Основні принципи та положення раціонального, здорового та адекватного харчування, застосування фітнес – харчування з урахуванням особливостей та характеру фітнес – програм у фітнесі

для студентів 3 курсу

напряму підготовки 6010203 «Здоров'я людини»

 

«Затверджено»

на засіданні кафедри

пр. № __ від «__» ______ 2016 р.

завідувач кафедри, доц. _______С.М. Футорний

Рекомендована література.

1. Глобальная стратегия ВОЗ по питанию, физической активности и здоровью: Руководство для стран по мониторингу и оценке осуществления (Руководство, Испания, Мадрид, 2007 г.).

2. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (1994 р. з доповненнями).

3. Методичні рекомендації для лікарів загальної практики - сімейної медицини з приводу консультування пацієнтів щодо основних засад здорового харчування (згідно наказу МОЗ України №16 від 14.01.2013).

4. Методические рекомендации в области оздоровительного (функционального) питания при различных состояниях. Утверждены Единым реестром программы «Здоровое питание – здоровье нации» № 324.09 – МСФ/03 от 18.02.2009 (Российская Федерация).

5. ГОСТ Р 52349 – 2005. Термины и определения. Функциональный пищевой продукт (Российская Федерация).

6. ГОСТ Р 52349 - 94. Термины и определения. Общественное питание (Российская Федерация).

7. Програма CINDI (Countrywide Integrated Noncommunicable Diseases Intervention - Загальнонаціональна інтегрована профілактика неінфекційних захворювань), щодо здорового харчування.

8. Примірне положення про центр первинної медичної (медико – санітарної) допомоги (затверджено наказом МОЗ України №131 від 23.02.2012 р

9.Значення раціонального харчування для підтримки здоров’я молоді /О.В. Кузьмінська, М.С. Червона. – К.: Державний інститут сім’ї та молоді, Український інститут соціальних досліджень, 2004. – Кн.4. – 128 с. – (Серія формування здорового способу життя молоді: у 14 кн.).

10.Смоляр В.И. Рациональное питание. – К.: Наукова думка, 1991. – 367 с.

11.Лифляндский В. Энциклопедия здорового питания. Серия Жизнь и здоровье. – М.: Олма Медиа групп, 2012. – 200 с.

12.Стенфорд Делл. Счетчик калорий, жиров и углеводов. Руководство по здоровому питанию. – М.: Из-во АСТ, 2008. – 112 с.

13.Сплавський О.І., Волошин О.І. Основи оздоровчого харчування. – Чернівці: Букрек, 2012. – 755 с.

14.Кручаниця М.І. Основи оздоровчого харчування. Навч. посібник для ВНЗ фізичного виховання і спорту/Круча ниця М.І.,Михайлович С.О. Розумник Н.В. – Ужгород: «Видавн.УДУ», 2004- 172 с.

15.Лиходід В.С. Оздоровче харчування: Навч. посібник для студентів ф-ту фізичного виховання. – Запоріжжя: «Видавн. ЗНУ», 2006. – 236 с.

16.Гурвич М.М. Лечебное и оздоровительное питание. Полный справочник. – М.: ЭКСМО, 2009. – 850 с.

17.Воробьев В.И. Организация оздоровительного и лечебного питания. – М.: Медицина, 2002. – 450 с.

18.Кусмарцева О.Ф. Оздоровительные диеты. – М.: Мир Книги, 2006. – 320 с.

19. Диетология. Руководство/ Под ред. Ю.А. Барановского. – Серия спутник врача. – Спб: «Из-во Питер», 2013. – 1024 с.

20. Бойко Е.А. Питание и диета для спортсменов. – М.: Вече, 2006. – 176 с.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Фітнес – програми та їх врахування відносно харчування осіб, які займаються фітнесом, програмування фітнес – харчування.

 

2. Основні принципи харчування осіб, які займаються фітнесом.

 

3. Програмування фітнес – харчування для забезпечення учбово – тренувального процесу.

 

Фітнес – програми та їх врахування відносно організації харчування осіб, які займаються фітнесом, програмування фітнес – харчування.

 

Загальні положення розробки (програмування) фітнес-програм.

 

Основою проведення учбово-тренувальних занять (учбово – тренувального процесу) в сучасному фітнесі (сучасній фітнес – індустрії) є складання і використання на практиці фітнес – програм до складу яких повинні входити і питання фітнес – харчування, з урахуванням їх особливостей.

Згідно термінології ВООЗ тип харчування осіб які займаються спортом та фізичною культурою визначають як адекватне, спеціалізоване харчування, де головною вимогою є необхідність у його адекватному поєднання з вимогами, метою та задачами програм фізичного виховання (в фізичному вихованні) та програм спортивної підготовки (у спорті).

 

Що стосується безпосередньо фітнесу, то фітнес – програми визначають як форми та напрямки рухової активності, як спеціально організованої в рамках групових так і індивідуальних (персональних) занять і, які можуть мати як оздоровчо – кондиційну спрямованість (зниження ступеню ризику розвитку захворювань, оздоровчий вплив на патологічні стани такі як ожиріння тощо), так і досягнення та підтримання належного рівня фізичного стану, спеціалізовані програми для певних груп населення (вагітних жінок, породіль тощо) з додаванням до них програм з фітнес – харчування, як суттєвого елементу фітнес - програм.

 

В загалі в зміст поняття фітнес входять багатофакторні компоненти: фізична підготовленість та фізична працездатність, правильне, адекватне харчування, соціальна активність, у тому числі боротьба зі стресами, а також інші задачі для досягнення здорового способу життя, профілактики захворювань, подовженості терміну життя тощо.

 

Якою б оригінальною не була та або інша фітнес – програма, в структурі фітнес програми виділяють такі основні частини (компоненти):

- розминка;

- кардіореспіраторний компонент (частина програми, орієнтована на розвиток насамперед аеробної продуктивності);

- силова частина (спрямована на розвиток силових можливостей);

- компонент розвитку гнучкості (стретчинг);

- компонент розвитку координації (координаційне тренування);

- заключна (відновна) частина.