Охарактеризуйте економічні погляди фізіократів (Ф.Кене, А. Тюрго.)

У другій половині ХVІІІ ст. на зміну меркантилістам у Франції прийшли фізіократи. Ця назва походить від грецьких слів: physis – природа та kratos – влада, отже в перекладі “фізіократія” – це влада природи, що підкреслює основні положення їх вчення: вони вважали, що закони економіки носять природний характер і не можуть бути порушені без того, щоб не нанести шкоди, як для виробництва, так і для самих людей. Група французьких мислителів у середині ХVІІІ ст., яка об’єдналась навколо доктора Кене назвала себе економістами. Найбільш видатні з них: Віктор Мірабо, Дюпон де Немур, Ричард Кантільон, Венсан де Гурне та інші. Поряд із ними виділялася фігура Франсуа Кене, більш самостійного за поглядами. Саме Венсану де Гурне належить відома теза: “Leissez faire, laissez passer”, що важко перекладається, але ж може звучати так: “Хай все йде як іде”, тобто розвиток економіки повинен здійснюватися вільно, без будь-якого втручання з боку держави. Це був вперше сформульований принцип економічного лібералізму. Сутність його полягає в повній економічній свободі, коли держава не втручається у виробничу, торговельну й фінансову діяльність своїх громадян, а саме немає:

1,обмежень на ввіз і вивіз;

2,перешкод щодо вкладання і вилучення капіталів;

3, заборон на розкіш;

4, законів про максимальну або мінімальну заробітну плату;

5, прописів про стандарти на продукцію;

6, вказівок про те, за якою ціною купляти й продавати та таке інше.

Франсуа Кене (1694 - 1774), доктор медицини, лікар при дворі Людовика ХV. Він зайнявся проблемами економіки лише в 60 років. Кене розглядав суспільство як людський організм, якому можуть бути притаманні здоров’я (норма) або хвороба (патологія). Здоров’я суспільства в стані рівноваги і для її підтримки треба розвивати сільське господарство, тому що земля є основою створення багатства. Головним досягненням Кене є “Економічна таблиця”, де він вперше показав реалізацію усього виробленого в суспільстві валового продукту (за один рік) дивись рис. 3.1. При побудові цієї таблиці він виходив з таких передумов:

1, ціни лишаються незмінними протягом усього року;

2, всі доходи витрачаються на споживання, тобто нагромадження відсутнє;

3,абстрагувався від купівель і продаж всередині класів;

4, абстрагувався від зовнішньої торгівлі;

5,промислові товари виготовляються ремісниками;

6, земля обробляється селянами – фермерами.

 

Анн Робер Жак Тюрго (1727 - 1781) народився у Франції, за сімейною традицією закінчив теологічний факультет Сорбонни, але захопився економікою. В 1774 – 1776 рр. займав посаду генерального контролера фінансів, співпрацював з просвітниками в “Енциклопедії” Д. Дідро. Його основний твір “Про створення і розподіл багатств” (1770) безсумнівно був кроком від фізіократії до класичної школи.

 

Економічні погляди Тюрго:

1, вслід за Кене та іншими фізіократами він відстоював принцип свободи економічної діяльності і поділяв їх погляд на землеробство як єдине джерело додаткового продукту;

2, вперше виділив всередині “землеробського класу” і “класу ремісників” підприємців та найманих робітників;

3, вперше сформулював так званий закон спадної родючості грунту: кожне додаткове вкладення капіталу і праці в землю дає менший порівняно з попереднім вкладенням ефект, а після деякої межі будь – який додатковий ефект стає неможливим;

4, дохід від капіталу поділяється на витрати для створення продуктів і прибуток на капітал (заробітна плата власника капіталу, підприємницький дохід і земельна рента);

5, обмін взаємовигідний товаровласникам, і тому відбувається зрівнювання цінностей обмінюваних благ;

6, сплата позикового відсотка виправдовується втратою доходу кредитором при наданні позики;

7, поточні ціни на ринку, з точки зору Тюрго формуються з урахуванням попиту і пропозиції, слугуючи критерієм, за яким можна судити про надлишок або нестачу капіталів.

12Проаналізуйте економічне вчення А. Сміта.

Адам Сміт (1723-1790) – видатний англійський економіст, який започаткував систематичний виклад політекономії. Народився в Шотландії, в сім’ї службовця. В 1740 році закінчив університет в Глазго і був рекомендований для продовження освіти в Оксфордський університет. У 28 років - обраний професором філософії та моралі університету в Глазго. З 1778 р. А. Сміт був призначений комісаром митниці в Единбурзі, а з 1787 р. він ректор університету Глазго. Основний твір його наукової діяльності і економічної науки – “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776), який складається з п’яти книг, у перших двох книгах розкриваються теоретичні основи, а в наступних трьох говориться про економіку Європи, про системи політекономії, про фінанси, оподаткування, державний борг. На думку А. Сміта:

Предмет політекономії –суспільно – економічний розвиток та зростання добробуту суспільства, при цьому розвиток економіки спирається на матеріальні (фізичні) ресурси суспільства, використання яких веде до створення благ і багатства народів.

Задача політекономії – це сприяння зростанню, могутності та багатства країни. - Працею та зусиллями всієї країни. Що впливає на результати праці? - Продуктивність праці, яка прямо залежить від поділу праці. Він наводить приклад дії мануфактури з виробництва булавок, де працює 10 робітників, які спеціалізуються на дрібних і конкретних операціях. Без цього поділу праці кожен з них за день виробив би більше 20 булавок, а разом за умови поділу праці – за день 48000 булавок, тобто на кожного – 4800, а продуктивність праці при цьому зростає в 240 разів. Існування суспільного поділу праці змушує людей для задоволення власних потреб вступати у відносини обміну результатами своєї праці. Саме пошук вигідності підштовхує людей до обмінних операцій. Якщо обмін еквівалентний, то в чому ж вигідність? В економії часу, говорить А. Сміт, тобто “кожен отримує при обміні більше, ніж віддає”.