Функції податку. Загальна характеристика та види функцій. Крива Лаффера.

Функції податку - це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

(Лекція ДГ):

1) Фіскальна (лат. fiscus — державна скарбниця). Відповідно до цієї функції по­датки виконують своє основне призначення — насичення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.

2) Регулятивна. Полягає в тому, що завдяки податкам здійснюється регулювання економічних та соціальних процесів. Регулююча функція може як стимулювати, так і дестимулювати відповідні явища. (Кучерявенко) – При цьому регулюючий механізм існує об'єктивно і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави. Дуже часто під регулюючою функцією розуміють лише надання пільг окремим виробникам чи галузям. Однак податкове регулювання — складніший механізм, що враховує не тільки податковий тиск, а й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні прибутковості та ін.

3) Перерозподільча. Завдяки податкам грошові кошти від тих, хто виробляє цінності перерозподіляються до тих, хто їх споживає.

Кучерявенко виділяє 2 види функцій: основні та додаткові. До основних він відносить:

1) Фіскальну (див. вище); 2) Регулятивну/Регулюючу (див. вище);

3) Контрольна функція – реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяль­ності підприємств і організацій, одержанні доходів громадя­нами, використанні ними майна. З допомогою цієї функції оцінюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряють, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах.

Додаткові функції:

1) Розподільна – являє собою своєрідне відображення фіскальної: наповнити скарбницю, щоб потім розподілити отримані кошти. Але на стадії розподілу ця функція дуже тісно переплітається з регулюючою, і в одній дії можуть виявлятися обидві функції. Наприклад, непрямі податки, регулюючи споживання, створюють основи для перерозподілу коштів одних платників на користь інших (акцизи на делікатесні види продуктів та ін.).

2) Стимулююча (дестимулююча) – створює орієнтири для розвитку або згортання виробничої діяльності. Як і регулююча, вона може бути пов'язана із застосуванням механізму пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Іноді цю функцію розглядають як підвид регулюючої.

3) Накопичувальна – являє собою своєрідне узагальнення всіх попередніх функцій і головну — з позицій реалізації цілей держави в податковій системі. Кінцева мета податків — не тільки сформувати бюджет, а й сформувати мету, інтереси в розподілі цих коштів і інших коштів платників, тобто створити умови для нагромадження як юридичними, так і фізичними особами. У цьому разі йдеться про активне нагромадження, що полягало б у збільшенні потужностей, розвитку виробництва тощо.

Крива Лаффера. Крива, яка характеризує залежність державних доходів від середнього рівня податкових ставок у країні. Крива показує наявність оптимального рівня оподаткування, за якого державні доходи досягають свого максимуму.

Основна ідея кривої Лаффера полягає в тому, що в міру збільшення податкової ставки податкові надходження будуть зростати до певного максимального рівня, а потім будуть знижуватися, бо високі податки стримують економічну активність господарюючих суб'єктів, в результаті чого скорочується обсяг виробництва і дохід. Скорочення податкових ставок викличе скорочення обсягу державних доходів у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді зниження податкових ставок забезпечить зростання заощаджень, інвестицій і зайнятості, в результаті чого збільшаться виробництво і доходи, що підлягають оподаткуванню, податкові надходження до державного бюджету зростуть. Такий підхід висували прихильники теорії «економіки пропозиції». А. Лаффер вважав, що надмірне підвищення податкових ставок на доходи підриває стимули до інвестицій, знижує трудову активність і викликає перехід легальної економіки в тіньову.