Придбання прав користування землею чи використання природних ресурсів як форма здійснення іноземних інвестицій.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Придбання прав користування землею чи використання природних ресурсів як форма здійснення іноземних інвестицій.



Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у такій формі як придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України.

Ще однією формою інвестицій є придбання самостійно або за участі громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав користування землею та використання природних ресурсів на території України. У даному випадку слід зазначити, що законодавство, яке передбачає право на природокористування громадянами України, встановлює цілий ряд меж здійснення цього права іноземцями та особами без громадянства. Так, наприклад, Земельним кодексом України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, але землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Варто також наголосити й на тому, що продаж земельних ділянок, які перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за дорученням Кабінету Міністрів України та за погодженням з Верховною Радою України. Продаж земельних ділянок, які перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України. Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації. До клопотання додається договір оренди землі, копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються сільськими, селищними, міськими радами після отримання погодження Кабінету Міністрів України. Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Верховної Ради України.

Інші нормативні акти (наприклад, Водний та Лісовий кодекси України, Кодекс України про надра) передбачають лише можливість користування природними ресурсами іноземними інвесторами на території України.

 

17. Придбання інших майнових прав як форма здійснення іноземних інвестицій.

Придбання інших майнових прав, як форма здійснення інвестицій, полягає у можливості придбання тих з майнових прав, які не входять у вищезазначені форми (ці форми передбачені в ст. 392 ГКУ - це придбання рухомого чи нерухомого майна, придбання акцій чи інших цінних паперів, придбання прав користування землею чи використання природних ресурсів іноземними інвесторами) та не суперечать чинному законодавству України. Серед них можна виокремити права на об'єкти інтелектуальної власності.

Стаття 21 ЗУ «Про режим іноз. інвестув.» Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємств з іноземними інвестиціями забезпечуються відповідно до законодавства України. Підприємства з іноземними інвестиціями
самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать, відповідно до
законодавства України.

До об'єктів права інтелектуальної власності належать:

Літературні та художні твори;

комп'ютерні програми;компіляції даних (бази даних);виконання;фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;наукові відкриття;винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування (топографії) інтегральних мікросхем;раціоналізаторські пропозиції;сорти рослин, породи тварин;комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки длятоварів і послуг), географічні зазначення;комерційні таємниці.

18. Господарська діяльність на основі угод про розподіл продукції як форма здійснення іноземних інвестицій.

Така форма здійснення інвестицій, як господарська діяльність на основі угод про розподіл продукції, насамперед характеризується тим, що під продукцією слід розуміти:

- корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин (продукція);

- загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої у пункт виміру (вироблена продукція);

- частину виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат (компенсаційна продукція);

- частину виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією (прибуткова продукція).

Правове регулювання цієї форми здійснення інвестицій відбувається на підставі Закону України "Про угоди про розподіл продукції". Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених такою угодою. Держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ведення підприємницької діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, пов'язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції. Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди, якщо інше не передбачено законами України, і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді.

Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестори і Кабінет Міністрів України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах угоди про розподіл продукції, сторони укладають угоду після її погодження з постійно діючою міжвідомчою комісією. Міжвідомча комісія в свою чергу утворюється Кабінетом Міністрів України у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України і уповноважена вирішувати питання з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції. У разі потреби до роботи Міжвідомчої комісії залучаються відповідні виробничі та наукові організації, а також експерти і консультанти.

Угоди про розподіл продукції відповідно до згаданого Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Підписання угоди про розподіл продукції здійснюється повноважними представниками сторін і укладається українською та англійською мовами. Переклад остаточного варіанта проекту угоди англійською мовою забезпечує сторона, яка здійснювала підготовку проекту. Примірники українською і англійською мовами мають однакову юридичну силу. Автентичність усіх примірників угоди про розподіл продукції, що підписуються сторонами, забезпечує Кабінет Міністрів України.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.007 с.)