Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Судовий збір є адміністративним збором.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Дискусія з приводу віднесення мита до збору, а не податку. Ми не схильні розділяти думку дослідників, що кваліфікують ввізне та вивізне мито (таможенную пошлину (рос)), як непрямий податок. Безперечно, мито займає своє особливе, окреме місце в системі обов’язкових платежів. На нашу думку, мито є різновидом збору. І.І.Янжул, зазначав, що мито є різновидом непрямих податків, що справляється з різноманітних товарів при їх переміщенні або транспортуванні. В.О.Лєбєдев також відносив ввізне мито до податку на споживання, обґрунтовуючи свою думку тим, що зазначений платіж лягає на споживача відповідного товару, який потім сплачує його вартість. Подальший розвиток системи оподаткування довів, що ввізне та вивізне мито, які залишилися у вжитку до сьогодні, не є непрямими податками, зважаючи на їх економічну та юридичну природу. Вони не є податками на споживання, оскільки юридичний платник податку не має юридичної можливості перекласти податок на споживача. Мито справляється з особи, що ввозить товар на митну територію держави незалежно від статусу особи та подальшого використання або не використання нею товару у її господарській діяльності, тобто за сутністю своєю не є податком на споживання. Мито лягає як на виробника, так і на споживача не роблячи жодної різниці між ними та не передбачаючи жодного правового механізму для подальшого перекладення платежу на споживача. Не відносить до податків ввізне мито також і М.П.Кучерявенко, визначаючи його, на відміну від податку, умовним платежем. У своїй фундаментальній праці Курс податкового права, він пише що «необхідно виходити що зміст податку пов’язується з такими його рисами, як нецільовий та безумовний платіж. В той же час сплата ввізного мита пов’язується з такою умовою, як перетин митного кордону». Державне мито, як і мито, що справляється при перетині митного кордону, попри деяку схожість з непрямим оподаткуванням є різновидом збору, що відповідає всім його істотним ознакам. Так, воно характеризується такими ознаками:
- індивідуально визначене зустрічне задоволення на користь його платника, що полягає в тому числі у вчиненні юридично значимих дій. З самого початку в його основу було покладене зустрічне задоволення, що полягало у дозволі на безперешкодне перевезення товару; - відмінні від податку механізми реалізації примусового характеру платежу. Платник мита вступає у відповідні відносини добровільно, оскільки сам звертається за тим, що - мито сплачується за певної обставини – у зв’язку з наданням послуги (вчинення дії) на користь платника; - за періодичністю – мито сплачується не системно, залежно від потреби платник; - за порядком справляння – порядок справляння ввізного мита регулюється, не Податковим кодексом, а Митним кодексом.
14.Особливості побудови податкових систем в країнах ЄС.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ. За складом усі податки Великобританії поділяються на загальнодержавні та місцеві. Причому переважають загальнодержавні — до 90 % усіх податкових надходжень. Податки поділяються на прямі та непрямі, а також на ті, що стягуються з фізичних та юридичних осіб. Найважливішим податком з фізичних осіб є прибутковий податок. Оподаткування фізичних осіб залежить не тільки від розміру доходу, а й від джерела його одержання, тобто існує так званий розподільчий принцип. Залежно від джерела одержання доходи поділяють на шість шедул (частин), які оподатковуються за особливою методикою: 1) заробітна плата, пенсії; 2) дивіденди; 3) доходи від власності на землю, майно; 4) доходи від державних цінних паперів; 5) доходи від здійснення комерційної діяльності; 6) доходи від використання з комерційною метою різних лісових масивів. Існує загальний порядок сплати податку, приблизно як і в Україні, — на підставі декларації, яка заповнюється платником податку в терміни, визначені чинним законодавством. При оподаткуванні прибутковим податком мають місце різні знижки, серед яких найвідчутнішими є особисті та сімейні. їх розмір та порядок надання затверджуються та змінюються парламентом держави й переглядаються майже щорічно. Крім знижок, платнику податку можуть надаватися й різні пільги — неповним родинам, які потребують допомоги хатньої працівниці, сліпим та ін.
Залежно від річного доходу існують три ставки прибуткового податку: 20, 25, 40 %. Податок з компаній стягується з доходів юридичних осіб за попередній фінансовий рік. Ставка встановлюється щорічно й має дворівневу систему — для фірм та корпорацій, а також для підприємств малого бізнесу. Дохід до оподаткування визначається відрахуванням з валового доходу компанії валових витрат, які дозволені чинним законодавством. Для малих підприємств надаються податкові пільги, але їх статус визначається не за чисельністю працівників, а за розміром одержаного прибутку. Податок на додану вартість є одним із основних непрямих податків і становить 17 % загальної дохідної частини бюджету держави. За порушення чинного законодавства (шахрайство, обман, затримка реєстрації, порушення в оформленні податкових зобов'язань) законодавством Великобританії передбачаються адміністративні покарання (крім відшкодування податку, як правило, у трикратному розмірі) або покарання у вигляді позбавлення волі на термін від шести місяців до семи років залежно від обставин справи. Деякі групи товарів та виробів або послуг взагалі звільняються від сплати ПДВ (земля, поштові послуги, страхування здоров'я тощо). Акцизи. Вони встановлюються на алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, пальне. Деякі товари оподатковуються за твердою ставкою або у відсотках до вартості виробу чи у вигляді відсоткової надбавки до ціни (тютюнові вироби). Загалом ставки акцизів становлять від 10 до 30 %. До непрямих податків належать мито, збори з кінних перегонів, собачих перегонів, грального бізнесу. Одним із найдавніших податків, який і зараз застосовується у Великобританії, є гербовий збір. Зазначений податок встановлюється на документи й стягується з осіб під час оформлення різних цивільно-правових угод. Такі угоди повинні мати штамп, що підтверджує сплату гербового збору. Основним місцевим податком є податок на майно. Сплачують його громадяни, які наймають житло. Ставку податку встановлюють місцеві органи влади відповідно до вартості нерухомого майна, оцінка якого проводиться раз на 10 років.
ФРАНЦІЯ. Усі закони Французької Республіки (ФР), які стосуються введення нових або знищення старих податків, сфери їх застосування, щорічно затверджуються парламентом при прийнятті державного бюджету. Крім законів, діють різні декрети й розпорядження, які приймаються з метою доповнення, деталізації та пояснень до чинних законів. Для Франції властиві високі соціальні податки – платежі та внески у фонди соціального призначення. По-друге, структура французької податкової системи історично склалася таким чином, що фіскальне значення непрямого оподаткування (податків на споживання) у загальній сумі державних доходів перевищують долю прямих. Не випадково саме Франція – батьківщина податку на додану вартість. По-третє, в основі бюджетного процесу знаходиться принцип пріоритету ресурсів. На відміну від багатьох інших країн, це означає затвердження парламентом спочатку доходної частини бюджету, а потім видаткової.
Загалом податки та збори в ФР становлять близько 90 % дохідної частини бюджету. При досить централізованій системі законодавства у сфері оподаткування місцевим органам самоврядування належить відносна автономія. Вони мають можливість самостійно встановлювати місцеві податки, їх ставки та порядок стягнення. При цьому слід зазначити, що в ФР діє досить чітка система розподілу податків за надходженням до центрального та місцевих бюджетів. Але останнім часом з'явилась тенденція децентралізації податкової політики. Це пов'язано з розширенням прав місцевих органів влади у питаннях благоустрою, екології, містобудування, професійної підготовки фахівців тощо, що потребує додаткових надходжень до місцевих бюджетів. Найбільшу частку в дохідній частині бюджету ФР займає ПДВ. Франція була першою державою у світі, яка застосувала цей податок. За ПДВ у ФР діє дві ставки: основна — 18,6 % та підвищена — 22 %. Остання встановлюється здебільшого на алкоголь, автомобілі, тютюнові вироби, предмети розкоші. Акцизний збір є другим за питомою вагою непрямим податком після ПДВ. До підакцизних товарів належать алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, вироби з дорогоцінних металів, цукор, кондитерські вироби тощо. Акцизи є джерелом поповнення не тільки державного бюджету, а й місцевих. Деякі товари, зокрема електроенергія, обкладаються ще й податком на додану вартість. Велику питому вагу в загальній сумі податкових надходжень має також податок з компаній. Об'єктом оподаткування виступає чистий прибуток, який одержує компанія від усіх видів діяльності. Податок з компаній сплачується п'ять разів на рік: чотири рази авансово щоквартально, а п'ятий — як розрахунок кінцевого результату протягом трьох місяців після завершення фінансового року. Щодо податку з компаній передбачено багато пільг. Так, новоство- реним компаніям надаються пільги протягом п'яти років (перші два роки податок взагалі не сплачується, на третій рік — лише 25 % ставки, четвертий рік — 50 %, п'ятий рік — 75 % і тільки на шостому році ставка становить 100 %). Податок з доходів, одержаних від операцій з нерухомим майном, цінними паперами та іншим майном. Він встановлюється на доходи від продажу нерухомого майна, причому оподаткування здійснюється у разі фактичного продажу. За максимальною ставкою оподатковується новозбудоване майно або таке, якому менше двох років. Не підлягає оподаткуванню прибуток від продажу основного житла, а також від продажу житла, термін власності якого понад 32 роки.
Податок на професійну освіту. Основна мета цього податку — знаходження коштів на фінансування професійно-технічної освіти у країні. Він стягується з фонду оплати праці Місцеві податки. 1. Земельний податок. 2. Податок на житло сплачують як власники житла, так й ті, хто його орендує. 3. Професійний податок. Ним оподатковуються юридичні та фізичні особи, які займаються професійною діяльністю і не одержують при цьому заробітної плати. 4. Податок на прибирання територій. 5. Мито на утримання сільськогосподарської палати. 6. Мито на утримання торгово-промислової палати.
НІМЕЧЧИНА. Важливе значення для податкової політики Німеччини мала податкова реформа 1919 року. Її основна мета — ліквідація суверенітету земель. Внаслідок її проведення держава одержала всі права на визначення, стягнення та управління податками Надзвичайно важливою для Німеччини була економічна реформа, проведена після Другої світової війни економістом, професором, канцлером Німеччини Л. Ерхардом. Основним її змістом був перехід до ринкових відносин й розподіл повноважень між Федерацією загалом та землями, які до неї входять. Був введений також принцип розподільного ведення державного бюджетного господарства та бюджетів окремих земель залежно від виконання функцій та завдань і покриття відповідних витрат. Крім федерального та земельного керівництва, деякі суспільно-соціальні функції виконували місцеві органи влади, тому податкова політика проводилась таким чином, щоб наповнювати всі три бюджети, тобто один податок міг розподілятися на три або на два бюджети. Податкова політика ФРН відзначається не лише вертикальним, а й горизонтальним вирівнюванням, тобто найприбутковіші землі перераховують частину свого доходу менш прибутковим. При розробці податкової політики Л. Ерхард виходив з того, що треба поступово зменшувати податковий тягар, але це можливо тільки при стабілізації витрат (як державних, так і місцевих), з одного боку, та підвищенні продуктивності праці — з другого. Основним податком, який сплачують фізичних особи, є прибутковий податок. Ним оподатковуються усі доходи, які одержує громадянин держави: від підприємницької діяльності, заробітна плата, ведення сільського та лісового господарства, промислове виробництво, доходи від оренди майна тощо. Крім того, платники податків при визначенні податку на заробітну плату поділяються на шість класів:
Однак порядок сплати податку має певні особливості. Ставки різні для неодружених та сімейних (це пов'язано зі складною демографічною ситуацією у державі й спрямовано на стимулювання збільшення чисельності населення). Найвища ставка податку для обох категорій громадян становить 53 %.
Для сплати цього податку розробляються особливі податкові таблиці, в яких є інформація про податковий клас платника, його стан, кількість дітей, на утриманні кого вони знаходяться, як ведеться сімейне господарство, наявність податкових пільг. Стягуються податки на підставі податкової карти. Вона заповнюється у громаді за місцем проживання платника податку. У ній вказується податковий клас, кількість дітей, віра платника, інвалідність тощо. Майновий податок встановлюється на майно фізичних та юридичних осіб. Оподаткуванню підлягає все рухоме та нерухоме майно, яке приносить прибуток. Податок з транспортних засобів. Ним оподатковуються власники транспортних засобів. Ставка залежить від потужності двигуна та загальної ваги транспортного засобу і нараховується за прогресивною шкалою. Податок сплачують один раз на рік. Податок на спадщину. Платники цього податку поділяються на класи залежно від розміру спадщини та відношення до неї членів родини. Компенсаційний податок сплачують за користування матеріальними благами та послугами. Наприклад, за видовищні заходи, податок на полювання та рибальство, а також податок з осіб, які мають подвійне місце проживання. Для юридичних осіб одним із основних податків є корпоративний податок (по суті, податок на прибуток). Об'єктом оподаткування виступає прибуток, який розраховується як різниця між усіма доходами та витратами (включаючи податок на додану вартість). Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, сільськогосподарські угіддя, лісове господарство. Ставка складається з двох частин. Основну частину встановлюють фінансові органи централізовано, додаткову визначає земельна громада залежно від свого фінансового стану. Податок на додану вартість. Після прибуткового податку він займає друге місце. Суб'єктами виступають як юридичні, так і фізичні особи, які займаються будь-якою діяльністю з метою одержання прибутку. Об'єкт оподаткування — оборот з реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт замовника. Причому не має значення правова форма підприємства, продукція власного виробництва чи придбана, у тому числі імпортована. Для більшості товарів застосовується ставка 15 %. Від сплати ПДВ звільняються підприємства громадського харчування, ресторани та кафе, а також експортні поставки, обороти цивільної авіації, морського судноплавства, юридичні операції та операції з цінними паперами. Не сплачують ПДВ фізичні особи, які є підприємцями і в перший рік мають дохід, менший за визначену суму, Мито. Основним законодавчим документом для сплати мита в ФРН є митний закон. Згідно з чинним законом мито поділяється на три види: · вартісне — нараховується у відсотках від вартості товару; · специфічне — у твердих ставках на певну кількість товару; · змішане — поєднує елементи вартісного і специфічного мита. Внески на соціальне страхування. По суті, вони є основою підтримки громадянина у разі довгострокової хвороби та пов'язаної з неї інвалідності, старості, кризових ситуацій, страхування на випадок безробіття тощо. Особливі податки. У ФРН є церковний податок. Введення його пов'язане з історичним протистоянням протестантської віри на півночі ФРН та католицької — на півдні. Податок на солідарність. Його введення у березні 1991 року пов'язане з фінансуванням різних проектів у колишній Німецькій Демократичній Республіці, причому ставки податку щорічно корегуються. Слід також зазначити, що у ФРН діє система податкових консультантів. Їх послугами можуть користуватися як юридичні, так і фізичні особи, і їх діяльність регламентується законами про службу.
ЧЕХІЯ. Характерною особливістю податкової системи ЧР є її простота. Усі правовідносини у податковій сфері регулюються лише дев'ятьма законодавчими документами та деякими підзаконними актами. Тобто ЧР намагалась при проведенні податкової реформи уникнути тих проблем, які були характерні для інших держав і пов'язані з великою кількістю податків, різними податковими ставками, вузькою базою оподаткування, а також наявністю значної кількості податкових пільг тощо. Проведення такої виваженої податкової політики дало змогу ЧР сформувати так званий середній клас, тобто тих, хто заробляє для себе і постійно сплачує податки, чим забезпечує надходження до державного бюджету і при цьому не ухиляється від сплати податків. Усе це стало наслідком стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Податкова система ЧР дотримується фіскального принципу ринкової економіки. Вона спрямована на забезпечення гнучкого взаємозв'язку дохідної та витратної частин державного бюджету, на розвиток валового внутрішнього продукту, створення рівних умов конкуренції серед підприємств, підтримку корисної підприємницької діяльності. Слід зазначити, що загальні штрафи за податкові порушення у ЧР досить високі. У країні не існує такого поняття, як ліміт каси, а також проблем щодо роботи з готівкою. Тому підприємець може мати будь-яку суму готівкою на підприємстві або вдома, якщо це йому вигідно. Штраф може сплачуватися повністю готівкою. Податкова система в ЧР побудована таким чином, що контакти між платником податку та податківцем можуть бути відсутні. Більшість підприємців середнього та малого бізнесу звітують перед податковими установами раз на рік і не знають свого податкового інспектора. Крім того, деякі підприємці не мають бухгалтера (це стосується передусім малого бізнесу), по-перше, тому що заробітна плата бухгалтера досить висока, а по-друге, за малих оборотів мати бухгалтера недоцільно. У ЧР практично відсутні численні відрахування у різні позабюджетні та цільові фонди, у тому числі у фонд оплати праці. Загалом в ЧР стягуються такі податки: · податок на додану вартість (ставки основна — 22 % та додаткова — 5); · акцизи (на пально-мастильні матеріали, спирт, міцні алкогольні напої, пиво та тютюнові вироби); · прибутковий податок з доходів фізичних осіб · прибутковий податок з доходів юридичних осіб; · податкові відрахування у фонди · податок на нерухоме майно; · шляховий податок з автомобілів; · податок на спадщину та дарування; · податок на передачу нерухомого майна; · податок на охорону навколишнього середовища. Прибутковий податок з юридичних осіб стягується з доходів від капіталу, підприємницької діяльності, найманої праці, оренди та ін.. Загалом в ЧР ставки зменшуються кожні два роки. Податок сплачується, як правило, раз на квартал. Але для деяких підприємств існує інший порядок. Новостворені підприємства оподатковуються раз на рік у березні за наслідками роботи за попередній рік. Це дає їм можливість нарощувати обороти в перший рік роботи. Якщо обороти підприємства у наступний рік діяльності не перевищують встановленої суми, то підприємство знову сплачує податок раз на рік. Особливого значення при обчисленні бази оподаткування юридичних осіб набуває проблема витрат. У нормативних актах вони називаються "витрати для досягнення та скорочення доходів". До них належать усі витрати, пов'язані з утриманням автотранспорту, в тому числі його ремонт тощо. Але існує і ліміт. Якщо, наприклад, автомобіль не є власністю підприємства, а одного з засновників, то частина витрат іде безпосередньо як витрати підприємства. Частково до витрат можна віднести харчування співробітників підприємства (до 50 % вартості основної страви). Прибуткове оподаткування фізичних осіб. Цей податок має прогресивний характер. Ставка оподаткування становить 15-32 % річного доходу громадян держави. При сплаті цього податку враховується стан платника податку. Ставка зменшується, якщо платник має непрацюючу дружина, дітей, пристарілих батьків або на утриманні є інваліди та ін. Зі сплаченого прибуткового податку проводяться відрахування на соціальне та медичне страхування.
Реформування податкової системи в Чехії здійснюється у таких напрямках: · розширення і оподаткування власних доходів; · модернізація податків на споживання; · зменшення значення податку на прибуток корпорацій; · створення умов та надання пільг для малого та середнього бізнесу · пільгове оподаткування іноземних інвестицій та стимулювання залучення їх в економіку.
15.Поняття податку за законодавством зарубіжних країн. Австрія. Податками визнаються публічні податки, включаючи стягуються на підставі діючих правових норм ЄС, а також врегульовані федеральним законодавством внески до публічних фондів або корпорації публічного права, і інші вимоги грошової повинності. Німеччина. Податки є грошової повинністю, яка не має будь-якого зустрічного надання і обкладає з метою вилучення публічно-правового доходу суспільства при наявності предмета оподаткування; витяг доходу може мати і додаткові цілі. У Вірменії податок визначається як обов'язкова і безплатна плата, що стягується з метою задоволення державних та суспільних потреб з фізичних та юридичних осіб в порядку і розмірах, передбачених податковим законодавством і в установлені терміни. Казахстан. Податки - встановлені державою відповідно до Кодексу в односторонньому порядку обов'язкові грошові або натуральні платежі в бюджет, вироблені в певних розмірах, що носять безповоротний і безеквівалентний характер. Білорусія. Податком визнається обов'язковий індивідуально безвідплатний платіж, що стягується з організацій і фізичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління грошових коштів в республіканський і (або) місцевих бюджетів. матеріалу взагалі нема!
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 265; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.93.209 (0.065 с.) |