Особливості кредитування торгівельних підприємств та організацій.

Необхідність використання позикових ресурсів у торгівлі пов'я­зана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на за­купівлю товарів та отриманням виручки від їх продажу. У зв'язку з цим потреба підприємства в обігових коштах протягом року значно змінюється. В окремі періоди складається ситуація, за якої вартість реалізованих товарів перевищує витрати на закупів­лю нових партій, або навпаки. У першому випадку у підприємст­ва з'являються тимчасово вільні грошові кошти, а в другому — виникає потреба в додатковому фінансуванні. У кредитуванні торгових підприємств та організацій пошире­ними є такі форми забезпечення кредитів:

-гарантія, або порука третьої сторони;

-перевідступлення на користь банку контрактів, вимог і ра­хунків ----позичальника до третьої особи;

-товаророзпоряджувальні документи (гарант — складське свідоцтво, що підтверджує перебування товару на складі);

-застава нерухомого майна, цінних паперів;

-договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за кредитом.

Один з найважливіших та найскладніших етапів у наданні кредиту торговельним підприємствам — визначення платоспро­можності та кредитоспроможності.

Кредитоспроможність підприємства виявляється в наявності у нього передумов для залучення позичкових коштів і можливос­тей своєчасного повернення позики та платежів за користування нею за рахунок результатів фінансово-господарської діяльності.

Кредити торговельних підприємств можна класифікувати за загальноприйнятими критеріями та ознаками.

Виокремлюють пряму та непряму форми кредитування торго­вельних підприємств. Пряме кредитування передбачає пряме на­дання грошових коштів для фінансування потреб клієнта й існує у вигляді строкового та контокорентного кредиту. Непряме кре­дитування с специфічною формою надання короткострокових по­зик та існує у вигляді облікового (вексельного) кредиту та факто­рингу.

Поряд із банківським кредитом набувають подальшого розвит­ку і позабанківські форми залучення позичкових ресурсів.

відродження та розвиток міжгосподарського кредиту і, насамперед, комерційного кредиту

Комер­ційний кредит пов'язаний з торговими і торгово-посередниць­кими операціями та у загальному вигляді становить відстрочку платежів одного суб'єкта господарювання іншому.

Кредит за відкритим рахунком передбачає здійснення розра­хунково-кредитних відносин, які опосередковують процес відван­таження товарів та руху товаросупроводжуючих документів. Від­критий рахунок — найбільш вигідна і перспективна форма отри­мання кредиту, оскільки: по-перше, відсутній ризик оплати непо- ставленого товару; по-друге, відсотки за користування таким кредитом, як правило, не нараховуються (або їх розміри є незнач­ні); no-трете, він перешкоджає виникненню штучної вексельної інфляції, що виникає внаслідок наявності ланок товарообігу.

Комерційний кредит використовується торговельними під­приємствами для формування товирних шпасів.

Банківський кредит (контокорент, короткостроковий кредит) використовується:

а)для покриття дефіциту грошових коштів, що виникає в опе­раційному циклі внаслідок неузгодженості грошових надходжень і виплат;

б)для використання вигоди від торговельних знижок, що на­даються постачальниками за дострокового повернення боргу (у розвинених країнах широкого використання набули методи сти­мулювання швидкої оплати поставок за рахунок використання системи знижок, умови якого передбачають 2 %-ву знижку з ціни у разі оплати протягом 10 днів від дати поставки, і повна ціна, якщо оплата відбувається у строк з 11-го по 30-й день).