V. Подивитися відеофільм «Слідчий експеримент».

Студенти на практичне заняття повинні принести:

1) підручники з криміналістики та судової медицини;

2) Кримінальний процесуальний кодекс, Кримінальний кодекс;

3) бланки протоколів слідчого експерименту,

4) лінійку, білі аркуші;

4) раніше зібрані матеріали кримінального провадження щодо розслідування вбивства (процесуальні та допоміжні);

5) план проведення слідчого експерименту;

Цифровий фотоапарат.

 

Хід практичного заняття:

І. Обговорення та оцінювання допущених процесуальних помилок при складанні таких документів: клопотання про проведення обшуку в житлі підозрюваного; клопотання про проведення обшуку в аудиторії; протокол про проведення обшуку в аудиторії; протокол про виїмку речей.

ІІ.Перегляд мультимедійних презентацій та їх обговорення.

ІІІ. Обговорення переглянутого вдома відеофільму.

ІV. Виконання завдань:

Завдання 1.

Обговорити план проведення слідчого експерименту. Скласти загальний план проведення слідчого експерименту. Визначити, хто буде здійснювати відеофіксацію слідчого експерименту.

Завдання 2.

Провести слідчий експеримент (із застосуванням відеозапису). Підозрюваний на манекені показує яким чином він наносив удари ножем. На якому місці. Процес слідчого експерименту записується на відео з дотриманням правил відеофіксації.

V. Скласти протокол слідчого експерименту з додатками ( вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, план і схема, графічні зображення ).

Під час проведення слідчого експерименту треба провести вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, скласти план і схему, виготовити графічні зображення, які додаються до протоколу.

Методичні рекомендації щодо складання протоколу слідчого експерименту [17]:

У вступній частині незалежно від форми слідчого експерименту зазначають:

а) найменування протоколу;

б) дату й місце проведення;

в) час його початку та завершення;

г) посаду, звання і прізвище особи, що складала протокол;

д) номер кримінальної справи;

е) прізвища, імена, по батькові понятих, спеціаліста (його фах та для чого його запрошено), підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, статистів, помічника слідчого (або іншого працівника міліції, для виконання яких функцій його запрошено);

ж) прізвище, ім'я, по батькові особи, що мешкає в певному приміщенні, або ж представника адміністрації підприємства, установи, де проводиться дія;

з) статті закону, з дотриманням яких проведено перевірку показань або експеримент;

і) відомості про роз'яснення учасникам слідчої дії їх прав і обов'язків;

к) відомості про застосовані технічні засоби фіксації (які, для чого, ким застосовані) та відмітка щодо повідомлення учасників слідчої дії про застосування засобів;

л) дані про попередження учасників щодо неприпустимості розголошення результатів слідчої дії.

Зміст описової частини протоколу зумовлений формою слідчого експерименту. В протоколі слідчого експерименту у формі слідчого експерименту вказують:

а) спеціальну мету проведення експерименту;

) місце, час та умови, в яких відбулася подія та слідча дія (погодні умови, відстань тощо), відомості про використання в процесі експерименту речових доказів;

в) умови, які були реконструйовані, та об'єкти, використовувані для цього (виготовлення муляжів, манекенів, інших моделей); якщо певні з цих умов відтворити не вдалося, це необхідно зазначити в протоколі;

г) відомості про організацію експерименту: розподіл обов'язків між учасниками, розташування використаних предметів, сутність дослідів, їх етапи, послідовність, повторюваність, хто їх виконував, як вони варіювалися;

д) результати, отримані з проведенням експерименту (чутність, чіткість тощо).

Основна вимога до цього етапу - повне відображення дослідів та умов їх проведення. Наприклад, якщо перевірці підлягає можливість чути у певних умовах, у протоколі необхідно відображати, який саме учасник, якого змісту фрази вимовляв, якої гучності, яким тембром тощо. Перевіряючи можливість зупинити автомобіль, слід зазначити, наскільки несподіваним для водія був сигнал про гальмування, або ж він знав про нього заздалегідь.

У протоколі слідчого експерименту формі перевірки і уточнення показань на місці необхідно зафіксувати:

а) час слідчої дії;

б) звідки було розпочато перевірку (яким був маршрут на місці перевірки показань);

в) де і які саме дії відбувалися;

г) що було продемонстровано;

д) основні питання і відповіді на них;

є) які знайдено предмети (ймовірно речові докази) та їх опис.

У заключній частині протоколу слідчого експерименту фіксують:

а) заяви і зауваження учасників слідчої дії;

б) вказівку на плани, схеми, складені під час експерименту і додані до протоколу;

в) відомості про ознайомлення з протоколом усіх учасників дії;

г) відомості щодо проведення засобів фотографії, відео, звукозапису;

д) відомості про перегляд відеозапису, прослуховування звукозапису;

є) підписи всіх учасників.

Вилучені, а також отримані внаслідок дослідів речі опечатують та і запаковують.

Окрему увагу слід приділити відеозапису та фотографуванню при фіксації перебігу й результатів слідчого експерименту. Фіксацію технічними засобами необхідно робити таким чином, щоб був наочним факт руху особи, перевірка показань якої здійснюється, попереду групи учасників слідчої дії, факт визначення нею маршруту руху. Фіксацію на камеру доцільно здійснювати з положення збоку від цієї особи. Знімання з різних боків і в різних ракурсах можливе лише на певному місці, де особа щось демонструє. Під час перевірки показань декількох осіб (у межах окремих слідчих дій) знімання одних і тих самих об'єктів бажано проводити однаковими методами та способами для ліпшого сприйняття (ідентифікації) обстановки події при подальших переглядах та правильної оцінки доказів.

Фотографувати рекомендовано такі моменти:

а) момент демонстрування допитуваним орієнтирів на маршруті до місця перевірки показань;

б) місце перевірки як окремий об'єкт фіксації;

в) момент демонстрації допитуваною особою дій та розташування учасників дії в цей момент;

г) сліди та предмети, на яких акцентувався допитуваний, або знайдені на місці перевірки показань із його допомогою.