Специфічні риси Відродження в Україні

Якщо Західноєвропейське відродження спрямоване на заперечення середньовічної культури, то в Україні відроджувалась Києво-Руська культура та культура античності.

Якщо в західноєвроп. культурі Відродження пов’язується зі зменшенням впливу церкву, то реформації зазнає саме православ’я, яке посилює свої позиції.

Якщо в зах.європ культурі стають усі люди, то в укр. культурі Відродження специфічним носієм стає козацтво.

Українці в освітніх закладах Зах. Європи

Від самого початку в Яґеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколи Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик.

Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича Наприкінці 1468 або на початку 1469 поступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473).

Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)

1478—1479 і 1480—1482 читав у Болоньї лекції з астрономії, а з 1481 по 1482 ректор університету Болоньї - найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» - Юрія зі Львова. Ректор - адміністративний керманич університету - обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті.

Павло Русин народився в м. Кросно (тепер Польща), на території, заселеній українцями-лемками.

Закінчив Грейсвальдський університет у Німеччині та Краківську академію. Тут отримав звання магістра і залишився викладачем.

Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку

Острозький осередок виникає в 1576 р. в Острозі князем Костянтином Острозьким. Це був центр, який поєднував в собі передових вчених того часу та являв собою навчальний заклад вищого типу. Тут зароджується полемічна література. Він став центром підготовки видатних культурних діячів. На початку свого існування Острозький об’єднує таких вчених як Кирило Лука ріс, Ян Лотос, Андрія Примша, Клирик Острозький, Василь Суразький, Демян Наливайко, Іван Вишенський та інші. Осередок викупає друкарню Федорова. Розпочинає традицію книгодрукування.Найбільшими заслугами є: перший повний переклад Біблії старослов’янською мовою, який отримав назви «Острозька Біблія». «Требник», «Катехізис», твори релігійно-полемічного характеру «Ключ царства небесного», «Про єдину віру», перші твори Івана Вишенського.

Також окрім цього Острог стає одним з перших навчальних закладів на території України, де частково надавалась освіта західноєвропейського зразка. Тут можна було здобути початкову освіту. Вивчалися давньогрецька, латина, польська, німецька мови. В структурі була покладена система 7 вільних мистецтв. Окрім 7 вільних наук, тут вивчалася філософія, право, медицина.

Традицію Острогу продовжує вчений гурток Києво-Печерської лаври. До Києва переноситься друкарня і відновідно багато представників Острогу осідають в Києві і продовжують свою діяльність. Гурток не мав освітньої функції. Саме завдяки діяльності гуртка виникає перша старослов’янська граматика, продовжує розвиток полемічна література, отримують розвиток навчальні видання, катехізиси, виникають перші твори енциклопедичного характеру.

Братський рух в Україні

Братства являли собою громадсько-культурні оргінізації, діяльність яких була пов’язана із відстоюванням прав українського народу, захистом православної віри, розвитком освіти, формування наукових досліджень, опікуванням життя міської громади.

Братство – це була організація вільних громадян міської громади, яка прагнула брати участь в управлінні духовною культурою громади.

Братства виконували і соціально-економічну функцію,окрім освітньої, наукової, яка полягала у накопиченні коштів (братство мало свою казну), допомозі нижчим верствам населення. Одним з перших найбільш організовани братств було Львівське ставропіїйне братство, або Львівське успенське братство. (1585- 1586рр.!??). Ставропіїйним називалося тому, що було звільнено з-під влади місцевих єпископів і підпорядковано безпосередньо східному патріарху, тобто церковна влада фактично опиняється під контролем міської громадськості. По суті, братський рух виконував ту ж саму роль, яку на заході виконувала реформація і досить швидко це мало плідні наслідки для розвитку духовної культури.

Значний внесок зробило Львівське братство у розвиток українського шкільництва. Воно виступило засновником Львівської братської школи 1585р. Хоча навчальні заклади існували і до Львівської братської школи, але з її появою підвищується рівень викладання, поглиблюється зв’язок освіти з національним життям, тобто національними потребами. Лвівська братська школа мала елементи вищої освіти. В ній викладали провідні вітчизняні вчені (Йов Борецький, Памва Беринва,Захарія Копистенський). Також викладалися, окрім мовної підготовки, викладалися дисципліни тривіуму(граматика, риторика, діалектика), квадріуму(арифметика, геометрія, музика, астрономія), основи медицини, філософії та богослов’я.

Ще одним важливим принципом в освітній діяльності братських шкіл став пріоритет науки над богослов’ям. Львівська братська школа була загальнодоступною, тобто в ній навчалися представники різних соціальних верств, підтримували братську школу заможна верства. Незважаючи на греко-слов’янську спрямованість Лвівської братської школи, в ній вивчалася також і латина, вивчалися досягнення західноєвропейської науки та літератури. Педагогічні принципи Львівської братської школи вже ґрунтувалися на гуманістичних засадах.

Сьогодні відомий статутЛьвівської братської школи, який називався Порядок шкільний 1586р., в якій відображалися основні принципи діяльності усіх братських шкіл майбутнього.

На перших лавах – найкращі студенти. Відмова від тілесних покарань. Заохочувалась самостійна робота студентів. При Львівському братстві функціонувала друкарня, в якій видавалась навчальна література «Апостол» Федорова, «Часослов», «Буквар», «Катехізис», богослужбова література, полемічна література. На початку XVIIст. школи були засновані: Луцьк, Галич, Рогатині, Стрий, Перемишль, Кременці.

Замостська академія (Ян Замойський). У першій третині XVIIст. як культурний центр відновлюється Київ. У 1615р. було засновано Києвське богоявленське братство. Воно вважається найбільш масовим з усіх українських братств. Воно, як і Львівське, об’єднало кращих діячів. У Київському братстві починали працювати деякі вихідці з Львівського братства (Йов Борецький), а також Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Єлисей Плетенецький, Хома Євлегуш.

При Київському братстві також функціонує друкарня. Найбільш відомими пам’ятками книгодрукування стали: «Граматика Словенська» Мелетія Смотрицького,ПамваБеринда «Лексикон славено-руський, або тлумачення імен» - перша українська енциклопедія, який містив тлумачення більше 1000 наукових термінів. Також у Києві виходить більша частина полемічної літератури. Це твори: Касіяна Саковича, Інокентія Гізеля, Дмитра Туптала, К Транквіліона Ставровецького.

Дисципліни, які викладалися в братській школі. Окрім традиційних, і поетика, історія, старослов’янська мова, філософія. Не випадково на основі Київської братської школи виникає Київстка колегія і згодом Києво-Могилянська академія, яка стала першим вищим навчальним закладом у східнослов’янському культурному просторі.