Симптоми ураження потиличної частки

1) Гомонімна геміанопсія (геміанобіопсія. квадрантна геміанопсія, скотоми, випадання кольорового почуття).

2) Зорова агнозія.

3) Метаморфопсії.

4) Зорові галюцінації.

Симптоми ураження ділянки центральних звивин (сенсомоторна ділянка)

1) Моноплегії.

2) Геміпарези із більшим розладом однієї кінцівки.

3) Випадання різних видів чутливості.

4) Гіперпатія.

5) Джексонівська епілепсія.

6) Оперкулярні припадки.

 

 

42. НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ СИМПТОМИ ПРИ УРАЖЕННІ КОРИ ТА БІЛОЇ РЕЧОВИНИ ТІМЕННОЇ ДОЛІ МОЗКУ

 

Ураження чи дисфункціятімяної частки, залежно від локусу ураження може виявлятися 4ма синдромами: пост центральної звивини; верхньої тімяної частки; нижньої тімяної частки; міжтімяної борозни.

 

Синдром постцентральної звивини (1, 2, 3тє поля за Бродманом) виявляється порушенням больової температурної та частково тактильної чутливості на протилежній половині тіла; порушення чутливості чітко відповідає соматотопічномупринципу анатомічно-функціональної структури постцентральної звивини.Симптоми подразнення виявляються парестезіями або/та парціальними сенситивними джексонівськими нападами в чітко обмежених ділянках тіла.

Симптоми випадання виявляються анестезією чітко обмежених ділянок тіла.

 

Синдром верхньотім'яної часточки (5-те і 7-ме поля за Бродманом) може виявлятися симптомами подразнення чи випадання; відсутній соматотопічний принцип і функціональна міжпівкулева асиметрія цих ділянок кори головного мозку.

Симптоми подразнення - парестезії (поколювання, “повзання мурашок”) протилежної половини тіла, можуть простежуватися парестезії внутрішніх органів.

Симптоми випадання - порушення суглобово-м'язового відчуття кінцівок протилежної половини тіла; “аферентний парез” унаслідок порушення аферентації; ^ порушення двовимірно- просторової дискримінантної та локалізаційної чутливості на всій протилежній половині тіла.

 

Синдром нижньотім'яної часточки (39-те і 40-ве поля) виявляється розладами тактильного гнозису, праксису (конструктивна апраксія), мовлення (семантична афазія, амнестична афазія); порушенням логічних операцій та інтелектуальних процесів; наявна міжпівкулева асиметрія.

Синдром подразнення виявляється насильним поворотом голови, очей і тулуба вліво.

Випадання поєднує декілька синдромів: астереогноз; апраксія (передусім унаслідок ураження 40-го поля — надкрайової звивини); пальцева агнозія, аграфія, акалькулія, оптична алексія, соматоагнозія (ураження 39-го поля - кутової звивини).

 

Синдром міжтім'яної борозни (ураження задніх відділів міжтім'яної кіркової смужкипереважно правої півкулі) - розлади схеми тіла (аутотопагнозія, анозогнозія, псевдомелія, амелія, псевдополімелія).

Унаслідок порушення правої півкуль порушується сприйняття реального простору, цілісність сприйняття; наочно-дієве мислення; індивідуальна пам'ять на минуле; організація індивідуального досвіду та здатність ним користуватися.

 

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ СИМПТОМИ ПРИ УРАЖЕННІ КОРИ ТА БІЛОЇ РЕЧОВИНИ СКРОНЕВОЇ ДОЛІ МОЗКУ (ЛІВОЇ ПІВКУЛІ, ПРАВОЇ ПІВКУЛІ, ОБОХ ПІВКУЛЬ)

 

Функціональна анатомія скроневих часток є досить складною, оскільки скронева кора містить первинні, вторинні й третинні зони. Водночас медіальна поверхня скроневих часток належить до лімбічної системи, яка бере участь у регуляції потребно-емоційних процесів, пам’яті та загальної активації мозку.

Прийнято виокремлювати синдроми ураження латеральних; конвекситальних; базальних; медіальних скроневих структур.

Нейропсихологічні синдроми ураження латеральних відділів скроневої ділянки - вторинних полів скроневої кори (22 і 42), характеризуються наявністю акустичної агнозії, яка має свої особливості залежно від латералізації.

Лівопівкульні синдроми виявляються порушенням мовленнєвого слуху, мовлення, порушенням аналізу, синтезу та відтворення внутрішньої структури ритму.

Правопівкульні синдроми виявляються порушенням перцепції невербального акустичного матеріалу, гнозису немовленнєвих звуків, амузією, аритмією, порушенням інтонаційного сприймання мовлення, вторинною монотонністю власного мовлення.

Ураження задньої третини верхньої скроневої звивини (зона Верніке) виявляється порушенням фонематичного слуху й агнозією мовлення, залежно від ступеня вираження розладів.

Нейропсихологічні синдроми ураження конвекситальних ділянок скроневої частки мозку виявляються акустико-мнестичною афазією (ліва півкуля) та порушенням слухової невербальної пам'яті (права півкуля).

Характерна особливість акустико-мнестичної афазії — незапам'ятовування лише слухової інформації (модально-специфічні розлади пам'яті), відсутність збільшення обсягу продуктивності відтворення у процесі заучування. Унаслідок слухомовної амнезії хворі не розуміють речень, які складаються з багатьох слів. Унаслідок правопівкульних уражень порушується пам'ять на невербальні звуки: хворі не можуть запам'ятати та відтворити мелодію, мають труднощі у сприйманні інтонацій.

Синдром ураження медіальних відділів скроневої частки найменш досліджений. Оскільки ця ділянка скроневої частки відповідає за регуляцію потребно-емоційної сфери та власне активності, то її ураження супроводжуються порушеннями цієї регуляції та розладами вищого рівня психіки - свідомості: відображення наявної ситуації у взаємозв'язку з минулим, майбутнім і самого себе в цій ситуації.

Локальні ураження медіальних ділянок можуть виявлятися афективними розладами (екзальтація або депресія), пароксизмами туги, тривоги, страху у поєднанні із вегетативними реакціями; можливі розлади свідомості у формі абсансів і “дежа вю”; порушення орієнтації у часі і просторі; слухові галюцинації з критичним ставленням хворого; спотворення смакових і нюхових відчуттів. Розлади пам'яті за наявності цього синдрому є модально-специфічні, мають антеретроградний перебіг, поєднуються із дезорієнтацією в часі й місці. Хворі усвідомлюють цей дефект і намагаються його компенсувати, записуючи слова.

Синдроми ураження базальних ділянок скроневої кори при лівопівкульних ураженнях виявляються порушейням слухомовної пам'яті, характерною особливістю якої є менш виражене зменшенням обсягу пам'яті у поєднанні з посиленням інертності.

 

 

НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ СИМПТОМИ ПРИ УРАЖЕННІ КОРИ ТА БІЛОЇ РЕЧОВИНИ ЛОБНОЇ ДОЛІ МОЗКУ (ЛІВОЇ ПІВКУЛІ, ПРАВОЇ ПІВКУЛІ, ОБОХ ПІВКУЛЬ)

 

Лобний відділ - премоторні синдроми (прецентральна звивина і ураження рухової системи)

Верхні премоторні відділи:

- кінетична апраксія: рухова неуважність, порушення переключення від одного руху до іншого. В інтелектуальній сфері - порушення динамічного компоненту мислення, інертність, труднощі переключення від однієї інтелектуальної задачі до іншої, зниження рухливості психічних процесів

Нижні премоторні відділи:

Зона Брока - порушення мови у вигляді моторної еферентної афазії

Динамічна афазія - порушення плинності мови, причинно - наслідкових зв’язків.

Префронтальний синдром.

функції цілепокладання та програмування, порушення загальної поведінки, організації особистості хворого (поведінка стає спонтанно-імпульсивною, стереотипні реакції на будь-які подразники, в мові та діях багато штампів, порушення довільної мотивації та діяльності в цілому, викривлення мотиваційних процесів та функцій цілепокладання. Ейфорія та депресія. В руховій області регуляторна апраксія, динамічна афазія,адинамія пізнавальної діяльності, інертність, ригідність психічної активності, порушення мнестичної діяльності у вигляді псевдо агнозії

 

Префронтальний базальний лобний;- збідніння та неадекватність емоційної сфери, порушення памяті та інтелекту.

Права півкуля Анозогнозія (знання проявів свогозахворювання за відсутності цілісної уяви про хворобу та переживання її); благодушність, ейфорія, інколи - розгальмованість афективної сфери; відсутність реакцій на “'неуспіх"; монотонність і неадекватність емоційних реакцій.

Ліва півкуля Загальний депресивний фон настрою, не

зумовлений переживанням власне хвороби, інколи - негативізм, агресивність лабільного характеру; монотонність і неадекватність емоційних реакцій.

 

Префронтальний медіальний - Дезорієнтація в місці, часі, власному захворюванні та власній особистості; “польова поведінка".Розлади пам’яті

Права півкуля Виражені конфабуляції корелюють із розгальмованістю мовлення; розлади суб'єктивних параметрів часу.

Ліва півкуля Менш виражені конфабуляції (можливо, внаслідок загальної інактивності), дефіцит запам'ятовування