Ринок досконалої та недоск. конкур.

Доскон. конкур. – склад. в умовах коли окремі покупці і продавці не можуть впливати на ціну. Такий ринок завжди приходить до рівноваги. На ринку панує для однакових продуктів єдина ціна, тому що жоден покупець або продавець в зв’язку зі своїм незначним розміром не може її диктувати. Недоскон. конкур. – це структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції. Розповсюдженою є наступна класифікація форм недосконалої конкуренції: - монополія, в якій існує тільки один продавець (напр.., ринок газопостачання); - олігополія, в якій існує невелика кількість продавців (напр.., ринок мобільних послуг); - монополістична конкур., в якій існує багато продавців, що виробляють схожі товари, які водночас дещо відрізняються; - монопсонія, в якій існує тільки один покупець (напр., ринок важкої зброї); - олігопсонія, в якій існує невелика кількість покупців.

Форми і методи конкур. боротьби.

Методи конкурентної боротьби – це поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати. Розглядають цінові і нецінові.

Сут. монополізму, форми та наслідки.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб чи державі. Види: - природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин; - адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів; - економічна (найпош.) її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Форми: - Картель – найпростіша форма, об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого домовл. про ринки збуту. - Синдикат — це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт.

- Трест — це об'єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва i виготовлений продукт, виробничу i комерційну самостійність. Наслідки: - монополія встан. Ціну на вироблену продукцію, монопольна ціна висока і тому втрачає споживача.; – монополія запроваджуючи у виробн. нові технології скорочує працівників, тобто зростає безробіття, а соц.. захист лежить на держ.; – моноп. з однієї сторони має кошти щоб розв. науку, впроваджувати її у виробн., з ін. сторони вона це буде робити тільки тоді коли їй це вигідно; - монопольна влада в екном. впливає на політ. держ. Держ. для регулювання конкуренції приймає закони, які обмежують монополізм та не допускають недобросовіснох конкуренції.

Причини та шляхи ств. монополії.

Причини виник. монополій пов'язані передусім із змінами в технолог. способі виробн. Передумовою цих змін була промислова револ. кін. XVIII – поч. ХІХ ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисл. та швидкий розв. виробн. в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості. 1) Централізація виробн. – це збільш. масштабів виробн.. продукції в результаті об'єднання кількох підприєм. в одне і заг. управ. 2) Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самос. капіталів. Наприк.: утвор. акціонерних компаній. 3) Внаслідок дій держави; 4) Поява акціонерної капіталіс. власності, коли індивід. приватна власність перетвор. на гальмо продукт. сил. 5) Кризові явища в економіці.

Антимонопольна політика.

Антимоноп. Політика - комплекс заходів, розробл. і впровадж. у багат. країнах світу, що спрям. на обмеж-я діяль-ті моноп., створ-я закон-ва. Закони забор. утвор. моноп.; обмеж-я конкур-ї, торгівлі; злиття компаній.

48. Ф-ції та роль держави в ринк. економ

Ри́нкова еконо́міка — вид організації економіки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку. Ф-ції держ. в ринковій економ. – законодавча;

- стабілізуюча; - розподільча. Держ. регул. здійсн. через правові регулятори, адмін.. регулятори, економ. регулятори, як основні.