Класифікація екологічних правопорушень.

Відповідно до законів України порушеннями законодав­ства, за які настає еколого-правова відповідальність, визнаються:

1. У галузі охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

— порушення прав громадян на екологічно безпечне на­вколишнє природне середовище;

— порушення норм екологічної безпеки;

— порушення екологічних вимог при проектуванні, роз­міщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експ­луатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;

— допущення наднормативних, аварійних і залпових ви­кидів та скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

— перевищення лімітів та порушення вимог використання природних ресурсів, в тому числі самовільне спеціальне ви­користання природних ресурсів;

— порушення строків внесення платежів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природ­ного середовища;

— невжиття заходів щодо попередження та ліквідації еко­логічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

— невиконання розпоряджень органів, які здійснюють дер­жавний контроль у галузі охорони навколишнього природ­ного середовища, та вчинення опору їх представником;

— порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, ток­сичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

— невиконання вимог охорони територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Чер­воної та Зеленої книг України;

— неподання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, приховування та фальсифікація відомостей про стан екологічої обстановки чи захворюваності населення;

— приниження честі і гідності працівників, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного сере­довища, посягання на їх життя та здоров'я.

2. У сфері проведення і дії екологічної експертизи згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про екологічну експерти­зу» від 9 січня 1995 року:

— порушення вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі порушення встановле­ного порядку проведення екологічної експертизи, здійснен­ня екологічної експертизи неправоздатними підприємства­ми, установами, організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями, незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;

— підготовка і подання завідомо неправдивого експертного висновку;

— невиконання вимог державної екологічної експертизи;

— фінансування, будівництво, впровадження у виробницт­во нових технологій та устаткування, надання дозволів на спеціальне природокористування, фінансування та реаліза­ція програм і проектів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, без позитивного висновку державної екологічної екс­пертизи;

— ухилення від надання на законну вимогу державних еко-лого-експертних органів і формувань необхідних відомостей та матеріалів.

3. У галузі використання природних ресурсів згідно поре-сурсового законодавства порушеннями визнаються: 3.1. Відповідно до положень Земельного кодексу України:

— укладення угод купівлі-продажу, дарування, застави, самовільного обміну земельних ділянок землекористува­чами, в тому числі орендарями, і землевласниками з по­рушенням установленого для них порядку придбання або відчуження, в тому числі самовільне зайняття земельних ділянок;

— псування сільськогосподарських та інших земель, за­бруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;

— розміщення, проектування, будівництво і введення об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

— невиконання вимог природоохоронного режиму вико­ристання земель;

— порушення строків повернення тимчасово зайнятих зе­мель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

— знищення межових знаків;

— невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами та шкідни­ками сільськогосподарських культур;

— неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;

— приховування або перекручення відомостей про стан екологічної, у тому числі радіаційної, обстановки, пов'яза­ної з забрудненням землі;

— порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок;

— перекручення даних державного земельного кадастру, приховування інформації про наявність земель запасу;

— невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару фунту;

— самовільне відхилення від проектів внутрігосподарсько­го землеустрою.

4. Відповідно до положень ст. 110 Водного кодексу Украї­ни порушенням у галузі використання водних ресурсів є:

— самовільне захоплення водних об'єктів;

— забруднення та засмічення вод;

— порушення режиму господарської діяльності у водоохо­ронних зонах та на землях водного фонду;

— руйнування русел річок, струмків та водотоків, пору­шення природних умов поверхневого стоку під час будів­ництва та експлуатації автошляхів, залізниць та інших інже­нерних комунікацій;

— введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

— недотримання умов дозволу або порушення правил спеці­ального водокористування;

— самовільне проведення гідротехнічних робіт (будівницт­во ставків, дамб, каналів, свердловин);

— порушення правил ведення державного обліку вод або перекручення чи внесення недостовірних відомостей в доку­менти державної статистичної звітності;

— пошкодження водогосподарських та гідрометричних спо­руд і пристроїв, порушення правил експлуатації та встанов­лених режимів їх роботи;

— незаконне створення системи скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну кана­лізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод;

— використання земель водного фонду не за призначен­ням;

— приховування відомостей про аварійні ситуації на вод­них об'єктах;

— порушення правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

5. Порушенням лісового законодавства є:

— незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагар­ників, знищення лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, забруднення хімічними та радіоактив­ними речовинами, виробничими та побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами;

— порушення строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства;

— знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а та­кож природного підросту та самосіву на землях, призначе­них для відновлення лісу;

— розкорчовування земельних ділянок лісового фонду і використання їх без належного дозволу;

— самовільна заготівля сіна та випасання худоби на зе­мельних ділянках лісового фонду;

— порушення правил збирання і заготівлі лісової підстил­ки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, в тому числі засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

— порушення правил та порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, живиці, інших лісових ресурсів, в тому числі невнесення плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду або несвоєчасне внесення плати;

— введення в дію підприємств і об'єктів, не обладнаних устаткуванням, що запобігає негативному впливу на стан та відтворення лісів;

— пошкодження сіножатей, пасовищ, ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

— знищення або пошкодження лісо осушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів.

6. Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра пору­шенням законодавства у цій галузі є:

— самовільне користування надрами;

— порушення норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

— вибіркове вироблення багатих ділянок родовищ, що призводить до понаднормативних витрат запасів корисних копалин;

— пошкодження родовищ корисних копалин, які виклю­чають повністю або суттєво обмежують можливість їх подаль­шої експлуатації;

— порушення встановленого порядку забудови площ заля­гання корисних копалин;

— невиконання правил охорони надр та вимог щодо без­пеки людей, майна, навколишнього природного середови­ща від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

— знищення або пошкодження геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спосте­режних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; незаконне знищення маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних для подальшого геологічного вивчення надр та розробки родовищ;

— невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, у стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збере­ження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

7. У галузі охорони, використання і відтворення тварин­ного світу порушенням є:

— порушення порядку надання об'єктів тваринного світу у користування, самовільне спеціальне використання об'єктів тваринного світу, незаконне їх вилучення із природного се­редовища, в тому числі з перевищенням встановлених лімітів;

— порушення вимог щодо охорони середовища перебуван­ня, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків;

— порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також встановленого порядку пересилан­ня, ввезення в Україну і вивезення за її межі;

— самовільне або з порушенням встановленого порядку переселення, акліматизація та схрещування тварин, а також виведення та використання генетичне змінених організмів;

— жорстоке поводження з тваринами;

— невжиття заходів щодо запобігання загибелі тварин, по­гіршенню середовища їх перебування та ліквідації негатив­ного впливу на тваринний світ;

— порушення порядку придбання, реалізації, пересилан­ня і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу;

— невиконання вимог щодо охорони видів тварин, занесе­них до Червоної книги України або до переліків видів тва­рин, що підлягають особливій охороні;

— приховування та перекручення інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання;

— виготовлення та зберігання, реалізація і застосування зоборонених знарядь добування тварин;

— невиконання розпоряджень органів, що здійснюють охо­рону і державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

8. Правопорушеннями у галузі охорони атмосферного повітря згідно ст. 44 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» є:

— порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

— перевищення лімітів та нормативів фактично допусти­мих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, перевищення нормативів фактично допустимих рівнів шкідли­вого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря;

— викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповнова­жених на те державних органів;

— здійснення незаконної діяльності, що негативно впли­ває на погоду і клімат;

— впровадження відкриттів, винаходів, нових технічних систем, речовин і матеріалів, в тому числі закуплених в за­рубіжних країнах, експлуатація технологічного устаткуван­ня, транспортних засобів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

— порушення правил складування і утилізації промисло­вих та побутових відходів, транспортування, застосування і зберігання мінеральних добрив, хімічних речовин, інших препаратів, що спричинило забруднення атмосферного по­вітря;

— проектування і будівництво об'єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;

— невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та викорис­тання атмосферного повітря;

— ненадання своєчасної та повної і достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела його забруднення, а також про стан геологічної обстановки, яка склалася вна­слідок забруднення атмосферного повітря.

Законодавством України може бути встановлена відпові­дальність за інші види правопорушень у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

В найбільш загальному вигляді екологічні правопорушення класифікують на такі види: проступки і кримінальні злочини.

За ступенем і масштабом екологічної небезпеки та захода­ми державно-правового примусу, застосовуваними до пра­вопорушника в результаті скоєння екологічного правопору­шення, розрізняють:

1) еколого-правовий проступок, за вчинення якого зако­нодавством України передбачається дисциплінарна відпові­дальність;

2) еколого-адміністративне правопорушення, що тягне за собою адміністративну відповідальність;

3) еколого-майновий делікт у вужчому розумінні — правопорушення, що не становить кримінально-караної дії і спричиняє лише до компенсування завданої шкоди) — в екологічному праві пе­редбачає застосування майнової відповідальності за вчинен­ня екологічного правопорушення;

4) екологічний злочин — найтяжчий вид екологічного пра­вопорушення, за вчинення якого законодавством встанов­лена кримінальна відповідальність.