Характеристика партнерських зв’язків

Відносини між підприємцями, які оформлені договірними умовами, характеризують партнерські зв’язки. Мотивом встановлення парт-нерських зв’язків є реальний порядок дій для практичної реалізації бізнес-проекту. Форму партнерських зв’язків завжди пропонує один з бізнесменів-партнерів. Основні форми співробітництва за окремими напрямками зображено на рис. 1.

Бартерні операції Зустрічна поставка

Товарообмін

а) Виробнича кооперація б) Проектне фінансування в) Управління контрактом г) Підрядне виробництво д) Спільне підприємництво

Підприємницькі

Зв’язки, підкріплені

Угодами

Співробітництво партнерів у підприємницькій діяльності

Фінансові відносини

1) Звичайними

2) Форвардними

3) Про передачу ін-формації у вигляді «ноу-хау»

4) Про встановлення прямих зв’язків

5) Про експорт (ре-експорт) товарів

6) Про імпорт товарів

Розглянемо тепер випадок, коли фінансування інноваційного проекту відбувається шляхом отримання кредиту в комерційному банку. Нехай термін кредиту збігається з терміном проекту n, сума кредиту становить K, K < I, а кредитна ставка дорівнює r. Не зменшуючи загальності, розглянемо схему кредитування, за якою сума кредиту повертається в кінці строку кредитування, а позичальник регулярно виплачує проценти за кредит у кінці кожного визначеного договором проміжку часу.

Тоді в схемі грошових потоків у першому році додатково з’явиться додатний грошовий потік величини K, який відповідає отриманню кредиту, в останньому році - від’ємний грошовий потік величини - K, який відповідає поверненню кредиту, та щорічний сталий грошовий потік - rK, який відображає регулярну сплату відсотків.

Після проведення дисконтування для показника чистої теперішньої вартості інвестицій отримаємо:

Порівняємо тепер показники NPV для двох запропонованих схем фінансування інноваційного проекту. Для цього розрахуємо величину:

ANPV = NPVexternal-NPVinternal =

Після нескладних тотожних перетворень отримаємо:

=

K 1

1 1 rK,) (1 ⁺ k)n - 1 _ k j_ (1 __a) k (1₊ k) _n _

_

+

=

K\1

=

rK(1 -а) rK(1 ₊ а)

k

k (1W

- K \ 1 1 ) rK (1 ~^a)i 1 1 I-

 

Факторний

комерційний

трансферт

Рис. 1. Форми партнерських зв’язків

Сутнісно-змістова характеристика окремих форм співробітництва зводиться до наступного:

 

K 1

=

1 ^ ( 1 rK(1-а)

Фінансування інноваційного проекту шляхом отримання кредиту буде економічно вигіднішим, якщо розрахований показник ΔNPV буде більшим від 0, оскільки в цьому разі отриманий прибуток у

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

МЕТОДИКА ВИБОРУ КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ

ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ

ПРОЕКТІВ

У ході здійснення інноваційної діяльності виникає необхідність у чіткому визначенні існуючих можливостей мобілізації капіталу. Оцінка ефективності інвестицій в інноваційні проекти може здійснюватися різними якісними і кількісними методами, кожен з яких має певні переваги і недоліки.

У розрахунках показників економічної ефективності визначальну роль відіграє дисконтування грошових потоків, а не часовий розподіл коштів. Це означає, що для кредитора визначальним щодо економічної ефективності кредитування є ставка позичкового процента r, що встановлюється при укладенні кредитного договору і визначає для кредитора внутрішню рентабельність засобів, що інвестуються. За заданої ставки процента за кредит різні варіанти кредитування можуть відрізнятися структурою грошових потоків, загальною сумою платежів за кредит, але це не впливає на величину економічного ефекту, що отримує кредитор.

Проаналізуємо економічну доцільність залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційно-інноваційного проекту, для чого розглянемо дві можливі схеми фінансування інвестиційно-інноваційного проекту. При цьому ми будемо використовувати динамічний підхід до розрахунку показників ефективності, побу-дований із використанням методу дисконтованих грошових потоків. Основними показниками ефективності, які використовуються в методі дисконтованих грошових потоків, є розглянуті нами вище показники «чистої теперішньої вартості NPV» та «внутрішньої норми дохідності IRR».

Розглянемо схему фінансування інноваційного проекту, за якою всі інвестиційні витрати на реалізацію проекту в розмірі І припадають на перший рік. Нехай дохід, який приносить інноваційний проект у році t, становить B_t, тоді після сплати податку на прибуток у розмірі:

C_t = αB_t,, де α – ставка податку на прибуток.

Чистий дохід у році t становитиме:

B_t (1 – α).

Фінансування проекту відбувається за рахунок власних коштів підприємства. Тоді показник NPV для цього інноваційного проекту буде таким:

де k – ставка дисконтування; n – термін проекту.

 

1. Виробнича кооперація – здійснення замкнутого виробничого циклу готового до споживання продукту всіма партнерами спільно, причому кожен із них виконує свою частку робіт у рамках єдиного (інтегрованого) виробничого процесу.

2. Проектне фінансування – форма підприємницького співро-бітництва, за якою один із партнерів зобов’язується фінансувати реалізацію підприємницького проекту іншого партнера, а партнер-розробник пропонує іншому партнерові здійснювати практичну його реалізацію і зобов’язується фінансувати всі необхідні роботи. При цьому в обох випадках одержаний кредит має бути повернутий у товарній формі, тобто за рахунок виготовленої після реалізації бізнес-проекту продукції.

3. Управління за контрактом – форма партнерських зв’язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому «ноу-хау» управлінського характеру і забезпечення інвестування процесу практичного його використання.

4. Підрядне виробництво характеризує форму юридично оформлених відносин між підприємцями, відповідно до яких один із них здійснює цільове виробництво продукції на пряму вказівку іншого.

5. Спільне підприємництво означає функціонування організаційного утворення (підприємства, іншого суб’єкта господарювання), статутний фонд якого формується за рахунок пайових внесків партнерів-засновників, що уособлюють різні форми власності, або один з них є іноземною фізичною чи юридичною особою.

6. Бартерні операції (бартер) – форма реалізації укладеної угоди в натуральній формі згідно з попередньо узгодженою номенклатурою обмінюваних товарів, а також узгодженими строками взаємних поставок продукції. Масштаби партнерських зв’язків повинні бути виправданими конкретними економічними умовами: за ринкових умов господарювання надмірні обсяги бартеру не підтримуються і не заохочуються державою.

7. Зустрічна поставка є різновидом бартеру, але передбачає дещо інші умови виконання. Партнери визначають, який товар має бути поставлений, а конкретний асортимент визначається згодом і оформляється у вигляді додатку до договору (угоди).

8. Комерційна тріангуляція полягає в тому, що до бартерних операцій залучається ще й третій партнер (чи більше), якщо цього потребує пошук необхідного продукту (товару).

9. Звичайна угода – це загальновизнана універсальна угода про купівлю-продаж, за якої партнерські взаємини оформляються у вигляді договору поставки певного товару.

10. Форвардні угоди є документально оформленими договірними
взаємовідносинами, що потребують термінової практичної реалізації.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

11. Угоди про передачу інформації у вигляді «ноу-хау» реалізуються обов’язково за певну матеріальну винагороду, умови і розміри якої визначаються цими угодами.

12. Угоди про встановлення прямих зв’язків – партнерські зв’язки суб’єктів господарювання, що базуються на безпосередній співпраці в конкретній сфері діяльності.

13. Угоди про експорт – це юридично оформлені договірні відносини, спрямовані на поставку конкурентоздатної продукції конкретним споживачам в інших країнах. Угоди про реекспорт характеризують виробничо-економічні відносини, що передбачають купівлю партнером відповідних видів товарів за кордоном з метою наступної їх поставки (перепродажу) партнерам з третьої країни.

14. Угоди про імпорт товарів – форма партнерських зв’язків для організації завезення потрібних товарів з іншої країни.

15. Факторинг відображає фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (частіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб’єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників сплати боргу.

16. Комерційний трансферт застосовується в системі міжбанківських зв’язків і міждержавних відносин. Він означає взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначених розмірах за договірного ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.