Методи виготовлення виробів.

Лиття – виготовлення заготовок для виробів заповнення ливарних форм розплавленим металом, сплавом або ін конструктивним матеріалом.

Ливарні сплави та їх властивості: 1)Текучість розплаву-здатність сплаву швидко заповнювати порожнину ливарної форми; 2)Усадка-властивість сплавів зменш свій об’єм при охолодженні від темпер заливання до кімнатної темпер 3)Температура плавлення.

Чавун. Викор сірий і білий чавуни. Це пояснюється його невеликою в-тю, довгими ливарними властивостями, відносно невисокою темпер плавлення (1100-1200). Великою текучістю сплаву, незнач усадкою (1%). Відливки чавуну дешевше ніж сталь.

Сталь, порівняно з чавуном, має гірші ливарні властивості: меншу текучість сплаву, вища темпер плавлення (1400-1500)

Сплави кольорових металів. Викор мідні, алюмінієві сплави; мають гарні ливарні властивості.

Виготовлення виробів під тиском

Відливки, отримані розливанням металів та сплавів, подають на оброблення тиском. Під дією зовн сил відливки зазнають деформації, унаслідок якої змінюється їх форма та розмір.

Деформації-зміна форми та розміру під дією зовн сил. Пружна дефор зникає після припинення дії зовн сил. Пластична дефор залишається після припинення дії зовн сил і набуває нових форм і розмірів.

Різання –це надання заготівці певної форми, розмірів і шорсткості поверхні за доп спец інструментів.

Припуск на різання – шар конструкційного мат, який необх зрізати із заготовки щоб надати їй нових форми і розміру.

 

47. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості.

Складанням є кінцевим технологічним процесом у виробництві машин. У процесі складання виконують слюсарні, складальні, випробувальні та малярні роботи. Якість складальних робот значною мірою відбивається на продуктивності, надійності та довговічності машин. Роботи пов’язані із складанням машин, проводять у складальних, частково механічних цехах, які визначають темп і напрямок роботи всіх опробувальних і заготівельних цехів заводу, особливо в потоковому і автоматизованому виробництві. Робота всіх виробничих підрозділів заводу має бути синхронізована згідно із тактом випуску машин на складанні. Ще в процесі проектування визначають послідовність складання.

Основним напрямком упроцесі конструювання машин є побудова машини з окремих вузлів, які можна ставити на базову деталь і здіймати незалежно від інших вузлів.

Усі деталі сучасних машин виготовляють у межах заданих допусків.Розміри виготовлених деталей різні. Причиною цього є ряд чинників, які впливають на точність розмірів деталі у процесі їх виготовлення. Якщо в процесі конструювання цього не враховати, то під час складання будуть такі недоліки:

• розміри вузла будуть більшими від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Цей недолік вимагає додаткових коштів на виконання слюсарних робіт, які полягають у зменшення розмірів вузла (шліфуванням, поліруванням, і точінням).

• розміри вузла будуть меншими за розміри місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Знову додаткові великі витрати: треба виготовляти нові деталі для вузла.

• розміри вузла незначно (на величину допуску) відрізнятимуться від розмірів місця, де він має бути встановлений у процесі складання. Такі вузли придатні для складання на ремонту машин без додаткових витрат.

Технологічний процес складання полягає у з’єднанні деталей у вузли, вузлів і окремих деталей- у механізми, а все разом – машину. У цьому зв’язку всі роботи складального процесу поділяють на окремі послідовні стадії: складання вузлів, агрегатів, механізмів і загальне складання. На кожній стадії технологічний процес складаня поділяють на окремі послідовно виконувальні операції

 

48. Втрати продовольчих товарів в процесі товаропросування.

На стадіях виробництва, розподілу і споживання продовольчі товари майже завжди втрачають масу. Інтенсивність втрат залежить від властивостей товарів (внутрішні фактори), а також від особливостей навколишнього середовища — температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, світло, ультрафіолетові промені, радіація, мікроорганізми, шкідники — і від особливостей товарної обробки — механічні пошкодження, нарізання, фасування, упакування, тара, пакувальні матеріали тощо (зовнішні

фактори). Кількісні втрати продовольчих товарів поділяють на природні нормовані,

передреалізаційні нормовані і актовані. Природні втрати товарів є наслідком виявлення їх природних властивостей, виникають вони в цілком нормальних, оптимальних умовах виробництва,

транспортування, зберігання, реалізації, споживання. До природних втрат маси призводять втрати вологи, хімічних речовин, зменшення маси від розпилювання (розтрушування), витікання, танення, просочування, розкришування, розливання товарів. Затверджені також норми втрат від бою скляної тари з харчовими продуктами під час транспортування автомобільним гужовим транспортом та на складах, базах, роздрібних торговельних підприємствах, підприємствах громадського харчування, а також норми втрат від бою і щерблення скляної порожньої тари. Нормовані передреалізаційні втрати товарів виникають під час підготовки до продажу. До цих втрат відносять також продукти витікання

через негерметичність тари. Відходи, що утворились після підготовки товарів, бувають ліквідні (або їстівні) і неліквідні.До неліквідних належать відходи, що не реалізуються і не використовуються — їх знищують. До актованих відносять різні втрати, що утворюються внаслідок псування товарів; пошкодження тари; зниження якості; продукцію з критичними дефектами (плоди розчавлені, пошкоджені шкідниками, з недопустимими мікробіологічними, фізіологічними захворюваннями), яку не можна використати для харчування; а також різницю між фактичною масою тари і масою трафарету.