Настроювання на безперервне ділення.

При обробці гвинтових канавок (мал. 2г) стіл фрезерувального верстату розвертається разом із гвинтом повздовжньої подачі на кут підйому гвинтової лінії канавки.

Черв’як уведений у зачеплення.

При переміщені стола верстату відносно фрези, заготовка, що закріплена у центрах голівки та задньої бабки, одночасно обертається за рівнянням розрахункових переміщень: 1 об.заг. → t_{гв. канавки}

Таким чином, гітарою змінних коліс треба зв’язувати поворот заготовки від шпинделю голівки з переміщенням стола від гвинта повздовжньої подачі. Ліве направлення гвинтової канавки забезпечують введенням в гітару паразитного колеса.

Рукоятку замикають фіксатором на диску Д2.

Передавальне відношення () гітари :

 

де - крок ходового гвинта повздовжньої подачі, мм;

Т - крок гвинтової лінії канавки деталі, мм.

В залежності від потрібної точності нарізання Т канавки підбирають так, щоб розрахункове забезпечувалось до 5 – 6 знаку після коми.

Ділення здійснюється таким чином.

При обертанні гайки від коробки подач через Z₇ гвинт починає переміщуватись в повздовжньому напрямку і тягнути стол разом із закріпленими голівкою, заготовкою та задньою бабкою.

Одночасно обертання від гайки через колеса Z₈ та Z₉ передається на вал В і далі через колеса гітари на вал ІV, шестерні , гільзу з диском Д2, а завдяки заклиненому наглухо на диску Д2 фіксатору 3₂ – через рукоятку – на вал І, колеса і черв’ячну пару ; від черв’ячного колеса починає обертатись заготовка.

 

 

4.Контрольні питання для самопідготовки.

Якість самопідготовки можна перевірити, відповівши на запитання:

- для яких верстатів та операцій можна використати УДГ?

- які основні схеми настроювання УДГ?

- у яких випадках використовується кожна з схем?

- як працює кожна з схем настроювання?

- з яких основних частин складається УДГ?

- призначення кожної з основних частин УДГ?

- у змозі лі Ви нарисувати усі чотири основні кінематичні схеми

настроювання УДГ?

 

Список рекомендованої літератури

5.1. Кучер И.М. Металлорежущие станки. М.: Машиностроение,

изд. 2-е, 1970-718 с.

5.2. Локтев С.П. Металлорежущие станки. М.: Машиностроение,1982-292с.

5.3. Кучер А.М., Киватицкий М.М., Покровский А.А. Металлорежущие

станки. Альбом кинематических схем. М.: Машиностроение, 1963-252 с.

1972-270 с.

5.4. Металлорежущие станки и автоматы. Учебник для машиностроительных

вузов. / Под ред. А.С.Проникова.-М.: Машиностроение, 1981.-479 с.

 

 

Практична робота №4. Синтез кінематичної структури та підбір моделі верстату за заданими: конфігурації оброблювальної поверхні та типу виробництва деталі.

 

1.Мета роботи: практичне засвоєння методики підбору оптимальних моделей верстатів для обробки заданих поверхонь деталі.

 

Порядок виконування роботи.

2.1. До заданого типу виробництва прийняти за рекомендаціями належний

вид верстату: універсальний, з ЧПК, напівавтомат, автомат, агрегатний,

спеціалізований, спеціальний, оброблювальна позиція автоматичної

лінії.

2.2. По виду оброблювальної поверхні знайти усі варіанти вироблювальних

ліній. Розбити вироблювальні лінії кожного варіанту по належності до

рухів виконуючих органів верстату та формі ріжучого леза (ріжучих

лез) інструменту.

2.3. Вибрати варіант, де напрямні верстату – прямі лінії, рухи виконуючих

органів найпростіші та рівномірні, а верстат може формоутворювати

задану поверхню у якнайбільшого числа технічних груп деталей.

Визначити групу та тип верстату.

2.4. За вибраним варіантом скласти кінематичну структуру верстату та

записати рівняння розрахункових переміщень.

2.5. За таблицями довідників підібрати модель верстату за вибраною групою,

типом, розмірами деталі та оброблювальної поверхні.

2.6. Зробити висновки, оформити та захистити звіт з роботи.