Класифікація витрат на виробництво

Витрати - грошове вираження витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством виробничої і коммерційної діяльності. Вони проявляються в показниках собівартості виробництва і продукції. Виділяють індивід. витрати виробн., які являють собою витрати конкретного господарюючого суб*єкту. Понесені витрати на виробн.. відповідного об*єму будь-якої продукції є сусп. витратами. Сукуп. витрат живої та уречевленої праці необхідної та додаткової на виробн.. сусп.. продукту скл. сусп.. витрати виробництва. Розглядають також альтернативні витрати в грош. формі є економ. витратами. Економ. витрати вкл.. в себе зовн. (явні) і внутр. (не явні) витрати. Зовн. пов*язані з тим, що фірма закуповує для виготов. даного товару. Зовн. або явні витрати повністю повинні відображатися в бухгалтер. обліку, тому це їх наз бухгалтер. витратами. Не явні витрати – це витрати пов*язані з викорис. власних ресурсів фірми. Сума явних і неявних витрат наз. економ. витратами. Деяку частину витрат відносять до безповоротніх

(витрати на рекламу). Постійні витрати – це ті, які не залежать від об*єму виробн.. продукції.

Собівартість продукції, її види та шляхи зниження.

Собівартість -витрати підпр. на виробництво і реалізацію продукції вираж. в грош. формі. Структура собі вар.: Амортизація + вартість сировини + з/п + соц..страхування + витрати на реалізацію. Існує виробн. собівар.: амортизація + вартість сировини + з/п + соц. страхув.; і комерційна (повна) собівартість: Амортизація + вартість сировини + з/п + соц..страхування + витрати на реалізацію. Шляхи зниж-я: - 1) підвищ-я прод. праці; 2) екон. викор-я обор. фондів; 3) ефект. викор-я осн. фондів; 4) зниж-я цін; 5) удоскон-я структури управл-я.

Прибуток як економічна категорія. Формування і розподіл прибутку.

Прибуток – це перетворена форма дод. вартості. На поверхні сусп. виробн. дод. вартість непомітна, а помітна лише форми її прояву, тобто прибуток.

Відмінність прибутку від дод. вартості: 1) д.в. створ. жив. працею, є виразом дод. праці; 2) д.в.- результат процесу вир-ва; прибуток – результ. процесу капіталу; 3)д.в.- вираз відносин власників засобів вир-ва і роб. сили; прибуток - нема відносин між екон. суб’єктами; …

Рентабельність підприємства.

Рентабельність виробн.(N) - узаг. показник екон. ефективності роботи підприємства за відпов. період, що хар. дохідність підприємства. Рентабильність визн. таким методами:

1) N = П(прибуток) ÷ Ф(вартість осн.фонду) + Ф(оборотний фонд) × 100% (якщо виробл. к-ка видів прод-ї); 2) N = П(прибуток від данного виду продукції) ÷ Повну собівартість ×100%. фактори підвищ-я Р-1)зраст-я прод. праці 2)покращ-я викор-я осн. фондів 3)зниж-я матеріаломісткості продукту, її собі вар-ті. 4)підвищ-я якості.

69. Ефектив. викорис. факторів виробн.

Узаг. показниками ефект-ті роботи підпр-ва є пр-к і рент-ть. Ефект-ть вир-ва - співвідн-я результатів вир-ва до витрат. Еф. вик-я факторів вир-ва визнач. такими факторами - 1) прод.праці (показ. ефект-ть викор-я роб. сили) 2)фондовіддача (засобів праці) 3) ф ондомісткість (віднош-я вартості осн. виробн. фондів до вартості виробл. прод-ї) 4)матеріаломіст-ть (віднош-я вартості витрач. предметів праці до вар-ті виготовл. продукту).

Суть торг. капіталу і торг. прибутку.

Торг.кап. являє собою част. пром. капіталу, що відокр. від нього і застос. лише сфері обігу. Специфічною ф-єю торг. капіталу є реаліз. товарів, обслуг. сфери обігу. Умов. виникн. і існув. торг. капіт. є наявн. товарн. виробн. і тов. - грош. віднос. Торг. прибут. утв. на основі не еквівалентного обігу. Ф-ії торг. капіт.: - перетв. тов. капіт. в грошов. або реаліз. д.в.; -торг. кап. є капіт. обігу не ств. д.в., але він сприяє збільш. д.в. та норми прибутку. Джерел. торг. приб. є певна част.д.в., яка утв. в процесі виробн. Торг. приб. – це особл. форма д.в., джерелом якої є д.в., що ств. в процесі виробн. Торг. кап. в проц. виробн. прискорює кругообіг промислового капіт., веде до розшир. виробн.; сприяє зростанню варт. та д.в.