Витрати обігу, їх склад і заміщення.

Торг. кап. робить витрати не лише на куп. товару у виробн., але й на реалізацію, витрати пов*язані із реалізацією товару утв. витрати обігу, які поділяють на чисті витрати обігу і на дод. витрати обігу. Чисті витрати обігу – це витрати обумовлені виключно самими процесом купівлі – продажу, до них відносяться витрати на оплату праці працівників торгівлі, витрати на рекламу, на ведення бухгалтерського обліку. Затрати капіталу, що утв. чисті витрати обігу не дають сусп.. ніякого дод. продукту. Чисті витрати не можуть мати ніякого ін. джерела свого заміщення крім утв. в процесі виробн. дод. вартості. Дод. витрати - це ті, які виклик. продовжен. виробн. процесів в сфері обігу. До них відносять: сортування, розфасовка, упаковка, зберігання і трансформація товарів з місця виробн. до пункту їх реалізації. Така праця наз. прод. працею. Вона збільш. варт. товарів, які реаліз. Заміщен. таких витрат здійсн. в процесі реаліз. товару.

Позичк. капіт. як основа кред. віднос.

Поз. капіт. -це грош. капіт., який надається в позичку і приносить йому %. Джерелом поз.капіт. є: тимч. вільні грош. кошти у формі амортиз. відрахувань; тимчасово вільний оборотний капітал; частина прибутку, яка буде з часом викор. для розширення виробництва; тимчасово вільні грош. кошти, які призн. для виплати працівникам зарплати; грош. доходи і збереження різних класів сусп., які акумулюються кред. системою. Форм. руху поз. капіт: Г-Г¹. Поз.капіт. - це особл. вид капіт., який має ряд відмінностей від ін. видів капіталу: - позичк. капіт. – це капітал власність. На відм. капіталу функціонує, тобото функт. В промисл., або в торгівлі; - позичк. капіт. – є капіталом, як товар особливого роду на відміну від ін. товарів. Власники грошей повністю відірвані від виробн.. Вони віддаючи свій капітал в позичку отрим. дохід у вигляді позички %.

Суть, форми та принципи кредитув.

Кредитна система(позика,борг) – це позичка в грош. або товарній формі на умовах повернення із оплатою %. В умовах розвинутої ринкової екном. кредит виступає в декількох видах і здійснюється через найрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утв. кредитну систему. Кредитування в ринковій економіці здійсн. за певними принципами: 1) цільовий х-тер, тобто надається під певну економ. мету(бізнесплан); 2) строковість позики; 3) поворотність позики; 4) платність кредиту; 5)матеріальна забезпеченість кредиту;

6) ринкова ефективність кредиту; 7) економ. свобода голов. суб*єктів кредитування. Кредит виконує такі ф-ції: 1) ф-ція розподілу та перерозподілу грошових коштів в процесі виробн.; 2) заміщення дійсних грошей кредитними грішми, що ств. економію у витратах обігу. Структура кредит. системи характериз. різноманіт. кредитних установ, які поділ. на 3 групи: 1) Центральний банк; 2) Банківський сектор; 3) Спеціалізовані кредитні установи. Кредити поділ. на: 1) короткотерміновий (до 1 – 2 років). 2) середньостр. (до 3-5років). 3) довгострокові (більше 5 років). За формою подання кредит буває товарний і грошовий. Форми: комерційний(купівля товарів у розстрочку); банківський (грош. позика для купівлі); держ. (держ. виступає позичальником, кредитором або гарантомз одного боку з ін. фіз.. юр. особи); іпотечний (довгострокова позика під заставу нерухомого майна); лізинговий (відносини між юр. особами, що виник. з приводу оренди майна.); міжнародний (рух міжнародного капіталу, наданого держ., банком, ін. юр. чи фіз.. особою однієї країни ін. країні.

 

Банківська система України.

Банки є центр. фігурою кред. с-ми. Саме через них здій. основні ф-ії між кред. і позич. Є банки центральні і комерц. В сукуп. і взаємодії всі банки скл. банк. с-му. У центрі банк. с-ми стоїть центр. банк. Він є емісійним, касовим та резервн. центром країни. Центр. банком в Укр. є Нацбанк. Він забезп. стаб. і збаланс. ринку екон. Укр.; пров. єдину грош. пол.; визн. курс. грн. 2-га част. банк. с-ми - комерц. банки та їх відділення. Свій кап. вони утв. за рах. депозитів(вкладів, позичок клієнтів). Правова осн. д-сті – ліцензія. Ком. банки був: універс. (акумул. грош. кошти нас., підпр., здійсн..грош. розрах., надають. банк. посл.) Банк – установа, що акумулює грош. кошти і заощадження та здійснює кредитно – розрахункові та ін. операції.

75. Ф-ції та операції банків. Банк – установа, що акумулює грош. кошти і заощадження та здійснює кредитно – розрахункові та ін. операції. Ф-ції: 1) мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і пертв. їх в капітал; 2) кредитування підприємств, держави, та населення; 3) випуск кредитних засобів обігу; 4) здійсн. розрахунків та платежів в господ.; 5) емісійно засновницька діяльність; 6) консультування, надання екном. та фін. інформації. Бáнківські оперáції — операції, які забезпечують функціонування і прибутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) та активні (надання кредитів). Мають за мету одержання прибутку та супровод. необхідними записами в банківських рахунках та в бухгалтерських документах. Акт́ивні оперáції бáнків – банківські операції, через посередництво яких банки розміщують наявні в них грошові ресурси (видача позик, купівля цінних паперів).