Тестові технології (підсумкові)

Варіант 1

1. Диференційна психологія це:

1) розділ психологічної науки, який вивчає структуру індивідуальності на основі вивчення індивідуальних, типологічних та групових відмінностей між людьми

2) розділ психологічної науки, який вивчає особливості відмінностей між людьми в процесі онтогенезу

3) розділ психологічної науки, який вивчає диференціацію між людьми в процесі міжособистісної взаємодії

4) наука про стилі життєдіяльності

2. До складу основних відмінностей між людьми входять:

1) універсальність варіативності поведінки

2) мнемічні особливості

3) когнітивні стилі

4) інтелектіальні відмінності

3. Ознаками формальних характеристик індивідуальності є:

1) стійкість проявів

2) кросситуативність

3) стабільність у часі

4) змінність

4. До складу основних конструктів самопізнання власної природи відносяться:

1) схожість / відмінність

2) формальне / змістовне

3) часткове / загальне

4) активне / пасивне

5. Демантичної ієрархії базових понять диференційної психології входять:

1) організм

2) людина як суб’єкт взаємодії із світом

3) спілкування

4) статус особистості

6. Принцип ієрархічності:

1) визначення стабільності структур

2) диференціація та співвіднесення рівнів аналізу явища

3) врахування цілісної природи феномена індивідуальності

4) методи аналізу універсальних якостей

7. Центральна проблема диференційної психології:

1) генетичний аналіз індивідуальних відмінностей

2) пошук сприятливого середовища для розвитку спадкових задатків

3) визначення джерел детермінації міжіндивідуальної варіативності

4) вроджені психофізіологічні особливості людини

8. Важлива проблема диференційної психології:

1) пошук стабільних індивідуальних параметрів

2) компетентність особистості

3) форми очікування

4) кодуючі стратегії

9. До складу змінних когнітивного плану особистості входять:

1) форми очікування

2) кодуючі стратегії

3) показники інтелекту

4) стилі діяльності

10. Змістовна інтерпретація відмінностей у сенсомоторній сфері вимагає врахування:

1) спадковості

2) досвіду

3) научіння

4) дозрівання

11. Диференційна когнітологія вивчає:

1) відмінності інтелекту

2) відмінності пізнавальних процесів

3) рівні перцептивного контролю

4) суб’єктивний сенсомоторний досвід

12. До складу поведінкових відмінностей немовлят входять:

1) збудливість

2) діапазон реакцій

3) залежність

4) швидкість реакцій

13. До рівнів емоційної регуляції поведінки відносяться:

1) рівень актовності

2) рівень відповідальності

3) рівень експансії

4) рівень польової реактивності

14. До перцептивних типів сприймання відносяться:

1) концептуальний

2) суб’єктивний

3) інтегрований

4) адекватний

15. Рівень ІQ особистості це:

1) співвідношення між психологічним і психічним віком

2) співвідношення між хронологічним віком і знаннями

3) співвідношення між досвідом і рівнем знань

4) адекватність самоаналізу та самосприйняття

16. На інтелект впливають такі компоненти як:

1) виконавські

2) регуляційні

3) адаптивні

4) набутих знань

17. До складу інтелектуальних здібностей входять:

1) лінгвістичні

2) акторські

3) спортивні

4) просторові

18. Когнітивний стиль визначається за такими параметрами:

1) аналітичність / синтетичність

2) активність / пасивність

3) виваженість / спонтанність

4) імпульсивність / рефлексивність

19. Індивідуальний стиль діяльності це:

1) обумовлена типологічними особливостями нервової системи стійка система способів оптимальної реалізації діяльності

2) обумовлений особистісними характеристиками стиль виконання діяльності

3) відмінний від інших стиль виконання роботи

4) система способів реалізації рівня домагань

20. Стильові характеристики діяльності передусім залежать від:

1) комплексу характерологічних якостей

2) якостей нервової системи ”інертність − рухливість“

3) комплексу вольових якостей

4) особливостей емоційної регуляції поведінки

21. Стиль життя це:

1) стійка характеристика ієрархії життєвих цілей і засобів їх досягнення

2) органічне поєднання характеру та темпераменту особистості

3) стійка ієрархія потребо-мотиваційної сфери

4) прагнення реалізувати рівень домагань

22. Стиль людини це:

1) стійка суб’єктивно-специфічна система способів здійснення людиною різних типів активності

2) переваги суб’єкта щодо різних форм взаємодії з соціальним і фізичним середовищем

3) стійка система способів поведінки

4) ієрархія життєвих цілей і способів їх досягнення

23. Цілісність індивідуальності визначається взаємодією 4 базових принципів:

1) науковості, детермінованості, диференційованості, ієрарахічності

2) диференційованості, ієрархічності, координованості, інтегрованості

3) диференційованості, координованості, об’єктивності, детермінованості

4) координованості, детермінованості, ієрархічності, диференційованості

24. До складу структурних компонентів індивідуальності людини входять:

1) інтенсивність / помірність

2) включеність / відгородженість

3) активність / пасивність

4) сила / слабкість

25. До складу функційних параметрів індивідуальності людини відносяться:

1) активність

2) стресовостійкість

3) адаптивність

4) результативність

26. Ієрархічна організація конституційного фактору індивідуальності складається з... симптомокомплексів:

1) вольових

2) характерологічних

3) хромосомних

4) соматотипічних

27. Диференціація індивідуальності це:

1) поступове збільшення дистантності психологічних структур в онтогенезі

2) зрушення в потребо-мотиваційній сфері під впливом соціального оточення

3) упорядкування способів поведінки та форм взаємодії із світом

4) варіативність проявів індивідуальних ознак

28. Симптомокомплекс індивідуальних якостей це:

1) диференційовані характеристики, які впливають на специфіку життєдіяльності особистості

2) стійкий набір взаємопов’язаних характеристик, які належать одній або різним підструктурам індивідуальності

3) стійка суб’єктно-специфічна система способів реалізації активності

4) ієрархічна система глобальних та локальних якостей

29. До складу базових вимірювань особистості (Великої П’ятірки) входять:

1) екстраверсія

2) доброзичливість

3) наполегливість

4) відповідальність

30 Біологічний підхід у дослідженні особистості спрямований на пошук джерел особливостей поведінки у таких структурах як:

1) міжособистісна взаємодія

2) груповий статус

3) гени

4) ендокринна система

31. Відмінними ознаками типології є:

1) кореляція ознак

2) детермінованість характеристик

3) наявність чіткої структури

4) ідентифікація кластерів ознак

32. Номотетичний підхід у психології існує для:

1) виокремлення локальних та глобальних рис

2) виокремлення універсальних рис та паттернів

3) розподулу на групи за особистісними характеристиками

4) диференціації за вольовими та емоційними характеристиками

33. Початок наукової бази розробки типологічної проблематики покладений роботами:

1) І. Павлова

2) А. Міллера

3) У. Шелдона

4) М. Красногорського

34. Конституційні типології розглядають:

1) морфофункційні симптомокомплекси

2) співвідношення фізіологічних структур типології людини

3) співвідношення генетичних структур людини

4) типи нервової системи

35. Функційна типологія вивчає:

1) особливості роботи центральної нервової системи

2) поведінкові стратегії індивідуальності

3) прогностичність поведінки людини

4) моделі типологічних відмінностей

36. Концепція 8 типів функційної типології належить:

1) В. Русалову

2) О. Лібіну

3) Т. Ніколаєвій

4) А. Міллеру

37. Основними екзофакторами детермінації особистісного розвитку є:

1) спілкування з дорослими

2) предметно-маніпулятивна діяльність

3) індивідуалізація суб’єкта

4) формально-програмні параметри індивідуальних стратегій

38. Основні вимірювання внутрішньосімейної взаємодії це:

1) контроль / вимоги

2) прийняття / відторгнення

3) схожість / відмінність

4) активність / пасивність

39. Типологію стилей батьківського виховання складають:

1) авторитетний стиль

2) референтний стиль

3) дозволяючий стиль

4) авторитарний стиль

40. До основних індивідуальнх детермінант процесу навчання відносяться:

1) екстравертованість / інтровертованість

2) активність / пасивність

3) відповідальність / безвідповідальність

4) ситуативна / особистісна тривожність

41. Поведінковими стратегіями особистості, які впливають на досягнення успіху є:

1) поняття про справедливість

2) рівень домагань

3) рівень інтелекту

4) уявлення про власні здібності

42. Ортогональними факторами успіху є:

1) міра самовдосконалення

2) міра самокритичності

3) прагнення до успіху

4) життєвий успіх

43. Наслідком ”захисту“ як стилю реагування на негативні події є:

1) успіх

2) дезадаптація

3) конформізм

4) стрес

44. Сферами проявів стилів реагування є:

1) сімейні стосунки

2) дружні відносини

3) хоббі

4) турбота про власне здоров’я

45. На структурно-функційну модель поведінки впливають:

1) перша сигнальна система

2) друга сигнальна система

3) невербальні паттерни

4) життєвий досвід

46. Віковий аспект індивідуальності вивчається методами:

1) зрізу

2) кореляції

3) опитування

4) контент-аналізу

47. Біологічний годинник це:

1) будь-яка інформація, яка реалізується у межах норми реакції

2) генетично детерміновані паттерни індивідуального розвитку

3) діапазон реакцій на впливи оточуючого середовища

4) функціонування біологічних систем організму

48. Параметрами статевих відмінностей у період дорослості є:

1) когнітивний розвиток

2) орієнтованість на дію / на стан

3) сфера діяльності

4) інтелектуальні можливості

49. Параметрами статусної позиції особистості є:

1) освіта

2) дружні стосунки

3) гроші

4) коло знайомств

50. Національний характер це:

1) схожий з іншими носіями певної культури стійкий спосіб самовираження

2) прояв у індивіда універсальних рис та паттернів

3) найбільш узагальнена характеристика звичок та стилів реагування за певних умов

4) міра відповідності поведінки індивіда поведінці більшості

Варіант 2

1. Термін диференційна психологія введено:

1) В. Вундтом

2) К. Юнгом

3) В. Штерном

4) І. Павловим

2. До складу основних відмінностей між людьми входять:

1) співвідношення загального і особливого

2) характерологічні відмінності

3) професійна компетентність

4) конституційний тип

3. Ознаками формальних характеристик індивідуальності є:

1) детермінованість

2) стабільність у часі

3) стійкість проявів

4) динамічність

4. До складу основних конструктів самопізнання власної природи відносяться:

1) спадкове / набуте

2) детермінізм / індетермінізм

3) конформне / нонконформне

4) активне / пасивне

5. Демантичної ієрархії базових понять диференційної психології входять:

1) етнічна свідомість

2) стилі особистості

3) індивід

4) особистість

6. Принцип інтегрального аналізу:

1) характеристика самовираження під час взаємодії та індивідуальні особливості суб’єкта

2) характеристика стабільності структур особистості

3) характеристика взаємодії як умови оптимальності та компенсаторності поведінки

4) врахування цілісної природи феномена

7. Центральна проблема диференційної психології:

1) генетичний аналіз індивідуальних відмінностей

2) співвідношення середовища та спадковості

3) визначення джерел детермінації міжіндивідуальної варіативності

4) вроджені психофізіологічні особливості людини

8. Важлива проблема диференційної психології:

1) репрезентація інформації

2) пошук стабільних індивідуальних параметрів

3) способи самореалізації

4) суб’єктивні цінності

9. До складу змінних когнітивного плану особистості входять:

1) компетентність

2) інтелектуальна лабільність

3) імпульсивність

4) система саморегуляції

10. Змістовна інтерпретація відмінностей у сенсомоторній сфері вимагає врахування:

1) варіативності

2) поетапності

3) дозрівання

4) соціального оточення

11. Особливості уваги особистості пов’язані з:

1) планомірністю наукового аналізу

2) стратегіями прийому та переробки інформаії

3) домінуванням образів певної модальності

4) опереванням образами

12. До складу поведінкових відмінностей немовлят входять:

1) загальна активність

2) врівноваженість

3) збудливість

4) емоційність

13. До рівнів емоційної регуляції поведінки відносяться:

1) рівень адаптованості

2) рівень стереотипів

3) рівень експансії

4) рівень емотивності

14. До перцептивних типів сприймання відносяться:

1) рігідний

2) концептуальний

3) впевнений

4) синтетичний

15. Рівень ІQ особистості це:

1) співвідношення між психологічним і психічним віком

2) співвідношення між здатністю до научіння та результативністю діяльності

3) співвідношення між рівнем домагань та здібностями

4) продуктивні адаптованість

16. На інтелект впливають такі компоненти як:

1) емотивні

2) вольові

3) виконавські

4) набутих знань

17. До складу інтелектуальних здібностей входять:

1) спортивні

2) інтерособистісні

3) логіко-математичні

4) кінестетичні

18. Когнітивний стиль визначається за такими параметрами:

1) відповідальність / безвідповідальність

2) домінування \ підкорення

3) рігідність \ гнучкість

4) деталізованість / цілісність

19. Індивідуальний стиль діяльності це:

1) зовнішні прояви характерологічних рис особистості

2) обумовлена типологічними особливостями нервової системи стійка система способів оптимальної реалізації діяльності

3) обумовлений особистісними характеристиками стиль виконання діяльності

4) показник креативності та нонконформності

20. Стильові характеристики діяльності передусім залежать від:

1) якостей нервової системи ”інертність − рухливість“

2) вольового зусилля

3) екстравертованості особистості

4) комплексу характерологічних властивостей

21. Стиль життя це:

1) стійка ієрархія потребо-мотиваційної сфери

2) стійка характеристика ієрархії життєвих цілей і засобів їх досягнення

3) спрямованість особистості

4) органічне поєднання рівня самосвідомості та характерологічних рис

22. Стиль людини:

1) ієрархія життєвих цілей і способів їх досягнення

2) стійкий паттерн поведінки, що базується на комбінації індивідуальних змінних

3) переваги суб’єкта щодо різних форм взаємодії з соціальним і фізичним середовищем

4) стійка суб’єктивно-специфічна система способів здійснення людиною різних типів активності

23. Цілісність індивідуальності визначається взаємодією 4 базових принципів:

1) диференційованості, ієрархічності, координованості, інтегрованості

2) диференційованості, координованості, об’єктивності, детермінованості

3) координованості, детермінованості, ієрархічності, диференційованості

4) науковості, об’єктивності, прогностичності, координованості

24. До складу структурних компонентів індивідуальності людини входять:

1) інтенсивність / помірність

2) орієнтованість на дію / орієнтованість на стан

3) включеність / відгородженість

4) стійкість / змінність

25. До складу функційних параметрів індивідуальності людини відносяться:

1) компенсаторність

2) активність

3) оптимальність

4) результативність

26. Ієрархічна організація конституційного фактору індивідуальності складається з... симптомокомплексів:

1) когнітивних

2) потребо-мотиваційних

3) нейродинамічних

4) соматотипічних

27. Диференціація індивідуальності це:

1) поступове збільшення дистантності психологічних структур в онтогенезі

2) зміни базових рис поведінки

3) упорядкування способів поведінки та форм взаємодії із світом

4) первинний симптомокомплекс якостей у структурі індивідуальності

28. Симптомокомплекс індивідуальних якостей це:

1) система індивідуальних характеристик, які видозмінюються під впливом життєвого досвіду

2) стійкий набір взаємопов’язаних характеристик, які належать одній або різним підструктурам індивідуальності

3) ієрархічна система глобальних та локальних якостей

4) стійка суб’єктно-специфічна система способів реалізації активності

29. До складу базових вимірювань особистості (Великої П’ятірки) входять:

1) інтелектуальність

2) доброзичливість

3) емпатія

4) екстраверсія

30 Біологічний підхід у дослідженні особистості спрямований на пошук джерел особливостей поведінки у таких структурах як:

1) міжособистісна взаємодія

2) груповий статус

3) гени

4) ендокринна система

31. Відмінними ознаками типології є:

1) наявність чіткої структури

2) ідентифікація кластерів ознак

3) кореляція ознак

4) варіативність проявів ознак

32. Номотетичний підхід у психології існує для:

1) виокремлення універсальних рис та паттернів

2) диференціації за вольовими та емоційними характеристиками

3) диференціації за характеристиками пізнавальної сфери

4) розподілу на групи за соціальними статусами

33. Початок наукової бази розробки типологічної проблематики покладений роботами:

1) Я. Стреляу

2) І. Павлова

3) А. Міллера

4) Г. Айзенка

34. Конституційні типології розглядають:

1) співвідношення фізіологічних структур типології людини

2) нейротипології

3) особливості вищої нервової діяльності

4) базові рівні соціалізації

35. Функційна типологія вивчає:

1) поведінкові стратегії індивідуальності

особливості роботи центральної нервової системи

2) моделі типологічних відмінностей

3) психологічні портрети людини в групі

4) особливості нерввової системи

36. Концепція 8 типів функційної типології належить:

1) О. Лібіну

2) В. Русалову

3) Я. Стреляу

4) І. Павлову

37. Основними екзофакторами детермінації особистісного розвитку є:

1) спілкування з дорослими

2) формально-програмні параметри індивідуальних стратегій

3) інтеріндивідуальні ознаки особистості

4) кількісні та якісні характеристики активності

38. Основні вимірювання внутрішньосімейної взаємодії це:

1) прийняття / відторгнення

контроль / вимоги

2) схожість / відмінність

3) самостійність / опіка

4) послідовність / хаотичність

39. Типологію стилей батьківського виховання складають:

1) авторитарний стиль

2) дозволяючий стиль

3) обмежуючий стиль

4) караючий стиль

40. До основних індивідуальнх детермінант процесу навчання відносяться:

1) екстравертованість / інтровертованість

2) імпульсивність / рефлексивність

3) лідерство / підлеглість

4) лабільність / рігідність

41. Поведінковими стратегіями особистості, які впливають на досягнення успіху є:

1) поняття про справедливість

2) мотивація на досягнення успіху

3) рівень креативності

4) рівень тривожності та стресовостійкості

42. Ортогональними факторами успіху є:

1) життєвий успіх

2) професійний успіх

3) помірний рівень домагань

4) ціннісні орієнтації

43. Наслідком ”захисту“ як стилю реагування на негативні події є:

1) мотивація на запобігання невдач

2) радість, натхнення

3) тривожність, хвороби

4) дезадаптація

44. Сферами проявів стилів реагування є:

1) турбота про власне здоров’я

2) робота

3) турбота про власний престиж

4) активний відпочинок

45. На структурно-функційну модель поведінки впливають:

1) невербальні паттерни

2) властивості нервової системи

3) темперамент

4) ергічність

46. Віковий аспект індивідуальності вивчається методами:

1) лонгітюду

2) зрізу

3) соціометрії

4) стандартизованого самозвіту

47. Біологічний годинник це:

1) генетично детерміновані паттерни індивідуального розвитку

2) функціонування біологічних систем організму

3) різниця між генетичною обумовленістю і стабільністю ознак

4) спадковість ознак фенотипу

48. Параметрами статевих відмінностей у період дорослості є:

1) соціальний розвиток

2) рівень домагань

3) тривалість життя

4) емоційна регуляція поведінки

49. Параметрами статусної позиції особистості є:

1) дружні стосунки

3) гроші

2) наявність та складність роботи

4) вік

50. Національний характер це:

1) прояв у індивіда універсальних рис та паттернів

2) міра відповідності поведінки суб’єкта вимогам його етнічної групи

3) схожий з іншими носіями певної культури стійкий спосіб самовираження

4) найчастіше повторення певних паттернів у порівнянні з іншими поведінковими проявами

 

Варіант 3

1. Структура диференційної психології складається з:

1) етнічних відмінностей

2) індивідуальних, групових, стильових відмінностей

3) типологічних, групових, етнічних відмінностей

4) соціокультурних, груповиї, етнічних відмінностей

2. До складу основних відмінностей між людьми входять:

1) кросситуативність

2) стійкість проявів

3) детермінованість

4) динамічність

3. Ознаками формальних характеристик індивідуальності є:

1) кросситуативність

2) стійкість проявів

3) детермінованість

4) динамічність

4. До складу основних конструктів самопізнання власної природи відносяться:

1) загальне / одиничне

2) фізичне / соціальне

3) часткове / загальне

4) активне / пасивне

5. Демантичної ієрархії базових понять диференційної психології входять:

1) система міжособистісної взаємодії

2) індивідуальність

3) організм

4) група

6. Принцип інваріантності:

1) визначення міри стабільності структур особистості

2) урахування цілісної природи феномена індивідуальності

3) наукове вивчення універсальних якостей людини

4) статистична оцінка явищ

7. Центральна проблема диференційної психології:

1) генетичний аналіз індивідуальних відмінностей

2) иеханізми диференціації особистості в групі

3) визначення джерел детермінації міжіндивідуальної варіативності

4) стабільність особистісних характеристик

8. Важлива проблема диференційної психології:

1) пошук стабільних індивідуальних параметрів

2) компетентність особистості

3) способи саморегуляції

4) кодуючі стратегії

9. До складу змінних когнітивного плану особистості входять:

1) генеральний фактор

2) расові відмінності

3) компетентність

4) кодуючі стратегії

10. Змістовна інтерпретація відмінностей у сенсомоторній сфері вимагає врахування:

1) спадковості

2) соціального оточення

3) диференційованості

4) змінності

11. Стильові характеристики мислення складаються з:

1) концептуальної інтегрованості

2) когнітивної еквівалентності

3) адекватності сприймання

4) критичності

12. До складу поведінкових відмінностей немовлят входять:

1) діапазон реакцій

2) вередливість

3) рігідність

4) сон

13. До рівнів емоційної регуляції поведінки відносяться:

1) рівень польової реактивності

2) рівень стереотипів

3) рівень активності

4) рівень емпатії

14. До перцептивних типів сприймання відносяться:

1) гаптичний

2) аналітичний

3) інтегрований

4) послідовний

15. Рівень ІQ особистості це:

1) співвідношення між психологічним і психічним віком

2) співвідношення між хронологічним віком і знаннями

3) співвідношення між загальним інтелектом та спеціальними здібностями

4) рівень компетентності

16. На інтелект впливають такі компоненти як:

1) емотивні

2) вольові

3) виконавські

4) регуляційні

17. До складу інтелектуальних здібностей входять:

1) інтраособистісні

2) лінгвістичні

3) просторові

4) музичні

18. Когнітивний стиль визначається за такими параметрами:

1) категоріальна широта / категоріальна обмеженість

2) полезалежність / поленезалежність

3) деталізованість / цілісність

4) об’єктивність / суб’єктивність

19. Індивідуальний стиль діяльності це:

1) комплекс вольових якостей

2) комплекс характерологічних властивостей

3) обумовлена типологічними особливостями нервової системи стійка система способів оптимальної реалізації діяльності

4) особливості емоційної регуляції

20. Стильові характеристики діяльності передусім залежать від:

1) комплексу вольових якостей

2) комплексу характерологічних властивостей

3) якостей нервової системи ”інертність − рухливість“

4) особливостей емоційної регуляції поведінки

21. Стиль життя це:

1) стійка характеристика ієрархії життєвих цілей і засобів їх досягнення

2) спрямованість особистості

3) стійка ієрархія потребо-мотиваційної сфери

4) органічне поєднання темпераменту і характеру

22. Стиль людини це:

1) система способів поведінки, яка має тенденцію повторюватися від ситуації до ситуації

2) стійка суб’єктивно-специфічна система способів здійснення людиною різних типів активності

3) ієрархія життєвих цілей і способів їх досягнення

4) переваги суб’єкта щодо різних форм взаємодії з соціальним і фізичним середовищем

23. Цілісність індивідуальності визначається взаємодією 4 базових принципів:

1) координованості, детермінованості, ієрархічності, диференційованості

2) диференційованості, ієрархічності, координованості, інтегрованості

3) диференційованості, координованості, об’єктивності, детермінованості

4) об’єктивності, науковості, диференційованості, інтегрованості

24. До складу структурних компонентів індивідуальності людини входять:

1) активність / пасивність

2) широта / вузькість

3) стійкість / змінність

4) відповідальність / безвідповідальність

25. До складу функційних параметрів індивідуальності людини відносяться:

1) інформованість

2) соціальна стабільність

3) компенсаторність

4) результативність

26. Ієрархічна організація конституційного фактору індивідуальності складається з... симптомокомплексів:

1) біохімічних

2) вольових

3) фізіологічних

4) нейродинамічних

27. Диференціація індивідуальності це:

1) упорядкування способів поведінки та форм взаємодії із світом

2) варіативність проявів індивідуальних ознак

3) поступове збільшення дистантності психологічних структур в онтогенезі

4) зміни базових рис поведінки

28. Симптомокомплекс індивідуальних якостей це:

1) стійкий набір взаємопов’язаних характеристик, які належать одній або різним підструктурам індивідуальності

2) стійка суб’єктно-специфічна система способів реалізації активності

диференційовані характеристики, які впливають на специфіку життєдіяльності особистості

3) ієрархічна система глобальних та локальних якостей

4) система узагальнених універсальних характеристик

29. До складу базових вимірювань особистості (Великої П’ятірки) входять:

1) наполегливість

2) доброзичливість

3) емоційна стабільність

4) відкритість досвіду

30 Біологічний підхід у дослідженні особистості спрямований на пошук джерел особливостей поведінки у таких структурах як:

1) ендокринна система

2) мозок

3) особливості онтогенезу

4) пренатальний період

31. Відмінними ознаками типології є:

1) наявність чіткої структури

2) кореляція ознак

3) ідентифікація кластерів ознак

4) первинний спосіб поділу ознак на групи

32. Номотетичний підхід у психології існує для:

1) диференціації за вольовими та емоційними характеристиками

виокремлення локальних та глобальних рис

2) розподілу на групи за показниками соціальної активності

3) виокремлення універсальних рис та паттернів

4) виокремлення типів за характеристиками самосвідомості

33. Початок наукової бази розробки типологічної проблематики покладений роботами:

1) І. Павлова

2) А. Міллера

3) Б. Теплова

4) М. Красногорського

34. Конституційні типології розглядають:

1) морфофункційні симптомокомплекси

2) нейротипології

3) особливості вищої нервової діяльності

4) індивідуальні особливості людини

35. Функційна типологія вивчає:

1) поведінкові стратегії індивідуальності

особливості роботи центральної нервової системи

2) прогностичність поведінки людини

3) моделі типологічних відмінностей

4) позиції особистості в групі

36. Концепція 8 типів функційної типології належить:

1) І. павлову

2) В. Русалову

3) О. Лібіну

3) Т. Ніколаєвій

4) М. Красногорському

37. Основними екзофакторами детермінації особистісного розвитку є:

1) кількісні та якісні характеристики активності

2) спілкування з дорослими

3) формально-програмні параметри індивідуальних стратегій

4) комплекс пожвавлення

38. Основні вимірювання внутрішньосімейної взаємодії це:

1) схожість / відмінність

2) прийняття / відторгнення

3) активність / пасивність

4) доброзичливість / агресивність

39. Типологію стилей батьківського виховання складають:

1) обмежуючий стиль

2) авторитетний стиль

3) активний стиль

4) дозволяючий стиль

40. До основних індивідуальнх детермінант процесу навчання відносяться:

1) лабільність / рігідність

2) екстравертованість / інтровертованість

3) імпульсивність / рефлексивність

4) комунікабельність / замкненість

41. Поведінковими стратегіями особистості, які впливають на досягнення успіху є:

1) рівень тривожності та стресовостійкості

2) схильність до змагання

3) рівень домагань

4) поняття про справедливість

42. Ортогональними факторами успіху є:

1) ціннісні орієнтації

2) професійний успіх

3) міра самовдосконалення

4) потребо-мотиваційна сфера

43. Наслідком ”захисту“ як стилю реагування на негативні події є:

1) дезадаптація

2) стрес

3) комплекс неповноцінності

4) мотивація на досягнення успіху

44. Сферами проявів стилів реагування є:

1) кар’єра

2) сімейні стосунки

3) дружні відносини

4) турбота про власне здоров’я

45. На структурно-функційну модель поведінки впливають:

1) друга сигнальна система

2) темперамент

3) тривожність

4) стресовостійкість

46. Віковий аспект індивідуальності вивчається методами:

1) зрізу

2) лонгітюду

3) кореляції

4) кластерізації

47. Біологічний годинник це:

1) функціонування біологічних систем організму

2) вікові психогенетичні відмінності

3) генетично детерміновані паттерни індивідуального розвитку

4) показник біологічного і соціального дозрівання

48. Параметрами статевих відмінностей у період дорослості є:

1) фізичний розвиток

2) професійні ролі

3) емоційна регуляція поведінки

4) інтелектуальні можливості

49. Параметрами статусної позиції особистості є:

1) вік

2) дружні стосунки

3) здоров’я

4) освіта

50. Національний характер це:

1) прояв у індивіда універсальних рис та паттернів

2) найбільш узагальнена характеристика звичок та стилів реагування за певних умов

3) схожий з іншими носіями певної культури стійкий спосіб самовираження

4) міра відповідності поведінки індивіда поведінці більшості

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Барташев И. И. Психология индивидуальных различий: от темперамента – к характеру и типологии личности / И. И.Барташев. – М., 2000.

2. Либин А. Дифференциальная психология / А. Либин. − М., 2006.

3. Психология индивидуальных различий. Тексты / [под. ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова]. – М., 1982.

4. Психология личности. Тексты / [под. ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея]. – М., 1982.

5. Радчук Г. К. Диференціальна психологія / Г. К. Радчук, О. М. Кормило. – Тернопіль, 2009.

6. Рибалко В. В. Возрастная и дифференциальная психология / В. В. Рибалко. − СПб., 1998.

 

Допоміжна:

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. − М., 1991.

2. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. − Л., 1968.

3. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. − Л., 1995.

4. Кречмер Е. Строение тела и характер / Е. Кречмер. − М., 1995.

5. Ломброзо Ч. Гениальность и умопомешательство / Ч. Ломброзо. − М., 1995.

6. Петровський В. А. Психология неадаптивной активности / В. А. Петровский. − М., 1992.

7. Россолимо Г. И. Психологические профили / Г. И. Россолимо. − СПб., 1910.

8. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии / Я. Стреляу. − М., 1986.

9. Юнг К. Психологические типы / К. Юнг. − СПб., 1995.

10. Ярошевский М. Г. Наука о поведении: русский путь / М. Г. Ярошевский. − М., 1996.

 

_____________________________________

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

(бібліотека ГНПУ ім. О. Довженка, авторські посібники, перелік першоджерел, вказаних в авторських посібниках, система ІНТЕРНЕТ)