Метод економічного аналізу та його особливості

 

Кожна наука вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при її вивченні. Термін «метод» (від грецького «methodos») означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, у якій послідовності потрібно розв’язувати ті чи інші завдання.

Метод економічного аналізу, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом й особливостями предмета, що вивчається, тими цілями, вимогами та завданнями, які постають перед аналізом на даному етапі розвитку економіки країни і на перспективу. Предмет науки відповідає на запитання «Що вивчається?», а метод – «Як вивчається? Якими способами та засобами?»

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв’язку й зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення й розвиток господарських явищ і процесів (Ф.Ф. Бутинець).

В економічній літературі існують різні підходи до визначення поняття «метод економічного аналізу». За визначенням М.Г. Чума-ченка та інших, під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. На думку Г.В. Савицької, метод аналізу є системним, комплексним вивченням, вимірюванням та узагальненням впливу факторів на результати діяльності підприємств шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

Метод економічного аналізу має низку характерних особливостей, а саме:

· діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ;

· використання в аналізі системи показників, які всебічно і глибоко характеризують діяльність підприємств;

· виявлення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи, визначення причиново-наслідкових зв’язків між показниками та факторами (шляхом побудови багатофакторних аналітичних моделей);

· кількісне вимірювання впливу факторів на результати господарювання;

· забезпечення системного, комплексного підходу до вивчення й оцінки об’єктів аналізу (показників, що досліджуються);

· узагальнення результатів аналізу.

Поряд із поняттям методу в економічному аналізі користуються поняттями методології і методики.

Методологія економічного аналізу порівняно з методом є більш загальним поняттям, яке, крім знань про метод, уключає також знання про формування економічного явища, його структурні зв’язки, шляхи подальшого розвитку і т.д.

Важливою ознакою методології аналізу господарських процесів є системний підхід. Системний підхід полягає в тому, що при аналізі об’єкт, що досліджується (наприклад, підприємство), розглядається як система – деяка цінність, складена з взаємопов’язаних частин (елементів), кожна з яких додає свій внесок у характеристику цілого. Системний підхід дозволяє побачити об’єкт, який аналізується, в єдності його складових частин, зрозуміти взаємозалежність і причиново-наслідкові зв’язки між цими окремими частинами й між об’єктом аналізу та середовищем навколо нього. Цілісність системи, відрізняючись певною завершеністю, припускає і відокремлений аналіз елементів, що її складають.

Головні особливості системного підходу – динамічність, взаємодія, взаємозалежність і взаємозв’язок елементів системи. Системний підхід в економічному аналізі дозволяє розробляти науково обґрунтовані варіанти розв’язання господарських завдань, визначати ефективність цих варіантів, що дає підставу для вибору найбільш доцільних управлінських рішень.

У процесі системного аналізу можна виділити декілька послідовних етапів:

1. Представлення об’єкта аналізу як певної системи; виділення її окремих елементів; формулювання мети розвитку системи, завдань, які вона розв’язує; встановлення зв’язку з іншими системами; визначення особливостей функціонування кожного елемента і системи в цілому.

2. Відбір показників, за допомогою яких дається найбільш повна характеристика всіх елементів системи.

3. Обґрунтування блок-схеми системи, в якій кожному елементу відповідає окремий блок.

4. Побудова економіко-математичної моделі системи.

5. Робота з моделлю, в ході якої визначається вплив факторів на зміну результативних показників, установлюються джерела невикористаних внутрішньогосподарських резервів.

Системність аналізу органічно пов’язана з його комплексністю. Системність – поняття більш містке, ніж комплексність, і тому останню можна розглядати важливою складовою системного аналізу.