Відомості про перекладача, експерта, захисника, педагога, батьків або законних представників неповнолітнього.

У процесі допиту свідок або обвинувачений може виконати за власним бажанням чи за пропозицією слідчого схеми, креслення, малюнки, плани, що пояснюють його показання. Вони повинні бути засвідчені підписами допитуваного і слідчого.

При допиті підозрюваного, обвинуваченого можуть застосовуватися звуко-, кіно-, відеозапис. У протоколі допиту підозрюваного, обвинуваченого необхідно зафіксувати технічні дані застосовуваних засобів криміналістичної техніки: фотоапаратів, фотооб'єктива, магнітофонів, відеозаписувальної апаратури, магнітних плівок, фотоплівки, відеокасет тощо. Необхідно зафіксувати також у протоколі умови, за яких застосовувалися відповідні засоби криміналістичної техніки. До протоколу допиту підозрюваного, обвинуваченого можуть бути додані фотографії, звуко-, відео-, кінозаписи, плани, схеми та інші матеріали, що пояснюють його зміст.

Точність записів показань підозрюваного, обвинуваченого перевіряє слідчий. Будь-які неточності слідчий виправляє тільки за узгодженням з допитуваним підозрюваним, обвинуваченим. У вказаному місці має обов'язково бути підпис допитуваного і його захисника. Проте бажано таких виправлень не допускати. Якщо ж виправлення є, їх потрібно оговорити окремим поясненням. Доцільно, щоб це зробила власноручно допитувана особа. Літературна обробка, редагування показань підозрюваного, обвинуваченого неможлива. При допиті слідчий записує показання підозрюваного, обвинуваченого в тій послідовності, в якій він їх розповідає і в повному обсязі, а вже потім фіксує в протоколі свої запитання і відповіді на них.

Досвідчені слідчі досить часто з тактичних міркувань, коли підозрюваний або обвинувачений заперечує свою причетність до вчинення злочину, записують процес їх допиту у формі "запитання - відповіді". Протокол допиту підозрюваного, обвинуваченого доцільно складати не тоді, коли допит закінчено, як це рекомендують окремі криміналісти, а в процесі допиту.

Коментар до протоколу допиту потерпілого [3]

Мета проведення допиту - одержання інформації від допитуваного про обставини кримінального правопорушення.

Згадана слідча (розшукова) дія проводиться після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК).

Згідно з ч. 2 ст. 95 КПК, давати показання є правом потерпілого, а не його обов’язком.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (ч. 7 ст. 55 КПК). За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена слідчим (прокурором) до кримінального провадження як свідок на підставі ч. 7 ст. 55 КПК (окрім справ приватного обвинувачення).

Згідно з ч. 3 ст. 224 КПК, перед допитом встановлюється особа потерпілого, роз’яснюються його права, а також порядок проведення вказаної слідчої (розшукової) дії. Потерпілого попереджають про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань.

Потерпілим, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджаючи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ч. 3 ст. 226 КПК).

Фіксація допиту потерпілого під час досудового розслідування оформлюється протоколом в усіх випадках, окрім допиту потерпілого слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК.

Протокол допиту потерпілого складається виключно тією посадовою особою, яка проводить допит (ч. 1 ст. 106 КПК).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 104 КПК, протокол допиту потерпілого складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

1. Вступна частина повинна містити такі відомості:

- назву процесуальної дії (протокол допиту потерпілого, протокол додаткового допиту потерпілого), місце та час проведення;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка проводить допит потерпілого[4];

- анкетні дані допитуваної особи (прізвище, ім’я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, місце роботи або навчання, відомості про наявність судимості)[5];

- анкетні дані всіх інших осіб, які присутні під час проведення конкретної процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання)[6];

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання[7];

- відомості про роз’яснення учасникам допиту їх процесуальних прав та обов’язків.

2. Описова частина повинна містити такі відомості:

- показання потерпілого, котрі він дав під час «вільної розповіді», або відповіді потерпілого на поставлені запитання;

- додаткові питання до потерпілого (якщо вони задавалися) із зазначенням процесуального статусу особи (крім слідчого), яка задала питання та змісту заданого питання;

- відповіді потерпілого на додаткові питання. Наприклад, чи здійснювався незаконний вплив на потерпілого підозрюваним.

Згідно з ч. 2 ст. 104 КПК, у випадку фіксування допиту технічними засобами, текст показань може не вноситися до протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому.

3. Заключна частина повинна містити відомості про:

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (протокол може бути прочитаний кожним учасником особисто, або слідчим вголос, або один учасник буде читати іншому зміст протоколу вголос);

- зауваження й доповнення до протоколу з боку учасників процесуальної дії (якщо зауваження або доповнення висловлене, його зміст повинен бути зазначений у протоколі, якщо ані зауважень, ані доповнень не надійшло, це також потрібно чітко зазначити);

- підписи осіб, які брали участь у допиті, а також підпис слідчого.

Наслідки не прибуття на допит. За наслідками неприбуття потерпілого без поважних причин (зокрема, наявного підтвердження отримання ним повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом) або неповідомлення потерпілим про причини свого неприбуття, на останнього накладається грошове стягнення, на підставі ч. 1 ст. 139 КПК, у розмірі:

- від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

- від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Крім того, за злісне ухилення від явки потерпілий несе відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 139 КПК).

Відповідно до змісту ст. 140 КПК, до потерпілого не може застосовуватися привід.

Інші особливості проведення допиту [8]. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я потерпілого, його тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити його допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого потерпілого в судовому засіданні (ч. 1 ст. 225 КПК). Для допиту тяжко хворого потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання (ч. 2 ст. 225 КПК).

Коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього потерпілого, слідчий (прокурор) за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (ч.3 ст. 227 КПК).

Допит потерпілого у випадках, передбачених ст. 232 КПК, може бути проведений у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування). У разі, якщо потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення (ч. 2 ст. 232 КПК).

За рішенням слідчого, прокурора (у необхідних випадках) потерпілий попереджається про обов’язок не розголошувати відомості які стали відомі йому у зв’язку з участю в досудовому розслідуванні, без дозволу слідчого (або прокурора). Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом (ст. 222 КПК).

Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день (ч. 2 ст. 226 КПК). Допит повнолітнього потерпілого не може тривати без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день (ч.2 ст. 224 КПК).

За необхідності до участі в допиті потерпілого залучається перекладач (ч. 3 ст. 224 КПК).