Тема 2. Держава і право Стародавнього Сходу

 

Загальна характеристика. Виникнення держави в Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Сирії, Палестині, Індії і Китаї. Особливості суспільного ладу давньосхідних держав. Роль сільської общини. Перевага колективних форм власності (державної, храмової, громадської) над приватною. Патріархальний характер рабства.

Особливості політичної організації. Східна деспотія як типова форма правління давньосхідних держав. Внутрішні і зовнішні функції давньосхідних держав. Характерні риси державного механізму в країнах Стародавнього Сходу. Центральний державний апарат. Місцевий апарат управління. Судові органи. Військо.

Загальні риси права давньосхідних суспільств. Правові пам'ятки країн Стародавнього Сходу. Джерела давньосхідного права. Відбиття в праві характеру соціальної нерівності. Збереження пережитків родового ладу. Роль релігійної ідеології і традиції в давньосхідному праві. Консерватизм і формалізм права. Казуїстичний характер права.

Стародавній Єгипет. Країна, населення. Утворення держави в Стародавньому Єгипті. Періодизація історії Стародавнього Єгипту. Особливості соціальної структури суспільства. Деспотично-теократичний характер державної влади і її релігійне обґрунтування. Система органів державного управління (фараон, «джаті», чиновництво тощо). Місцеве управління. Армія. Суд. Характерні риси права.

Стародавній Вавилон. Країна і населення.Особливості виникнення і розвитку держави в Месопотамії. Рання форма державної організації – міста-держави. Формування держав-гегемоній. Царство III династії Ура (XXII – XX ст. до н.е.). Піднесення Вавилона (XVIII ст. до н.е.). Державний лад Вавилона при Хаммурапі. Центральне управління. Місцеве управління. Общинна рада та її функції. Армія. Суд. Джерела права в стародавніх державах Месопотамії. Загальна характеристика Судебника царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). Система викладу норм. Регулювання майнових відносин. Злочини і покарання. Шлюб і сім'я. Судовий процес.

Стародавня Індія. Країна і населення. Періодизація історії держави в Стародавній Індії. Утворення перших «племінних держав». Виникнення великих держав-гегемоній (VI –IV ст. до н.е.). Імперія Маур’єв (IV – II ст. до н.е.). Особливості суспільного устрою і правового становища населення: збереження общини і формування станово-варнового поділу (брахмани, кшатрії, вайшії, шудри). Своєрідність форм організації державної влади. Центральний і місцевий чиновницький апарат. Армія. Суд. Специфічний характер джерел права: Веди, дхармашастри, артхашастри, коментарі до дхармашастрам, звичай тощо. Артхашастра Каутільї (I ст. до н.е. – I ст. н.е.) і Дхармашастра Ману («Закони Ману») (II ст. до н.е. – II ст. н.е.). Зв'язок релігії і права. Зміцнення кастового ладу. Захист приватної власності. Регламентація договірних стосунків. Особливості шлюбно-сімейного права. Злочини і покарання. Суд і судовий процес.

Стародавній Китай. Країна і населення.Становлення і основні етапи розвитку держави в Стародавньому Китаї. Перші державні утворення династії Шань–Інь ( XV-XI ст. до н.е.). Створення першої централізованої держави Цинь. Легізм і реформи Шан Яна (III ст. до н.е.). Централізована імперія Хань (III ст. до н.е. – III ст. н.е.). Складання традиційної системи управління деспотичного Китаю. Роль фінансових, військових, цензорських та ін. відомств. Правовий статус чиновництва. Армія. Суд. Формування традиційного права. Відбиття в праві боротьби і взаємодії двох ідейних течій: легізму і конфуціанства. Джерела права. Превалююче значення в праві кримінальних й адміністративних норм. Норми «лі» конфуціанської моралі і право. Регулювання сімейних стосунків. Судовий процес.

 

Тема 3. Держава і право Стародавньої Греції

 

Становлення політичного суспільства в Стародавній Греції. Протодержави Крито-мікенського світу. Дорійське завоювання. Становлення полісної організації.

Спарта. Особливості історичного розвитку і виникнення держави. «Лікургова ретра» і соціально-політичний устрій Спарти. Спартіати, періеки, ілоти. Організація державної влади: апелла, герусія, ефорат.

Утворення Афінської держави. Розклад родового ладу і реформи Тесея. Поглиблення соціальної диференціації: евпатріди, геомори, деміурги. Система управління: архонти та ареопаг. Реформи Солона і Клісфена. Тиранія Пісистрата. Розквіт афінської демократії (V-IV ст. до н.е.). Реформи Ефіальта і Перикла. Державні органи: народні збори, Рада п'ятисот, геліея, колегія стратегів, колегія архонтов, ареопаг. Принципи заміщення посад в Афінах. Головні і спеціальні посадовці в Афінах та їхня роль в управлінні Афінською державою. Занепад афінської демократії.

Основні риси афінського права. Джерела права. Право власності і зобов'язання; шлюб і сім'я; злочини і покарання. Судочинство.

 

Тема 4. Держава і право Стародавнього Риму

 

Історичне значення Римської держави і права. Джерела по історії Римської держави і права. Періодизація історії Римської держави і права. Країна і населення.

Становлення Римської держави (753 р. до н.е. – 509 р. до н.е.). Розклад родового ладу. Соціальна диференціація: патриції і плебеї, патрони і клієнти, раби. Органи державної влади в царський період: Сенат, куріатні комиції, цар, жрецькі колегії. Реформа Сервія Туллія: зміст та історичне значення. Центуріатні коміції та їхня роль у розвитку римської держави. Боротьба патриціїв і плебеїв та її вплив на розвиток римської держави.

Державний лад Римської республіки (509 – 27 рр. до н.е.). Становлення і розвиток республіки в Стародавньому Римі. Суспільний устрій Риму в VI – IV ст. Державний лад в період зміцнення республіки: народні збори (куріатні, центуріатні й трибутні коміції), сенат, магістратури (вищі і найнижчі, ординарні і екстраординарні), римська армія. Зміни в суспільному устрої Риму в III – I ст. до н.е. Реформи братів Гракхів. Оптимати і популяри. Криза республіканського ладу в Римі. Військові диктатури. Послаблення влади народних зборів, Сенату, консулів.

Державний лад Римської імперії (27 р. до н.е. – 476 р. до н.е.). Зміни в суспільному устрої Риму в період монархії: розповсюдження пекулія і колоната, формування станового характеру соціальної структури. Державна організація принципата. Збереження республіканських установ і зміна їхньої сутності. Повноваження принцепса. Створення імператорського чиновницького апарату. Реорганізація управління провінціями. Реформи Діоклетіана та їхня роль у затвердженні доміната. Поділ імперії. Армія. Місцеве управління. Християнська церква і реформа Костянтина. Падіння Західної Римської імперії.

Роль римського права у світовій історії та основні етапи його розвитку. Розвиток джерел права. Римське право найдавнішого періоду. Римське право класичного і посткласичного періодів.

 

Тема 5. Держава і право в епоху Середньовіччя:

Загальна характеристика

Середньовіччя як епоха виникнення, розвитку й занепаду феодальної держави і права. Різноманітність шляхів становлення феодальної держави в країнах Європи, Азії і Африки. Традиційний характер суспільно-політичного життя і форм держави в країнах Сходу. Періодизація історії феодальної держави і права.

Особливості становлення й розвитку середньовічних європейських держав (європейська феодальна християнська цивілізація). Соціальна сутність феодалізму. Економічна основа й особливості політичної системи феодального суспільства. Основні риси феодального права. Рецепція римського права в Західній Європі.

Роль релігійної ідеології в середні віки. Боротьба духівництва за політичне панування. Римсько-католицька церква та її роль у розвитку феодальної держави і права. Інквізиція. Канонічне право.

Міста і міські республіки. Боротьба міст за самоврядування. Органи міського самоврядування. Міське право.