Проаналізуйте економічні погляди А. Сен-Сімона, Ш. Фур'є, Р. Оуена.

Клод Анрі Сен-Сімон (1760 - 1825) намагався зрозуміти сенс всесвітньої історії. Він вважав, що в своєму історичному розвитку людство минає три етапи (формації): рабовласницький, феодальний і промисловий. Перехід від етапу до етапу здійснюється взаємодією зростання знань і вдосконалення господарства, створюючи історичний прогрес. Рабство прогресивне у порівнянні з первісним ладом, феодалізм прогресивний у порівнянні з рабством. Найбільш прогресивним є промисловий лад, перехід до якого, однак, ще не повністю завершився, звісно, на ті часи.

Кожна формація, в свою чергу, проходить через дві стадії: органічну, або рівноважну, і критичну, що виникає, коли колишня рівновага порушена. В органічній стадії при владі знаходиться клас, що має найбільше господарське значення в даний період часу. В критичній стадії на владу претендує інший клас, економічна чинність якого поступово росте. В результаті політичної боротьби між ними виникає нова суспільна формація. Тимчасово панує приватна власність, анархія і індивідуалізм. Однак для створення такого справедливого суспільства недостатньо змінити одні тільки матеріальні умови життя, необхідно ще й духовне перевиховування людей.

Видатний мислитель, французький аристократ, Шарль Фур’є (1772 – 1837) негативно ставився до ідеї політичної революції (вона грабує багатих, але тільки для того, щоб збагатити інтриганів), але як всі соціалісти, заперечував ринок.

Приватна власність народжує анархію, конкуренцію, створює нерівномірний розподіл багатства. Торгівля через конкуренцію веде до монополії і завдяки цьому – до “торговельного феодалізму”. Експлуатацію робітників він бачить передусім в їхньому обмані як покупців. Суспільство розділяється на багатих і бідних, що неминуче веде до економічних криз.

Вихід із ситуації, що склалася Фур’є бачив у переході до суспільної власності. Власність усуспільнюється, але не в масштабах трудових товариств (фаланг), в яких спільно живуть, працюють і відпочивають трудові колективи чисельністю 1 – 2 тисячі людей. Отриманий прибуток частково зараховується на трудові акції кожного, частково надходить у суспільний фонд споживання.

У фалангах зникне поневолення певним видом праці, бо робітники у фалангах будуть міняти вид роботи декілька разів на день. На зміну конкуренції, при якій виграш одного є програшем усіх інших, прийде змагання, в якому виграють усі. Поступово зникне протилежність між фізичною і розумовою працею.

“. 7. Теоретична система Р.Оуена

Перенести спір у чисто практичну площину спробував англійський утопіст Роберт Оуен

Будучи соціалістом, Оуен бачив основного ворога суспільства в приватній власності, що шкідлива для всіх, у тому числі для самих власників. На зміну їй і особистій зацікавленості повинні прийти суспільна власність, загальна праця, рівність у правах і обов’язках. Гроші як знаряддя експлуатації повинні бути скасовані. Вони повинні бути замінені квитанціями, що вказують, яку кількість праці робітник витратив на виготовлення товару. Виготовлений товар він здає на “ринок справедливого обміну” – суспільний склад, де за отриманою ним квитанцією зможе підібрати собі рівний за кількістю праці, потрібний йому товар.

Р. Оуен спробував здійснити свої ідеї на практиці. У 1800р. він стає співвласником і менеджером невеликого прядильно-ткацького підприємства в Нью-Ленарку (Шотландія). Через два роки підприємство стало приносити сталий прибуток, а робітники поступово привчалися до чистоти, порядку і організованості. Водночас створювалися дитячі садки, школи, культурний центр з бібліотекою, служби санітарного нагляду, соціального забезпечення і страхування, споживча кооперація. Почала працювати народна дружина по підтриманню порядку. Кримінальні покарання не застосовувались.

В чисто комерційному плані підприємство процвітало, і Оуен зміг сплатити всім робітникам повну заробітну плату за період змушеного простою із-за вовняної кризи. В свідомості робітників відбувся перелом, підвищилася їх трудова і соціальна активність. Зникли крадіжки, пияцтво, бійки. Реальний дохід на душу населення був значно вище, ніж на інших підприємствах. Робочий день становив усього 10.5 замість звичайних 16 годин.

Однак, весь цей успіх, обмежений рамками одного селища, цілком залежав від неординарної особи самого керуючого. Коли після конфлікту з іншими співвласниками Оуен був вимушений покинути Нью-Ленарк, все повернулося “на круги своя”. В цьому сенсі блискучий експеримент Оуена закінчився невдачею.

У чисто науковому плані погляди Сен-Сімона, Фур’є і Оуена знаходилися на узбіччі економічної науки. Вони містили елементи глибокої критики суспільного ладу, існував і ряд цікавих здогадок про направлення майбутнього суспільного розвитку, але в цілому ці погляди не мали серйозних теоретичних підстав..

22.Визначте історичні умови виникнення та теоретичні джерела фор­мування марксизму.