Охорона земель. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення земельного законодавства

Охорона земель — система правових, органiзацiйних, еко- номiчних, технологiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiо- нальне використання земель, запобiгання необґрунтованому ви- лученню земель сiльськогосподарського призначення для несiль- ськогосподарських потреб, захист вiд шкiдливого антропогенного впливу, вiдтворення i пiдвищення родючостi ґрунтiв, пiдвищення продуктивностi земель лiсового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, ре- креацiйного та iсторико-культурного призначення (ст. 162 Зе- мельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про охорону земель», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за ви- користанням та охороною земель»).

Завданням охорони земель, як зазначено в ст. 163 Земельно- го кодексу, є забезпечення збереження та вiдтворення земель-

них ресурсiв, екологiчної цiнностi природних i набутих якостей земель.

Змiстом охорони земель є система рiзного роду заходiв, що здiйснюються для забезпечення виконання поставлених завдань. Стаття 164 Земельного кодексу України закрiплює: «Охорона земель включає: а) обґрунтування i забезпечення досягнення ра- цiонального землекористування; б) захист сiльськогосподарсь- ких угiдь, лiсових земель та чагарникiв вiд необґрунтованого їх вилучення для iнших потреб; в) захист земель вiд ерозiї, селiв, пiдтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушен- ня, ущiльнення, забруднення вiдходами виробництва, хiмiчни- ми та радiоактивними речовинами та вiд iнших несприятливих природних i техногенних процесiв; г) збереження природних вод- но-болотних угiдь; ґ) попередження погiршення естетичного ста- ну та екологiчної ролi антропогенних ландшафтiв; д) консерва- цiю деградованих i малопродуктивних сiльськогосподарських угiдь.» Як зазначається в коментарi до вiдповiдної статтi Земель- ного кодексу, в нiй наведено широкий перелiк заходiв, кожен з яких може охоплювати нескiнченну кiлькiсть землеохоронних заходiв1.

Аналогiчного роду ст. 22 Закону України «Про охорону зе- мель» встановлює iншу систему заходiв охорони земель, яка характеризується ще вищим рiвнем узагальнення, i охоплює: дер- жавну комплексну систему спостережень; розроблення загаль- нодержавних i регiональних (республiканських) програм вико- ристання та охорони земель, документацiї iз землеустрою в га- лузi охорони земель; створення екологiчної мережi; здiйснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, про- тиерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель; економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо охорони та використання земель i пiдвищення родючостi ґрунтiв; стан- дартизацiю i нормування.

Аналiзуючи заходи охорони земель, передбаченi Земельним кодексом України та Законом України «Про охорону земель», їх можна згрупувати за рiзними критерiями. Зокрема, в системi заходiв охорони земель можна видiляти наступнi.

 

1 Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - За заг. ред.

В. В. Медведчука. — К., 2004. — С. 463.

1) Загальнi вимоги i заходи, якi стосуються всiх категорiй земель та заходи щодо охорони окремих категорiй земель, якi визначаються специфiкою їх правового режиму. Зокрема, в За- конi України «Про охорону земель» видiлено окремi норми, якi присвяченi особливостям охорони земель оздоровчого, рекреа- цiйного, iсторико-культурного, природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення (ст. 50), земель водного фонду (ст. 43). Безпосереднi охороннi вимоги стосовно окремих катего- рiй земель мiстяться i у вiдповiдних статтях Земельного кодексу, якi визначають їх правовий режим. Спецiальнi заходи охорони земель водного фонду, земель лiсогосподарського, оздоровчого, природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначен- ня закрiпленi в Лiсовому, Водному кодексах, законах України

«Про екологiчну мережу України», «Про природно-заповiдний фонд України», вiдповiдних пiдзаконних актах.

2) Заходи охорони, якi здiйснюються власниками чи корис- тувачами земельних дiлянок у межах своїх земельних дiлянок, та заходи охорони, якi повиннi здiйснювати суб’єкти господар- ської дiяльностi, що безпосередньо не пов’язана з використанням земельної дiлянки (заходи охорони вiд забруднення небезпечни- ми речовинами (ст. 45 Закону України «Про охорону земель»); заходи охорони вiд забруднення вiдходами (ст. 46 Закону); за- ходи охорони при застосування нових технiчних засобiв i тех- нологiй (ст. 49 Закону)). Вiдповiдно до ст. 35 Закону власники i землекористувачi, в тому числi орендарi, земельних дiлянок при здiйсненнi господарської дiяльностi зобов’язанi: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних дiлянках господарську дiяльнiсть спо- собами, якi не завдають шкiдливого впливу на стан земель та родючiсть ґрунтiв; пiдвищувати родючiсть ґрунтiв та зберiгати iншi кориснi властивостi землi на основi застосування еколого- безпечних технологiй обробiтку i технiки, здiйснення iнших за- ходiв, якi зменшують негативний вплив на ґрунти, запобiгають безповоротнiй втратi гумусу, поживних елементiв тощо; дотри- муватися стандартiв, нормативiв при здiйсненнi протиерозiйних, агротехнiчних, агрохiмiчних, мелiоративних та iнших заходiв, пов’язаних з охороною земель, збереженням i пiдвищенням ро- дючостi ґрунтiв та ряд iнших.

3) Окрему групу становлять заходи охорони ґрунтiв. Вiдпо- вiдно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» охорона ґрунтiв — система правових, органiзацiйних, технологiчних та iнших заходiв, спрямованих на збереження i вiдтворення родю- чостi та цiлiсностi ґрунтiв, їх захист вiд деградацiї, ведення сiль- ськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахис- них технологiй та забезпеченням екологiчної безпеки довкiлля. Стаття 37 Закону України «Про охорону земель» встановлює основнi вимоги до охорони родючостi ґрунтiв (зокрема, заборо- няється використання земельних дiлянок способами, що приз- водять до погiршення їх якостi; на землях сiльськогосподарсь- кого призначення може бути обмежена дiяльнiсть щодо: виро- щування певних сiльськогосподарських культур, застосування окремих технологiй їх вирощування або проведення окремих агротехнiчних операцiй; розорювання сiножатей, пасовищ; ви- користання деградованих, малопродуктивних, а також техно- генно забруднених земельних дiлянок; необґрунтовано iнтен- сивного використання земель). Стаття 168 Земельного кодексу України встановлює заборону власникам землi та землекорис- тувачам на зняття та перенесення ґрунтового покриву земель- них дiлянок без спецiального дозволу органiв, що здiйснюють державний контроль за використанням та охороною земель. На- казом Держкомзему України вiд 4.01.2005 р. затверджено По- рядок видачi дозволiв та анулювання спецiальних дозволiв на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрун- ту) земельних дiлянок1. Вiдповiдно до ст. 53 Закону України

«Про охорону земель» забороняється вивезення ґрунтової маси за межi територiї України, крiм зразкiв для проведення науко- вих дослiджень.

4) Особливi заходи охорони встановлюються земельним за- конодавством щодо окремих територiй, якi з тих чи iнших при- чин не пiдлягають господарському використанню або допуска- ють обмежене їх використання. В системi таких територiй та зе- мель можна видiляти:

а) деградованi землi. Деградацiя земель — природне або ан- тропогенне спрощення ландшафту, погiршення стану, складу, корисних властивостей i функцiй земель та iнших органiчно по-

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2005. — № 4. — С. 236.

в’язаних iз землею природних компонентiв (ст. 1 Закону Украї- ни «Про охорону земель»). До деградованих земель вiдносять- ся: а) земельнi дiлянки, поверхня яких порушена внаслiдок зем- летрусу, зсувiв, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельнi дiлянки з еродованими, перезволо- женими, з пiдвищеною кислотнiстю або засоленiстю, забрудне- ними хiмiчними речовинами ґрунтами та iншi (ст. 171 Земель- ного кодексу України);

б) малопродуктивнi землi. До малопродуктивних земель вiд- носяться сiльськогосподарськi угiддя, ґрунти яких характери- зуються негативними природними властивостями, низькою ро- дючiстю, а їх господарське використання за призначенням є еко- номiчно неефективним (ст. 171 Земельного кодексу);

в) порушенi землi. Порушенi землi — землi, що втратили свою господарську та екологiчну цiннiсть через порушення ґрунтового покриву внаслiдок виробничої дiяльностi людини або дiї природних явищ (ст. 1 Закону України «Про охорону земель»).

г) техногенно забрудненi землi. Техногенно забрудненi зем- лi — це землi, забрудненi внаслiдок господарської дiяльностi лю- дини, що призвела до деградацiї земель та її негативного впливу на довкiлля i здоров’я людей. До техногенно забруднених зе- мель вiдносяться землi радiацiйно небезпечнi та радiоактивно забрудненi, землi, забрудненi важкими металами, iншими хiмiч- ними елементами тощо (ст. 169 Земельного кодексу). Самостiй- ний правовий режим в системi техногенно забруднених земель встановлений Законом України «Про правовий режим тери- торiї, що зазнала радiоактивного забруднення внаслiдок Чор- нобильської катастрофи»1 щодо радiоактивно забруднених зе- мель — земель, якi потребують проведення заходiв радiацiйного захисту та iнших спецiальних втручань, спрямованих на обме- ження додаткового опромiнення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської дiяль- ностi (ст. 4 Закону).

Основними заходами по охоронi, вiдновленню вiдповiдних категорiй земель виступає консервацiя та рекультивацiя. Рекуль- тивацiя порушених земель — це комплекс органiзацiйних, тех-

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1991. — № 16. — Ст.198.

нiчних i бiотехнологiчних заходiв, спрямованих на вiдновлення ґрунтового покриву, полiпшення стану та продуктивностi пору- шених земель (ст. 166 Земельного кодексу). Рекультивацiї пiдля- гають землi, якi зазнали змiн у структурi рельєфу, екологiчному станi ґрунтiв i материнських порiд та у гiдрологiчному режимi внаслiдок проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт. Консервацiя земель — припинен- ня господарського використання на визначений термiн та залу- ження або залiсення деградованих i малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологiчно та економiчно неефективним, а також техногенно забруднених земельних дi- лянок, на яких неможливо одержувати екологiчно чисту про- дукцiю, а перебування людей на цих земельних дiлянках є не- безпечним для їх здоров’я (ст. 1 Закону України «Про охорону земель», глава 28 Земельного кодексу України). Наказом Держ- комзему України вiд 17.10.2002 р. затверджено Порядок консер- вацiї земель1.

Охорона землi як природного об’єкта може одночасно роз- глядатись i як охорона прав власникiв земельних дiлянок i зем- лекористувачiв, права яких виникають саме щодо землi як при- родного ресурсу. В системi цих заходiв особливе мiсце займає вiдшкодування збиткiв власникам землi i землекористувачам, що регулюється главою 24 Земельного кодексу України та По- рядком визначення та вiдшкодування збиткiв власникам землi i землекористувачам, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiс- трiв України вiд 19.04.1993 р. Вiдповiдно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землi та землекористувачам вiдшко- довуються збитки, заподiянi внаслiдок: а) вилучення (викупу) сiльськогосподарських угiдь, лiсових земель та чагарникiв для потреб, не пов’язаних iз сiльськогосподарським i лiсогосподар- ським виробництвом; б) тимчасового зайняття сiльськогоспо- дарських угiдь, лiсових земель та чагарникiв для iнших видiв використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних дiлянок; г) погiршення якостi ґрунтового покриву та iнших корисних властивостей сiльськогосподарських угiдь, лi- сових земель та чагарникiв; ґ) приведення сiльськогосподарсь- ких угiдь, лiсових земель та чагарникiв у непридатний для ви-

користання стан; д) неодержання доходiв за час тимчасового не- використання земельної дiлянки.

При цьому вiд вiдшкодування збиткiв слiд вiдрiзняти вiд- шкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва. Вiдповiдно до ст. 207 Земельного кодексу Украї- ни втрати сiльськогосподарського i лiсогосподарського вироб- ництва включають втрати сiльськогосподарських угiдь, лiсових земель та чагарникiв, внаслiдок вилучення (викупу) їх для по- треб, не пов’язаних iз сiльськогосподарським i лiсогосподарсь- ким виробництвом, а також втрати, завданi обмеженням у зем- лекористуваннi та погiршенням якостi земель внаслiдок нега- тивного впливу, спричиненого дiяльнiстю громадян, юридичних осiб, органiв мiсцевого самоврядування або держави, а також у зв’язку з виключенням сiльськогосподарських угiдь, лiсових земель i чагарникiв iз господарського обiгу внаслiдок встанов- лення охоронних, санiтарних та iнших захисних зон. Вони ком- пенсуються незалежно вiд вiдшкодування збиткiв по наперед затверджених нормативах, у безспiрному порядку i є заходом еко- номiчного впливу — компенсацiєю за зменшення площ земель, якi використовуються у сiльськогосподарському та лiсогоспо- дарському виробництвi. Розмiри i порядок визначення втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, якi пiдлягають вiдшкодуванню, затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.1997 р.1.

За порушення норм земельного законодавства традицiйно передбачена кримiнальна, адмiнiстративна, дисциплiнарна i ци- вiльно-правова вiдповiдальнiсть.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть застосовується за злочини, пе- редбаченi ст. 239 КК України (забруднення або псування зе- мель), 254 КК України (безгосподарське використання земель).

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення земельно- го законодавства передбачена ст. 52 — псування i забруднення сiльськогосподарських та iнших земель, ст. 53 — порушення пра- вил використання земель, ст. 531— самовiльне заняття земельної дiлянки, ст. 532— приховування або перекручення даних земель- ного кадастру, ст. 533 — зняття та перенесення ґрунтового по- криву земельних ділянок без спеціального дозволу, ст. 54 — не-

своєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приве- дення їх у стан, придатний для використання за призначенням, ст. 55 — самовiльне вiдхилення вiд проектiв внутрiгосподар- ського землеустрою, ст. 56 — знищення межових знакiв Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення. Справи про цi правопорушення вiдповiдно до статей 2381, 2421даного Кодексу розглядають органи Держкомзему або Мiнприроди України.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть застосовується у загальному порядку на основi норм Кодексу законiв про працю України.

Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть застосовується у виглядi вiдшкодування збиткiв, завданих земельним ресурсам, якi ви- значаються за загальними нормами Цивiльного кодексу України. Крiм цього, для визначення розмiру стягнення використовуєть- ся Методика визначення розмiрiв шкоди, зумовленої забруднен- ням i засмiченням земельних ресурсiв через порушення приро- доохоронного законодавства, затверджена наказом Мiнекобез- пеки вiд 27.10.1997 р. в редакції наказу Мінприроди України від 04.04.2007 р.1.

Контрольнi запитання і завдання

1. Визначте поняття: «земля», «землi», «ґрунти», «земельна дiлянка».

2. Якi категорiї земель передбаченi Земельним кодексом України? Чим регулюється їх правовий режим?

3. Якi види прав на землю передбаченi Земельним кодексом України? Дайте їм характеристику.

4. Якi органи центральної виконавчої влади здiйснюють функ- цiї управлiння в галузi охорони i рацiонального викорис- тання земель? Чим визначений їх правовий статус? Яки- ми повноваженнями вони надiленi?

5. Дайте перелiк функцiй державного управлiння в галузi використання i охорони земель.

6. Якi заходи включенi в змiст землеустрою?

7. Що таке державний земельний кадастр та монiторинг зе- мель?

8. Яка система заходiв включена в змiст охорони земель?

9. Якi повноваження органiв державної влади i мiсцевого самоврядування в галузi охорони земель?

10. Якi землi вiднесенi до земель з обмеженим використан- ням чи вилученi з господарського використання? Якi особ- ливi заходи охорони i вiдновлення встановленi стосовно них?

11. Якi державнi органи здiйснюють державний контроль за використанням i охороною земель? Якими повноважен- нями вони надiленi в цiй сферi?

12. Якими статтями галузевого законодавства передбачена кримiнальна та адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за по- рушення земельного законодавства? Якi земельнi пра- вопорушення вiднесенi до категорiї злочинiв та адмiнiст- ративних правопорушень?

13. Дайте характеристику вiдшкодування збиткiв власникам земель та землекористувачам i вiдшкодування втрат сiль- ськогосподарського та лiсогосподарського виробництва.

Роздiл 10. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ