Класифікація кредитів комерційних банків.

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями.

Виходячи з основних категорій позичальників, розрізняють кредити:

галузям народного господарства;

населенню;

державним органам влади.

Залежно від цільового спрямування кредити поділяються на:

- виробничі (поповнення обігових коштів та основних засобів);

- споживчі (споживчі цілі населення).

За строками користування кредити є:

строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, у свою чергу, можуть бути:

а) короткостроковими (до 1 року);

б) середньостроковими (1—3 роки);

в) довгостроковими (понад 3 роки);

до запитання (онкольні) — видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит по­вертається на розсуд позичальника;

прострочені — за якими строк погашення, встановлений кре­дитним договором, минув;

відстрочені (пролонговані) — щодо яких за клопотанням по­зичальника банком прийнято рішення про перенесення строків погашення кредиту на більш пізню дату.

Залежно від забезпечення розрізняють кредити:

забезпечені (ломбардні) — надаються під забезпечення(гарантії, поруки, пере відступлення, застава товарних запасів, застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів, страхування);

незабезпечені (бланкові) — надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов’язання позичаль­ника погасити позичку. Вони пов’язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспромож­ності позичальника і надаються під більш високий процент.

За методами надання кредити поділяють на ті, що надаються:

у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо за кожним кредитом;

відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити нада­ються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без по­годження щоразу із банком умов кредитного договору;

гарантовані — банк бере на себе зобов’язання у разі потреби надати клієнту кредит визначеного розміру протягом відповідно­го періоду. Гарантовані кредити, у свою чергу, можуть бути двох видів:

а) з обумовленою датою видачі кредиту;

б) з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому.

Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:

надані одним банком;

консорціальні, тобто такі, що надаються консорціумом бан­ків, у якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит. Банк-менеджер займається також розподілом відсотків;

паралельні, що передбачають участь у їх наданні кількох бан­ків. У такому випадку кредити одному позичальникові падають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.

Зважаючи на порядок погашення, кредити поділяють па ті, що погашаються:

поступово (у розстрочку);

водночас із закінченням строку кредитного договору;

відповідно до особливих умов, визначених кредитними до­говорами.

За характером та способом сплати відсотків виокремлюють такі кредити:

з фіксованою процентною ставкою;

з плаваючою процентною ставкою;

зі сплатою відсотків у міру використання наданих коштів (звичайний кредит);

зі сплатою відсотків одночасно з отриманням кредиту (дис­контний кредит).

За ступенем ризику кредити поділяють на стандартні та не­стандартні. Останні, у свою чергу, бувають:

кредити під контролем;

субстандартні;

сумнівні;

безнадійні.

38. Методи надання і способи повернення кредиту.

За методами наданн я розрізняють такі кредити:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії. Розрізняють відновлювану та не відновлювану кред лінії. При відновлюваній кред лінії кредит надається і погашається автоматично в межах встановленої суми. При не відновлюваній після видачі позички та її погашення відносини між банком та клієнтом припиняються.

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, зі стягненням комісії за зобов'язання).

Щодо способу повернення розрізняють позички, що повертаються:

— поступово (в розстрочку);

— водночас, тобто одноразовим платежем після закінчення строку;

— відповідно до особливих умов, передбачених у кредитних угодах;

— на вимогу кредитора;

—з регресією платежів.

Поступовий порядок погашення (в розстрочку) встановлюється щодо довгострокових кредитів, а також тих, які надаються перманентно відповідно до встановленої позичальником кредитної лінії.

Одноразовим платежем здійснюється повернення одноразових короткострокових позичок, які опосередковують поточну виробничу діяльність підприємця. Для банківської практики України це найпоширеніший спосіб розрахунків щодо боргів банкам.

Особливі умови повернення передбачаються при застосуванні окремих видів кредиту, зокрема контокорентного, за овердрафтом, під заставу векселів тощо. Особливість тут полягає в тому, що повернення позички здійснюється за ініціативою не позичальника, що є загальною нормою, а банку шляхом зарахування поточних надходжень коштів безпосередньо на позичковий рахунок.

На вимогу кредитора стягуються позички у тих випадках, коли клієнт порушує принципи кредитування, зокрема цільовий характер, строковість або не виконує умови кредитної угоди щодо звітності та іншої обов'язкової інформації, що має надаватися банку.

З регресією платежів повертаються кредити, які видані під гарантію, поручительство або інше боргове зобов'язання третьої особи.