Якщо факт отруєння встанов­лено, необхідно відповісти ще й на інші запитання:

1. Від якої саме отрути настала смерть?

2. Яким шляхом отруту введено (через рот, легені, неушкоджену шкіру чи ін'єкцією) та у якому вигляді (порошок або таблетки, рі­дина, розчин, газ)?

3. Яким способом отрута могла потрапити до організму (з їжею, напоями, як ліки або як протиотрута)?

4. Яка концентрація (доза) отрути в організмі? (Одночасно ви­рішується питання, чи не мала потерпіла особа підвищеної чутливо­сті або, навпаки, звикання до отрути?)

5. Як швидко настала смерть після введення отрути?

6. Якщо отрута виявлена у трупному матеріалі, то чи не потра­пила вона в тканини після смерті?

7. Застосована отрута з метою самогубства чи вбивства, або потрапила до організму випадково (нещасний випадок)?

8. Якщо смерть не настала, то як отрута вплинула на розлад здоров'я і втрату працездатності?

За необхідності та можливості вирішуються й інші питання, що цікавлять слідчі органи, наприклад: чи своєчасно було розпі­знано отруєння і чи правильно та у повному обсязі проведено лі­кування і т. д.

Для того, щоб встановитидіагноз «отруєння», судово-медич­ний експерт не може обмежитися лише даними судово-медичного розтину трупа.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.210.184.142 (0.009 с.)