Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Наукові основи економічного аналізуСтр 1 из 26Следующая ⇒
Поняття «аналіз» походить від грецького «analisis» і означає розкладання об’єкта, що вивчається, на частини, на властиві цьому об’єкту складові. Звідси аналіз у вузькому розумінні – розчленування явища або предмета на його складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Аналіз як метод дослідження полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв’язків. Такий поділ дозволяє дослідити внутрішню сутність і природу процесу, який розглядається, його залежність від різних факторів. Науковими основами економічного аналізу є теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й найважливіші принципи діалектики. Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей науки, визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу. В процесі пізнання широко використовуються різноманітні методи: спостереження, порівняння, системний підхід, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, формалізація, експеримент, моделювання, вимірювання та ін. Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. Поняття «аналіз» як метод пізнання об’єктивної дійсності не ідентичне поняттю «аналіз» як синоніму поняття «дослідження». Останній термін значно ширший і являє собою всебічне наукове вивчення предмета за допомогою різних способів та прийомів. Політична економія (економічна теорія) дозволяє визначити предмет економічного аналізу, адже вона розкриває сутність і якісні особливості процесів, явищ та категорій, створює необхідні умови для проведення економічного аналізу діяльності окремих суб’єктів підприємництва. В основу аналізу покладено діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємообумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) покладені в основу визначення методології (методу і методики) економічного аналізу. Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям «синтез» (від грецького – sinthesis) – поєднання раніше розподілених елементів об’єкта, що досліджується, в єдине ціле. Встановлення взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємообумовленості – найбільш важливий момент аналізу. Причиновий зв’язок опосередковує всі господарські факти, явища, ситуації, процеси, причина породжує наслідок, останній знову перетворюється на причину наступної події або ситуації і так до нескінченності. Взаємозв’язок між елементами, взаємозалежність та взаємообумовленість забезпечує синтез. Він виявляє зв’язки й залежності між окремими частинами предмета, що вивчається. Отже, аналіз передбачає синтез, і, лише поєднуючи їх, можна науково пізнати предмети та явища в діалектичному зв’язку всіх сторін.
Діалектичний тандем «аналіз – синтез», який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміна як способу пізнання предметів і явищ, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивчення їх у всій різноманітності зв’язків та залежностей. Перехід від аналізу до синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності – індукції й дедукції. Індукція (від лат. inductio – наведення) – метод переходу від знання окремих фактів до знання загального, що відображає закони або інший суттєвий і необхідний зв’язок. Дедукція (від лат. deductio – виведення) – метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків більш часткового характеру. Аналіз – синтез, як зміст і форма людського мислення, особливого значення набули в економіці, де становлять основу методу пізнання економічних процесів та явищ – економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою. Таким чином, економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни й розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними. Визначальними рисами економічного аналізу як науки є: - дослідження причиново-наслідкових зв’язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів; - об’єктивна оцінка ефективності розвитку економічних формувань щодо створених умов внутрішнього та зовнішнього економічних середовищ;
- багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів. Процес аналітико-синтетичної діяльності проходить через три взаємопов’язані стадії: 1-а стадія – спостереження; 2-а стадія – наукова абстракція; 3-я стадія – формування висновків і нових практичних пропозицій. Отже, економічний аналіз як наука є системою спеціальних знань, яка пов’язана з: Ø дослідженням причиново-наслідкових зв’язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів; Ø вибором та обґрунтуванням ділового партнерства; Ø дослідженням зовнішнього економічного середовища, зміною параметрів ринку; Ø оцінкою підприємницького ризику; Ø обґрунтуванням цільових програм, бізнес-планів і об’єктивною оцінкою їх виконання; Ø кількісним та якісним вимірюванням об’єктивних і суб’єктивних факторів, розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку; Ø пошуком резервів господарювання й розробленням заходів щодо їх використання; Ø формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 395; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.63.87 (0.005 с.) |