Тема № 17. Дигібридне та полігібридне схрещування

Актуальність теми: Великим досягненням біологічної науки другої половини XIX століття стало відкриття Г. Менделем основних законів спадковості і становлення на початку ХХ століття генетики як науки. Досягнення генетики другої половини ХХ століття дали можливість ідентифікувати спадкові хвороби та в ряді випадків пояснювати їх патогенез. Знання менделюючих спадкових патологій та закономірностей їх успадкування є основою для розуміння сутності спадкових хвороб, схильності до захворювань, особливостей протікання хвороб різної етіології, реакцій на ліки та екологічні чинники, профілактики спадкових хвороб.

Навчальні цілі:

Знати:

– закон незалежного комбінування ознак (ІІІ закон Менделя);

– що таке дигібридне та полігібридне схрещування.

Вміти:

– визначати типи гамет у гомо- та гетерозигот за двома або більше ознак;

– розв’язувати типові задачі з генетики на ди- та полігібридне схрещування.

– прогнозувати ймовірність нормальних та патологічних ознак у нащадків при розв’язуванні ситуаційних задач.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Записати схему дигібридного схрещування, яка ілюструє III закон Г. Менделя.

2. Розв’язати задачу.

Карі очі — домінантна ознака, блакитні — рецесивна. Темне волосся домінує над світлим. Темноволоса, дигомозиготна жінка з карими очима одружилася із світловолосим чоловіком із блакитними очима. Визначте, який генотип і фенотип можуть бути у дітей у цій родині.

ІІ. Контрольні питання теми

1. Дигібридне та полігібридне схрещування.

2.Третій закон Менделя.

3. Генетична схема III закону Г. Менделя.

4. Менделюючі ознаки у людини та типи їх успадкування.

 

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

1. Визначення типів гамет у гомо- та гетерозигот за двома або більше ознак.

2. Визначення генотипу та фенотипу нащадків за генотипом батьків при ди- та полігібридному схрещуванні.

3. Визначення генотипу батьків за фенотипом дітей при дигібридному схрещуванні.

 

ІV. Питання для самоконтролю знань

1. Наведіть приклад дигібридного схрещування.

2.Наведіть приклад полігібридного схрещування.

3.Яке відношення класів спостерігається при дигібридному схрещуванні?

 

V. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.

2. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

3. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2004.

4. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.

5. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

Тема № 18. Генетика груп крові

Актуальність теми. Уміння розв’язувати задачі на успадкування груп крові дає можливість визначити ймовірність груп крові у нащадків за системою АВ0. Знання успадкування Rh-системи важливе в резус конфліктній ситуації.

 

Навчальні цілі:

Знати:

–явище множинного алелізму;

– групи крові людини за системою АВ0 та Rh-фактора;

– явище кодомінування.

Вміти:

– розв’язувати задачі на успадкування груп крові та резус-фактора.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Розв’язати ситуаційні задачі:

У людина система груп крові АВ0 зумовлена алелями гена І. Рецесивна алель І⁰ детермінує І групу крові. Алелі І^А та І^В, що детермінують ІІ і ІІІ групу крові, домінують над алеллю І⁰, а стосовно один одного є домінантними, генотип І^А І^В детермінує ІVгрупу крові.

1. Жінка, яка має І групу крові одружилася з гомозиготним чоловіком, який має ІV групу крові. У них народилась одна дитина. Визначте групу крові й генотип дитини.

2. Мати гомозиготна за геном І^А, а батько — за геном І^В. Визначте групу крові й генотип їхньої дитини.

 

ІІ. Контрольні питання теми

1. Класифікація груп крові людини за системою АВ0.

2. Успадкування груп крові людини за системою АВ0.

3. Поняття антиген, антитіло.

4. Успадкування резус-фактора.

5. Явище аглютинації.

 

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

Розв’язування задач на успадкування груп крові та резус-фактор у людини.

 

ІV. Питання для самоконтролю знань

1. Що таке аглютиніни та аглютиногени?

2. Що таке множинний алелізм?

3. За яким типом взаємодії алельних генів успадковується ІV група крові у людини?

V. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.

2. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

3. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2004.

4. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.

5. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

 

Тема № 19. Явище зчепленого успадкування та кросинговер

Актуальність теми. Кількість генів будь-якого еукаріотичного організму перевищує кількість хромосом. Тому має місце зчеплене успадкування генів. Хімічна організація ДНК визначає властивості її як матеріального субстрату спадковості та мінливості. Знання закономірностей перетворення біологічної інформації генів в ознаки організму дозволяє лікарю прогнозувати, попереджувати та лікувати спадкові захворювання.

Навчальні цілі:

Знати:

– явище зчепленого успадкуваня;

– явище кросинговеру та його значення.

Вміти:

– характеризувати дослід Т.Морган з допомогою якого було доведено явище зчепленого успадкування;

– розв’язувати задачі накросинговер.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Схематично зобразити процес кросинговеру.

 

ІІ. Контрольні питання теми

1. Що таке зчеплене успадкування?

2.Чим визначається кількість груп зчеплення в організмів певного виду? Скільки груп зчеплення у людини?

3. За допомогою якого досліду Т.Морган довів явище зчепленого успадкування?

4. Кросинговер, його причини та біологічне значення.

5. Що таке кросоверні та некросоверні гамети?

 

ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті

Розв’язування задач на кросинговер.

 

ІV. Питання для самоконтролю знань

1.Що таке кросовери і некросовери?

2.Чи порушує кросинговер зчеплення генів?

3. Яку кількість генів має людина?

V. Література

1. Біологія: 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту і академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес, В. Поліщук.—Київ: Генеза, 2011.— 304 с.

2. Біологія. 10 – 11 класи: Наочний довідник. Красильникова Т.В. – К.; Х.: Веста, –2006. – 111с.

3. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія 10,11 кл.: Підручник. – К.: Генеза, – 2004.

4. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид., стер. – К.: світ успіху, – 2009. – 751 с.

5. Соболь В. І. Біологія. Довідник, тестовізавдання. Повний повторювальний курс / Валерій Соболь. ˗ Кам´янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012 -796с.

Тема № 20. Хромосомна теорія спадковості

Актуальність теми. На початку ХХ століття пояснення чисельним фактам відхилень від закону незалежного комбінування ознак та властивостей (ІІІ закону Г. Менделя) дала розроблена Т. Морганом та його співробітниками хромосомна теорія, яка дає можливість прогнозувати ймовірні комбінації ознак і властивостей у нащадків у випадках зчепленого успадкування. Значення хромосомної теорії для медицини витікає з того, що переважна більшість генів геному людини успадковується зчеплено, оскільки всі гени розподілені між 24-ма групами зчеплення. В останні роки ХХ століття, використовуючи новітні технології, генетики вирішили надзвичайно складну і необхідну для медицини проблему: визначили групи зчеплення генів людини, їх локуси і побудували генетичні карти хромосом. Знання генетичних карт і уміння ними користуватись необхідні для встановлення етіології (причин) спадкових хвороб, а в майбутньому – генної терапії.

 

Навчальні цілі:

Знати:

– явище зчепленого успадкуваня;

– хромосомну теорію спадковості;

– генетичні карти хромосом;

– явище кросинговеру та його значення.

Вміти:

– будувати генетичні карти хромосом;

– розв’язувати задачі на зчеплене успадкування.

 

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Складіть карту розташування генів у хромосомі, знаючи що: гени А, В, С, Д складають одну групу зчеплення. Відстань між генами А і Д – 2 морганіди, між генами С і Д – 5,5 морганід, між С і В – 1,5 морганід, а між А і В – 9 морганід.

 

ІІ. Контрольні питання теми

1. Основні положення хромосомної теорії спадковості.

2. Генетичні карти хромосом.

3. Методи складання генетичних карт.

4. Значення генетичних карт.