Надра як об’єкт правової охорони i використання

Одним з об’єктiв екологiчного права є надра. Визначен- ня поняття надр мiститься в ст. 1 Кодексу України про надра. Вiдповiдно до неї надра — це частина земної кори, що розташо- вана пiд поверхнею сушi та дном водоймищ i простягається до глибин, доступних для геологiчного вивчення та освоєння. Iншим об’єктом регулювання є кориснi копалини. Визначення цього по- няття теж вiдображене в законодавствi. Зокрема, вiдповiдно до

ст. 1 Гiрничого закону України1, кориснi копалини — це природ- нi мiнеральнi речовини, якi можуть використовуватись безпо- середньо або пiсля їх обробки. Бiльш деталiзоване визначення корисних копалин подане в п. 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5.05.1997 р. «Про затвердження Класифiкацiї запа- сiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр»2, а са- ме, кориснi копалини — природнi мiнеральнi утворення органiч- ного i неорганiчного походження у надрах, на поверхнi землi, у джерелах вод i газiв, на днi водоймищ, а також техногеннi мiне- ральнi утворення в мiсцях видалення вiдходiв виробництва та втрат продуктiв переробки мiнеральної сировини.

Кориснiсть надр для суспiльства полягає в тому, що вони є джерелом матерiальної сировини, викопних речовин, палива, матерiалiв. Використання надр значною мiрою пов’язане з видо- буванням корисних копалин, але це не єдиний вид використання надр. З другої половини ХХ ст. почалося активне використан- ня пiдземного простору для зберiгання вiдходiв, обладнання схо- вищ нафти, газу тощо. Так, за останнi 40 рокiв всi новi сховища нафти у Швецiї, Норвегiї, Фiнляндiї розмiщенi у пiдземних гiр- ських виробках. Доведено, що при об’ємi 10—15 тис. куб. м вони економiчно бiльш вигiднi, нiж наземнi. В нашому законодавствi цей вид використання передбачений також.

Як зазначено в ст. 2 Кодексу України про надра, його зав- данням є регулювання гiрничих вiдносин з метою забезпечення рацiонального, комплексного використання надр для задоволен- ня потреб у мiнеральнiй сировинi та iнших потреб суспiльно- го виробництва, охорони надр, гарантування при користуваннi надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав i законних iнтересiв пiдпри- ємств, установ, органiзацiй та громадян. Ця норма, а також ст. 1 Гiрничого закону України, в якiй визначається поняття гiрни- чих вiдносин, дає пiдстави стверджувати, що вiдносини, якi скла- даються у галузi рацiонального використання i охорони надр, визначаються як гiрничi вiдносини.

Однак бiльш обґрунтованим є розумiння гiрничих вiдносин як виробничих вiдносин, що складаються в процесi дiяльностi гiрничих пiдприємств, якi займаються розвiдкою, розробкою,

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1999. — № 50. — Ст. 433.

видобутком та переробкою корисних копалин i веденням гiрни- чих робiт, будiвництвом, лiквiдацiєю або консервацiєю гiрни- чих пiдприємств, науково-дослiдною роботою, лiквiдацiєю ава- рiй у межах територiї України, її континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони, i вiдмежування їх вiд поняття «надровi вiдносини», що якраз i складаються в межах пiдгалузi екологiчного права — надрового права та пiдлягають регулюванню в межах предмета екологiчного права. Як зазнача- ється в лiтературi, гiрничi i надровi вiдносини тiсно пов’язанi мiж собою, однак вiдрiзняються особливiстю природного об’єк- та — надр i корисних копалин. На вiдмiну вiд гiрничих, надровi правовiдносини — це правовiдносини з рацiонального викорис- тання i охорони надр, якi регулюють порядок надання надр у користування, економiчний механiзм забезпечення рацiональ- ного надрокористування, права й обов’язки користувачiв надр, порядок здiйснення державного контролю i нагляду за викори- станням i охороною надр, вiдповiдальнiсть за порушення зако- нодавства про надра1.

Надра вiдповiдно до ст. 4 Кодексу України про надра є ви- ключною власнiстю народу України i надаються тiльки в кори- стування.

В Українi ведеться облiк надр i корисних копалин. Вiдповi- дно до ст. 5 Кодексу про надра дiлянки надр, що використову- ються, так i дiлянки надр, не залученi до використання, в тому числi континентального шельфу i виключної (морської) еконо- мiчної зони, утворюють Державний фонд надр. Усi родовища корисних копалин, у свою чергу, утворюють Державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корис- них копалин є частиною Державного фонду надр.

Вiдповiдно до ст. 6 Кодексу України про надра всi кориснi копалини подiляються на два види: загальнодержавного i мiс- цевого значення. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.1994 р. затверджено Перелiки корисних копалин загально- державного i мiсцевого значення2. Наприклад, до корисних ко- палин загальнодержавного значення вiдносяться: природний газ,

 

1 Природноресурсове право України: Навч. посiбник - За ред. I. I. Карака- ша. — К, 2005. — С. 168.

2 Екологiя i закон: Екологiчне законодавство України - У 2-х кн. — К.,

1998. — Кн. 2. — С. 27.

вугiлля, залiзо, нафта, мiдь, золото, платина та iншi, до корис- них копалин мiсцевого значення — вапняк, гiпс, крейда, пiсок, галька, гравiй та ряд iнших. Такий подiл впливає на їх право- вий режим, зокрема законодавством встановлений рiзний по- рядок надання в користування корисних копалин загальнодер- жавного та мiсцевого значення, рiзнi умови їх використання тощо.

Особливий правовий режим мають пiдземнi води, якi, з од- нiєї сторони, — регулюються законодавством про надраiє їх скла- довою частиною, а з iншої — входять в Державний водний фонд України та вiдповiдно пiдпадають пiд правове регулювання вод- ного права.