Застосування нутрієнтів та препаратів: до тренування та під час проведення тренування.

Силовий (анаболічний) напрямок рухової активності.

При використанні силового напрямку рухової активності застосовуються відповідно і навантаження анаболічного (силового) типу дії.

 

Навантаження анаболічного (силового) типу дії визначають як вправи силового характеру, які спрямовані на підвищення (нарощування) м’язової маси.

При використанні навантажень анаболічного типу дії у фітнесі, як і спорті рекомендується виконувати три основні вимоги:

- використовувати адекватні за величиною та спрямованістю навантаження;

- застосовувати ефективні анаболізатори;

- забезпечити повноцінне харчування білкової спрямованості; насамперед з наявністю у харчовому раціоні повного набору незамінних амінокислот.

 

Базова складова раціону за умов навантажень силового спрямування.

Базова частина харчового раціону анаболічної спрямованості відзначається цілим рядом специфічних особливостей.

Енергетична цінність базової частини раціону зазвичай підвищена, особливо у період набору маси м’язів. Енергетична цінність раціону може складати 3500-4500 ккал/добу для чоловіків (при стандартній масі тіла 70 кг) та 3000-4000 ккал/добу для жінок (при стандартній масі тіла 60 кг). Проте, енергетичну цінність раціону визначають індивідуально з урахуванням, величини основного обміну, показників харчового статусу (насамперед маси та складу тіла), соматотипу (ектоморфи, мезоморфи тощо) тощо.

Харчовий раціон має білкову спрямованість і як наслідок може забезпечуватися різними видами білкових дієт.

 

Кожний відібраний до використання варіант раціону (для набору маси м’язів, скидання жиру тощо) потребує від 14 до 30 днів своєрідної «відладки» з постійною корекцією як енергетичної так і якісної характеристик харчового раціону.

 

Особливостями відбору варіантів харчового раціону є широке використання фітнес – дієт насамперед білкових. У період нарощування маси необхідно біля 2 г білку на добу, а іноді навіть 3 г на добу

Однак при цьому треба враховувати, що білок це найменш цінне джерело енергії.Крім того, якщо білок використовується як джерело енергії, то частина її (до 20-30%) витрачається на сам процес використання білку. При вживанні великої кількості білків можливе виникнення ендогенної токсемії з ураженням паренхіматозних органів (насамперед нирок), зменшення величини фізичної працездатності.

.Для зменшення можливості виникнення ендогенної токсемії (токсичні продукти розпаду білків) рекомендується вживати достатню кількість рідини (води) і припинити при виникненні ускладнень використання білкових дієт, зменшити кількість білків в харчовому раціоні.

Вуглеводи залишаються в харчовому раціоні анаболічної спрямованості основним джерелом енергії.

При застосуванні низько жирової дієти необхідно щоб співвідношення вуглеводів з білками було не нижче 2:1 інакше виникнуть проблеми з засвоєнням білків. При достатньому вживанні жирів достатнє буде співвідношення 4:3.

Вживання жирів повинно складати 30% загальної енергетичної цінності раціону, однак дві третини повинні складати ненасичені жири.

Дуже високій калорійності харчового раціону необхідно стежити за солевим балансом, з обмеженням вживання іонів натрію для попередження виникнення набряків.

 

Що стосується функціональної (ергогенічної) частини харчового раціону то до категорії нутрієнтів, які призводять до найбільш вираженої анаболічної дії відносять:

- нуклеотиди (препарати рибонуклеїнової кислоти);

- креатин, інозин;

- амінокислоти: аргінін, орнітин, глутамін, аспарагін, метіонін, триптофан, ВСАА (лейцин, ізололейцин, валин);

- пептиди та пептони;

- вітамінні препарати (кальція пантотенат, карнитина хлорид,, препарати вітаміну К, кислота нікотинова);

- мікроелементи (піколінат хрому, ванадій тощо);

- препарати рослинного та тваринного походження (екдистен,, триб улус, форс колін,, пантокрин тощо);

-продукти бджільництва (апілак, квіткова перга тощо).