Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Під кредитоспр.розуміють здатність конкретного позичальника повернути в конкретних умовах конкретний кредит. В це поняття включається спроможність повернути не лише тіло кредиту, а й % та всі платежі. що можуть виникнути в процесі кредитування. Вивчення кредитоспром.базується на 3-х елементах:1)вивчення персональних якостей потенційного позичал.2)вивч.фін.стану позич.3)оцінка заходу,що кредитується.

Критерії оцінюв фін стану позичальника встановл кожним банком самост, його внутр. положеннями щодо проведення (кредитних) активних операцій та методикою оцінюв фін стану позичальн з урахув результатів аналізу їх балансів, звітів про фін рез тощо.

Визначення кредитоспром позичальника здійсн банком кожного разу під час укладення договору про надання кредиту, а в подальшому для юрид. осіб, крім банків, - не рідше, ніж 1 раз на 3 місяці.

Оцінка заходу,що кредит.(вивчення самого проекту на який позичаються кошти) є важливими елементом кредитування особливо для оцінки юр.особи.Адже доходи від реалізації проекту є основним джерелом погашення кредиту.

Для оцінювання фінансового стану позичальника - юрид особи мають бути враховані такі осн екон показники його діяльності: патоспром, фін стійкість, рентаб (у динаміці), оборот за рахунками, склад та динаміка дебіт-кредит заборг.

Платоспроможність позичальника визначається коеф ліквідності (миттєва, поточна, загальна).

Фінансова стійкість позичальника: -коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів КМ=Вк-Ан (ноеборот акт)/Вк; - коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику КН= Зк (залуч кошти)/ Вк

Рентабельність позичальника: - рентабельність активів: Р= Прибч/ А- рентабельність продажу: Р= Пч/ Обсяг реаліз

Обороти за рахунками - співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для корот. кредитів)

Та інші такі коефіцієнти: обсяг реалізації; наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці); склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки); собівартість продукції (у динаміці); прибутки та збитки (у динаміці); рентабельність (у динаміці); кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Критерії фін стану позичальника встановл кожним банком самостійно, але при оцінюванні фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бути враховані:

соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, рухомого майна, цінних паперів тощо, постійної роботи; сімейний стан клієнта; вік та здоров’я клієнта; доходи і витрати клієнта; інтенсивність користування банківськими позичками у минулому та своєчасність їх погашення і процентів за ними, а також користування іншими банківськими послугами; зв’язки клієнта у діловому світі тощо.

До кількісних показників оцінки фін стану відносять:

-сукупний чистий дохід та прогноз на майбутнє, -накпичення на рахунках у банку, -забезпечення кредиту, -коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника та його фін можливості виконати зобов’язання за кредитною угодою.

Визначення кредитоспром позичальника здійсн банком кожного разу під час укладення договору про надання кредиту, а в подальшому для фіз. осіб періодичність визнач банками самостійно з урах стану обслуг боргу та строковості кредиту, але не рідше, ніж 1 раз у рік (або за результатами фін року).

Тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладення з ним кредитної угоди.

Оцінка кредитоспроможності банку:

-дотримання обов’язкових нормативів НБУ

-аналіз прибутків/збитків

-аналіз якості активів пасивів

-створення і використання резервів

-виконання зобов’язань у минулому

-якість банківського менеджменту.