Методика оцінки інвестиційно-інноваційних проектів

Капіталовкладення в інвестиційно-інноваційні проекти сприяють реалізації досягнень науково-технічного прогресу та підвищують ефективність виробництва. Зважаючи на це, порівняння економічного ефекту від упровадження інвестиційно-інноваційних проектів, кінцевою метою яких є підвищення ефективності виробництва (інтенсивна стратегія розвитку) з економічним ефектом від упровадження інвестиційних проектів, спрямованих на збільшення обсягів випуску продукції (екстенсивна стратегія розвитку), дозволяє використовувати короткотермінову схему фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок отриманого підприємством прибутку, яка дозволяє (поєднуючи інтенсивну та екстенсивну стратегії розвитку) отримати в майбутньому максимальний дохід.

Такий підхід щодо вироблення інвестиційних рішень дає можливість на основі розрахованих динамічних показників загальної вартості проекту Р, тривалості життя проекту PD, дисконтної ставки k оцінити ефективність фінансування інноваційного проекту на підприємстві за рахунок прибутку від основної діяльності і прийняти рішення про доцільність чи недоцільність фінансування проекту.

У даній методиці економічну ефективність впровадження інновації описано за допомогою показника у, який характеризує збільшення прибутку підприємства Д5 після впровадження інновації вартістю 5 у розрахунку на одиницю продукції, тобто:

r-f.

Показником у зручно оцінювати ефективність комплексних інвестиційно-інноваційних проектів, спрямованих як на зменшення витрат, так і на зростання доходів підприємства, оскільки оцінюється сукупний економічний ефект від упровадження інновації і може бути враховане як зменшення собівартості продукції, так і зростання відпускної ціни на продукцію за рахунок її нових властивостей. Запропонований показник дозволяє оцінювати ефективність інвес-тиційно-інноваційного проекту незалежно від розміру капіталовкладень, необхідних для його реалізації, а вартість проекту впливає тільки на термін його реалізації. Експериментальним способом встановлено, що:

а) якщо показник ефективності інвестиційно-інноваційного проекту у менший від значення:

r

,

7<7 _min, 7 _min =

де r - рентабельність продукції,

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

спрямованих на впровадження інновацій у виробництво; в) зниження частки бюджетних коштів у фінансуванні інноваційної діяльності за загальної тенденції збільшення бюджетних асигнувань на науку та інноваційну діяльність; г) збільшення обсягу банківського та небан-ківського кредитування інноваційної діяльності та одночасного зниження ставки кредитного рефінансування; д) розширення масштабів упровадження інноваційних досягнень шляхом зменшенням податкового тиску на підприємства тощо.

Серед інструментів непрямого державного регулювання інноваційної діяльності найбільшого поширення повинні набути податкові пільги, пільгове кредитування інноваційних проектів та амортизаційні відрахування.

Запроваджена чинним законодавством методологія нарахування податків не стимулює інвестиційно-інноваційної діяльності в національній економіці. Низький рівень доходів основної частини населення змушують уряд приймати політику підвищеного податкового навантаження на підприємницькі структури, що призводить у кінцевій формі не тільки до зниження ефективності господарювання, але й до використання різних шляхів уникнення податків. Незадовільним є той факт, що всі зміни в податковому законодавстві мають не економічне, а політичне підґрунтя. Держава не є послідовною у своїй податковій політиці. Кожен наступний Держбюджет, усупереч Закону «Про систему оподаткування» та інших базових законів про податки, вносить зміни в порядок їх нарахування і сплати. У такому нестабільному середовищі високоризиковий інвестиційно-інноваційний бізнес не може нормально розвиватися.

Для ліквідації невідповідностей у механізмі податкового сти-мулювання інноваційної діяльності потрібно вживати такі заходи, як: а) застосування пільг в оподаткуванні прибутку інноваційних підприємств згідно з чинним законодавством; б) звільнення від податків наукових установ, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету; в) звільнення від оподаткування коштів підприємств, що спрямовуються на фінансування наукових досліджень, із прирівнюванням їх до інвестицій в інтелектуальний капітал; г) звільнення від оподаткування коштів банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, що інвестуються в інноваційні підприємства, та встановлення пільг з оподаткування коштів, отриманих унаслідок цих інвестицій, зокрема, диференціювання ставки податку на прибуток для банків залежно від напрямів використання ресурсів; д) надання пільг в оподаткуванні банкам, які здійснюють довгострокове кредитування інноваційних підприємств.

13. Перевагами корпорації є:

а) невизначеність терміну функціонування;

б) широкі можливості виробничої та комерційної діяльності;

в) простота заснування;

г) існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів.

14. Що передбачє інноваційна модель підприємництва:

а) незмінно орієнтується на найефективніше використання
наявних ресурсів підприємства;

б) передбачає активне використання переважно інноваційних
організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-
економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу;

в) виявлення реальних можливостей досягнення поставленої
мети бізнесової діяльності;

г) аналітична оцінка наявних ресурсів.

15. Який характер може мати виробнича підприємницька
діяльність?

а) основний; б) додатковий;

в) спеціальний; г) цільовий.

 

Економіка підприємства

Тема 2

ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ,

ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ

ФОРМИ