Групування виробничих запасів рослинництва свк «батьківщина» котелевського району полтавської області за методом авс (у середньому за 2005–2009 рр. )

Вид запасу	Середньо­річна вар­тість запасу, тис. грн	Питома вага виду запасів в їх загаль­ному обсязі, %	Кумуля­тивний обсяг запасів, %	Група
Дизельне паливо	209,3	40,6	40,6	А
Пшениця озима	125,3	24,3	64,9	А
Ячмінь	29,4	5,7	70,6	А
Азотні добрива	19,0	3,7	74,3	А
Бензин	17,6	3,4	77,7	А
Фосфорні добрива	17,4	3,4	81,1	В
Горох	14,2	2,8	83,9	В
Гербіциди	13,5	2,6	86,5	В
Інструменти, господарський інвентар	10,5	2,0	88,5	В
Інсектициди	10,3	2,0	90,5	В
Соняшник	9,1	1,8	92,3	С
Мастило	8,3	1,6	93,9	С
Фунгіциди	6,0	1,2	95,1	С
Гречка	4,7	0,9	96,0	С
Протруйники	4,6	0,9	96,9	С
Калійні добрива	3,3	0,6	97,5	С
Картопля	3,2	0,5	98,0	С
Овес	2,7	0,5	98,5	С
Жито	2,2	0,4	98,9	С
Кукурудза	2,2	0,4	99,3	С
Просо	2,0	0,4	99,7	С
Тара та тарні матеріали	1,1	0,2	100,0	С
Разом	515,9	100,0	–	–

Джерело: розраховано за даними підприємства.

Згідно даних табл. 3.1, перша група А становить 77,7 % їх вартості. До даної групи належать дизельне паливо, пшениця озима, ячмінь, азотні добрива, бензин. Друга група В складає 12,8 % загальної вартості. До цієї групи належать фосфорні добрива, горох, гербіциди, інструменти, господарський інвен­тар, інсектициди. Група С становить 9,5 % загальної вартості. До даної групи належать соняшник, мастило, фунгіциди, гречка, протруйники, калійні добрива, картопля, овес, жито, кукурудза, просо, тара та тарні матеріали.

На думку А. Н. Стерлігової, виділяючи класифікаційні групи, доцільно використовувати метод побудови кумулятивної кривої на базі таблиці АВС-класифікації [164]. На рис. 3.1 подана зазначена крива для СВК «Батьківщина».

Рис. 3.1. Кумулятивна крива виробничих запасів
рослинництва СВК «Батьківщина» Котелевського
району Полтавської області за методом АВС
(в середньому за 2005–2009 рр.)

Джерело: розраховано за даними підприємства.

Для кожної групи АВС-класифікації підходи до управління будуть відрізнятися (рис. 3.2).

Класифікаційні групи
А	В	С
1. Постійний контроль за станом запасів. 2. Максимально точний прогноз. 3. При замовленні запа­сів, використовувати моделі управління за­пасами з постійним розміром замовлення та змінною точкою замовлення або постій­ною точкою замовлен­ня та змінним розміром замовлення	1. Періодичний конт­роль за станом запасів. 2. Прогнозування обсягів споживання запасів. 3. При замовленні за­пасів, використовувати моделі управління запасами з постійним розміром замовлення та змінною точкою замовлення або постій­ною точкою замовлен­ня та змінним розмі­ром замовлення	1. Мінімальний контроль за станом запасів. 3. При замовленні запасів, використо­вувати систему управління запаса­ми «максимум – мінімум»

Рис. 3.2. Рекомендовані підходи удосконалення управління виробничими запасами рослинництва в СВК «Батьківщина» Котелевського району Полтавської області на основі класифікаційних груп АВС-аналізу

Джерело: розроблено на основі [162].

Згідно даних рис. 3.2, основну увагу в управлінні запасами слід приділяти групі А, оскільки дана група має найвищу вартість, а тому потребує постійного контролю за станом запасів та максимально точного прогнозування обсягів споживання запасів. Замовляючи запаси, доцільно використовувати моделі з постійним розміром замовлення та змінною точкою замовлення або постійною точкою замовлення та змінним розміром замов­лення.

Для групи В достатньо здійснювати періодичний контроль за станом запасів та прогнозування обсягів споживання запасів; замовляючи запаси, доцільно використовувати моделі з постій­ним розміром замовлення та змінною точкою замовлення або постійною точкою замовлення та змінним розміром замовлення.

Група С, що є найчисельнішою, однак, незначною за вартістю, потребує мінімального контролю за її станом, який реалізується у системі «максимум – мінімум».

У табл. 3.2 подано групування запасів продукції рослин­ництва для СВК «Батьківщина» згідно АВС-аналізу.

Таблиця 3.2