ТОП 10:

ТЕОРІЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ.



Відповіді до мт

ТЕОРІЯ ПОЗНЕРА

У другій половині ХХ ст. істотний вплив на розвиток міжнародної торгівлі почав справляти НТП. Це знайшло своє відображення в моделях неотехнологічної теорії. Найбільшого поширення серед них набула модель технологічного розриву, автор якої англ. економіст М.Познер. Її суть полягає в тому, що міжнародна торгівля може виникати навіть за однакової наявності у країнах виробничих факторів, але за умов технологічного розриву між ними.

Нові технології, що вперше виникають в будь-якій країні, дають їй можливість виробляти традиційні товари з меншими витратами або випускати нові товари. В обох випадках, країна, що першою застосувала технічне нововведення, одержує порівняльні переваги і спеціалізується на експорті високотехнологічних, наукомістких товарів, ліцензій та прямого інвестування чи на експорті порівняно дешевих традиційних товарів.

Технологічний розрив між країнами в окремих галузях виробництва не вічний. Він поступово долається, але може виникати знову, проте в інших галузях, між іншими країнами і на більш високому рівні НТП.

ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ.

Засновником теорії був Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790).

Суть теорії зовнішньої торгівлі А. Сміта, або теорії абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають більшу перевагу (абсолютну перевагу)) та імпортують ті товари, що продукують іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).

Теорія абсолютних переваг базується на таких припущеннях:

1. єдиним фактором виробництва є праця:

2. зайнятість повна, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

3. всесвітнє господарство складається із 2-х країн, тому в міжнародній торгівлі беруть участь тільки 2 країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами;

4. витрати виробництва – постійні, а їх зниження збільшує попит на товар;

5. ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого;

6. транспортні витрати на перевезення товару з однієї країни до іншої дорівнюють нулю;

7. зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

Відповідно до поглядів А.Сміта:

1. урядам не треба втручатись у зовнішню торгівлю: вони мають підтримувати режим відкритих ринків та свободи торгівлі;

2. нації, так само як і приватні особи, повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, у виробництві яких у них є переваги, та торгувати ними в обмін на товари, переваги у виробництві яких мають інші нації;

3. зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці розширенням ринку за межі національних кордонів;

4. експорт є позитивним чинником для економіки, тому що забезпечує збут надлишку продуктів, які не можуть бути продані на внутрішньому ринку;

5. субсидії на експорт є податком на населення та призводять до підвищення внутрішніх цін і тому мають бути скасовані.

Достоїнством теорії абсолютних переваг є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії пояснення міжнародної торгівлі э те, що вона не відповідає на запитання. Чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів.

Експортне кредитування

 

Експортне кредитування являє собою одну з форм прихованого субсидування експорту, яке розглядалось вище.

Експортне кредитування — це фінансовий метод зовнішньоторговельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у таких видах:

 

—субсидування кредитів національним експортерам — кредитів від державних банків під ставку відсотка, нижчу за ринкову;

 

—державних кредитів іноземним імпортерам за умови обов´язкового дотримання ними зобов´язань купувати товари лише у фірм країни, яка їм такий кредит надала (зв´язаний кредит);

 

—страхування експортних ризиків національних експортерів, які включають комерційні ризики (неспроможність імпортера оплатити поставку) та політичні ризики (непередбачувані дії уряду, які не дозволяють імпортеру виконати свої зобов´язання перед експортером).

 

Види експортних кредитів:

 

—короткострокові — на строк до 1 року — для кредитування експорту споживчих товарів та сировини;

 

—середньострокові — на строк від 1 до 5 років — для кредитування експорту машин та обладнання;

 

—довгострокові — на строк понад 5 років — для кредитування експорту інвестиційних товарів та великих проектів.

 

Експортні кредити можуть набувати форми зовнішньої допомоги іншим державам. Практично всі двосторонні міжурядові кредити, які отримує Україна від іноземних держав, мають зв´язаний характер, тобто обумовлені закупкою певних товарів у країні, яка їх надала і тому може розглядатись як форма торгової політики стимулювання експорту.

 

Розмір субсидування через цільове кредитування розраховується як різниця між відсотковою ставкою за пільговим кредитом та поточною відсотковою ставкою. У банківській практиці відсоткові ставки з експортних кредитів зазвичай суттєво нижчі від ставок з інших видів кредитів і нерідко є предметом узгодження між країнами в рамках картельних угод. Існують численні способи стимулювання експорту через експортні кредити, які не піддаються кількісній оцінці, перенесення строків перших платежів за кредитами на більш віддалений період, оплата кредитів у валюті покупця або у формі товарних поставок, державне пільгове страхування експортних кредитів тощо.

Імпортний депозит (від лат. depositum — річ, віддана на зберігання) — своєрідна імпортна застава, яку імпортер повинен внести в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Ця застава робиться, як правило, в іноземній валюті. Розмір імпортного Депозиту встановлюється у вигляді певної частки від вартості імпортної угоди. Внесений у банк імпортний депозит через певний час (кілька місяців) повертається вкладникові, але відсотки при цьому не перераховуються. Протекціоністське значення імпортних депозитів полягає в тому, що вони збільшують витрати на здійснення імпортної операції. Таким чином імпортний депозит є елементом системи «buy local» — «купуй на місці», тобто механізму підтримки національного товаровиробника. Положенням ГАТТ дозволяється застосування імпортних депозитів тільки за умов існування проблем з платіжним балансом, необхідності усунення його дефіциту.

Державне замовлення

Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.13) м.Київ, 16 січня 2003 року N 436-ІV ( Господарський кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року). ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-ІV від 15.12.2005 )

Державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб (ст.1) ( Назва Закону в редакції Закону N 3205-ІV від 15.12.2005 ) м.Київ, 22 грудня 1995 року N 493/95-ВР ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3205-ІV від 15.12.2005 )

Державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ЛИСТ Про державний контракт та регіональний державний контракт на сільськогосподарську продукцію N 10-121/10-6229 від 20 вересня 1996 року м.Київ (див. текст)----------------

23. Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим змістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою. При класичному золотому стандарті, тобто при вільному розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.

Валю́тний де́мпінг — експорт товарів за зниженими цінами (відносно світових), що здійснюється через застосування знижених валютних курсів. При В. д. експортер, купуючи товари на внутрішньому ринку і продаючи їх за низькими цінами, купує тверду валюту й обмінює її на більшу кількість національної валюти.

Валютні обмеження — це система нормативних правил, встановлених законодавчим або адміністративним чином і направлених на обмеження валютних операцій.

 

Валютні блокади — заходи, що вживаються державою з обмеження обігу в країні валюти іншої країни, з метою спонукати цю країну виконати певні вимоги.

Структура УП

1. Узгоджувальний Комітет з торгівлі - наглядає за проведенням УР, засновано:

ü Узгодж. група з товарів - з метою узгодження традиційних питань торгівлі і нових питань з інвестицій та інт. влас.

ü Узгодж. група з послуг - з метою узгодження торгівлі послугами

ü Наглядовий орган за ліквідацією та зниженням торг. обмеж. - засновано під тиском країн. що розвив. з метою змусити індустр. країн. усунути існуючі торг. обмеження, несумісні з ГАТТ, та уникнути затвердження нових обмеж.

2. торг. бар’єри: тарифи та нетарифні торг. бар’єри

ü сектори: природні ресурси, текстиль та одяг, троп. продукти, с-г продукти

ü система ГАТТ: узгодження. спірних питань, функціонування ГАТТ, гарантії, субсидії та компенс. заходи, статті ГАТТ, БТП та домовленості

ü нові питання: торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, торг. аспекти інвестиційних заходів

Головні наслідки УР

ü квітень 94, Маракеш, Марокко – Угоди за підсумками переговорів (Заключний акт):

ü подальше зниження митних тарифів

ü створення Світової орг-її торгівлі (СОТ)

ü підписання нової Ген. угоди з торгівлі послугами (ГАТС)

ü посилення відкритості ринків

ü ліквідація субсидій, що спотворюють конкуренцію

ü взаємозв’язок в с-мі ГАТТ торгівлі із аграрн. прод-єю, текстилем та одягом

ü захист прав інт. власності

Розвиток СОТ у 1995-2007 рр.

Дохийський раунд переговорів розпочато|зачинало| на 4-ій сесії Конференції СОТ на рівні міністрів, яка проходила| в Дохе, Катар, в листопаді 2001 року. На цій Конференції були прийняті наступні|слідуючі| документи: Декларація; Програма роботи; Рішення|вирішення| про спірні питання|, пов'язані з виконанням угод і інших документів СОТ; Декларація про Угоду по торгівельних|торгових| аспектах прав на об'єкти інтелектуальної власності і охорону здоров'я населення.

У вказаних документах визначена тематика нового раунду багатосторонніх торгівельних|торгових| переговорів, який отримав|одержував| назву Дохийського раунду. Тематика Дохийського раунду включає переговори і ухвалення рішень: по уточненню окремих положень|становищ| що діють угода СОТ; по нових питаннях, з|із| якими стикається багатостороння торгівельна|торгова| система; по вдосконаленню і спрощенню процедур по здійсненню операцій в міжнародній торгівлі, і ін.

Основна увага має бути приділена визначенню нових вимог – параметрів в міжнародній торгівлі сільськогосподарськими і промисловими товарами і у сфері торгівлі послугами, на основі яких країни, – члени СОТ визначають свої нові зобов'язання в рамках|у рамках| СОТ.

Переговори повинні були завершитися до кінця 2004 року. Проте|однак| до зазначеного терміну країни – члени СОТ не змогли досягти прийнятних|допустимих| домовленостей.

Відбулися сесії Конференції на рівні міністрів в Канкуні, Мексика, в 2003 році і в Гонконзі в 2005 році, але|та| на них також не вдалося завершити Дохийський раунд. У 2007 році планувалося|планерувало| провести чергову сесію Конференції, проте|однак| потім було прийнято рішення перенести сесію на 2008рік.

Переговори| СОТ в Дохе (Катар) про лібералізацію світової торгівлі продовжуються|тривають| вже сьомий рік (з листопада 2001 г)

Головним|чільним| завданням|задачею| Дохийського раундує відміна експортних бар'єрів і створення|створіння| умов для ліберальнішої торгівлі між країнами з|із| різним рівнем розвитку через зниження високих держдотацій сільському господарству.

Основна суперечка довкола|навколо| сільгоспсубсидий| відбувається|походить| між США, ЄС і Японією з одного боку, і Індією, Бразилією, Китаєм і Південною Африкою з|із| іншою. Розвинені країни мають традиційно високий рівень держпідтримки національних сільгоспсекторів|, що протирічить| самій ідеї вільної торгівлі і початковим принципам СОТ.

Приблизно 40% бюджету (50-60 млрд євро в рік) Євросоюзу йде на підтримку сільгоспвиробників. В ході серії багатосторонніх переговорів Єврокомісія пообіцяла до 2013 г знизити свій аграрний бюджет до 45 млрд євро.

Можливо, їх розмір буде понижений|знизити| і на 65% - до 30 млрд євро. У відповідь від США вимагають урізати свої субсидії майже на 60% - з нинішніх|теперішніх| 19,1 до 8,5 млрд доларів.

Аграрні баталії відтіснили на другий план інший аспект Дохийського раунду — нові підходи до встановлення торгівельного|торгового| режиму для промислових товарів. Мета|ціль| переговорів — зниження або повна|цілковита| відміна імпортних мит на них, що більшою мірою зачіпає інтереси країн, що розвиваються. Ті зараз використовують методи тарифного регулювання для захисту внутрішнього ринку від повені дешевими імпортними промтоварами, що шкодить розвитку місцевого виробництва. Імениті члени СОТ пропонують компромісний варіант: узгодження зниження мит в обмін на можливість|спроможність| вживання|застосування| диференційованого торгівельного|торгового| режиму. Він дасть можливість|спроможність| країнам з|із| менш розвиненою економікою встановлювати вищі імпортні мита, ніж ті, які діють в економічно просунутих державах, а також підвищувати їх на окремі види товарів в разі|у разі| різкого зростання|зросту| імпорту. Суть переговорів на сьогодні зводиться до того, аби|щоб| визначити список товарів, мита на яких можна буде безперешкодно збільшувати, а також терміни, коли можуть застосовуватися такі захисні заходи.

Крім того, Дохийський раунд передбачаєобговорення питань щодо лібералізації торгівлі послугами, підвищення рівня захисту інтелектуальної власності, максимального спрощення і уніфікації митних процедур. Найдіяльніших учасників СОТ давно приваблює можливість|спроможність| в рамках|у рамках| переговорів добитися встановлення нових правил доступу до держзамовлень і зміни конкурентної політики країн — членів СОТ, звичайно ж, в руслі просування інтересів власних виробників.

Додатковою стимул-реакцією|стимулом| досягти згоди|злагоди| для учасників переговорів можуть бути прогнози про негативні наслідки провалу Дохийського раунду. В цьому випадку члени СОТ можуть просто повернутися до політики протекціонізму. Що, у свою чергу|в свою чергу|, боляче ударить по провідних світових експортерах, до яких відносяться і ЄС, і найдинамічніші з|із| країн, що розвиваються.

25. Нормативно правове забезпечення перебування України у СОТ та перспективи приєднання до ЄС із утворенням зони вільної торгівлі (ЗВТ+).Після вступу України до СОТ ми очікуємо на активізацію переговорів України з Європейським Союзом з приводу створення зони поглибленої вільної торгівлі між цими суб’єктами. Така зона вільної торгівлі, зокрема, передбачає:

 впровадження нульових тарифів;

 суттєве обмеження нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами через гармонізацію або взаємне визнання технічних стандартів;

 увідповіднення політики щодо конкуренції, корпоративного управління та внутрішнього регулювання ринків принципам, які існують в ЄС, а також до окремих стандартів охорони довкілля;

 надання потрібного супроводження, включаючи технічну допомогу, інвестиції в інфраструктуру, навчання та тренінги.

Зона вільної торгівлі, з одного боку, розширює доступ українських товарів і послуг до потужного ринку ЄС, полегшує доступ європейських інвестицій та експертизи в Україну. З іншого боку, полегшений доступ імпорту високоякісних товарів і послуг з ЄС до України створює додаткову конкуренцію українським виробникам, а дотримання стандартів якості потребуватиме від виробників додаткових витрат.

Найближчим часом у зовнішній торгівлі ЄС з Україною збережуться такі

тенденції:

 обсяг експорту значно скоротиться через кризу;

 частка напівфабрикатів і надалі залишатиметься значною в обсягах експорту України, зважаючи на наявну структуру українських потужностей і попит ЄС саме на цю продукцію;

 Незважаючи на членство України у СОТ, ЄС намагатиметься зберегти існуючи та встановити нові антидемпінгові мита, проти вітчизняної продукції, зокрема проти українських труб.

ПЕРЕБІГ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ.У п’ятницю, 30 січня, коли в Києві завершувались переговори про зону вільної торгівлі з ЄС, голова представництва Європейської Комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра заявив, що їхні результати «не виправдали наших сподівань». Перемовини справді просуваються нелегко, але просуваються. І 5-й раунд переговорів про вільну торгівлю також приніс свої результати. «Обидві сторони, – говориться у спільній заяві, – відзначають поступ, досягнутий у цьому раунді в обговоренні проектів текстів» майбутньої угоди. Щоправда, «переговори просуваються по-різному залежно від розділу».

Розчарування ж європейського чиновника, викликало, ймовірно, небажання України на відповідну тарифну пропозицію ЄС одразу ж лібералізувати і свої тарифи. Втім щедрість пропозиції європейців одразу ж викликає сумніви, варто лишень поглянути на нинішні рівні, з яких починається відлік зниження. Зокрема найвищий рівень митних тарифів на сільськогосподарську продукцію в Україні – 20%, натомість в ЄС такий тариф – один з найменших, а деякі сягають і 500%! А знижувати будемо з однаковою швидкістю? Це вже за принципом Вінні-Пуха: «спочатку з’їмо твоє, а потім – кожен своє».

Відверто кажучи, «нашого» вже трохи «під’їли» – адже на переговорах про вступ у СОТ ЄС наостанок обіймав дуже жорстку позиції, виторговуючи найкращий доступ на український ринок для своїх країн-членів. Настав час виявити взаємність і відкритися для України. Адже попри всю привабливість півмільярдного європейського ринку, лібералізація мит на, скажімо, банани, мало цікавить наших виробників. Сторони домовилися провести до кінця року ще чотири раунди переговорів. Наступний заплановано на 1 квітня в Брюсселі.

Перспективи зовнішньої торгівлі та способи співробітництва України та ЄС у рамках зони поглибленої вільної торгівлі:

Позитивні

§ ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ сприяє співробітництвускасування квот на експорт українського прокату до ЄС , а також зниження рівня тарифних бар’єрів.

§ ІНТЕҐРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ МЕТАЛУРГІЄЮ: Українські фінансово-промислові групи володіють чотирма металургійними заводами та низкою оптових і роздрібних металотрейдерів у Європі (в Угорщині, Італії, Польщі та Швейцарії).

§ Гармонізація правил і регулювань у сфері довкілля. Міжнародна торгівля обсягами викидів парникових газів забезпечує багатообіцяючі можливості і для України, і для ЄС, передусім за умовами Кіотського протоколу. Згідно з ними, країни-учасниці мають право торгувати квотами на викиди парникових газів і здійснювати спільні проекти, спрямовані на зниження цих викидів. Україна здатна використати обидві схеми: поточний рівень викидів менший за встановлену для України норму на рівні 1990 року, а низький рівень ефективності української металургії робить інвестування у впровадження енергоощадних технологій у країні вигідним. Металургійні підприємства ЄС могли б досягати цільових показників викидів газів через використання українського потенціалу зниження викидів, застосовуючи механізми Кіотського протоколу. Низький поточний рівень викидів також робить вигідним помірне перенесення потужностей з виробництва сталі з ЄС до України.

Негативні

 ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИРОБНИКИ.конкуренція за ринок ЄС загострюватиметься з боку і європейських компаній, і інших великих експортерів до ЄС.

 КРАЇНИ-ЕКСПОРТЕРИ СТАЛІ.

§ Досвід реструктуризації металургії в країнах Центральної та Східної Європи

Напередодні вступу до ЄС країни-кандидати були змушені реструктурувати свою металургійну промисловість, що призвело до значного скорочення виробничих потужностей цих країн.

 

 

Відповіді до мт

ТЕОРІЯ ПОЗНЕРА

У другій половині ХХ ст. істотний вплив на розвиток міжнародної торгівлі почав справляти НТП. Це знайшло своє відображення в моделях неотехнологічної теорії. Найбільшого поширення серед них набула модель технологічного розриву, автор якої англ. економіст М.Познер. Її суть полягає в тому, що міжнародна торгівля може виникати навіть за однакової наявності у країнах виробничих факторів, але за умов технологічного розриву між ними.

Нові технології, що вперше виникають в будь-якій країні, дають їй можливість виробляти традиційні товари з меншими витратами або випускати нові товари. В обох випадках, країна, що першою застосувала технічне нововведення, одержує порівняльні переваги і спеціалізується на експорті високотехнологічних, наукомістких товарів, ліцензій та прямого інвестування чи на експорті порівняно дешевих традиційних товарів.

Технологічний розрив між країнами в окремих галузях виробництва не вічний. Він поступово долається, але може виникати знову, проте в інших галузях, між іншими країнами і на більш високому рівні НТП.

ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ.

Засновником теорії був Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790).

Суть теорії зовнішньої торгівлі А. Сміта, або теорії абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають більшу перевагу (абсолютну перевагу)) та імпортують ті товари, що продукують іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).

Теорія абсолютних переваг базується на таких припущеннях:

1. єдиним фактором виробництва є праця:

2. зайнятість повна, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

3. всесвітнє господарство складається із 2-х країн, тому в міжнародній торгівлі беруть участь тільки 2 країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами;

4. витрати виробництва – постійні, а їх зниження збільшує попит на товар;

5. ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого;

6. транспортні витрати на перевезення товару з однієї країни до іншої дорівнюють нулю;

7. зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

Відповідно до поглядів А.Сміта:

1. урядам не треба втручатись у зовнішню торгівлю: вони мають підтримувати режим відкритих ринків та свободи торгівлі;

2. нації, так само як і приватні особи, повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, у виробництві яких у них є переваги, та торгувати ними в обмін на товари, переваги у виробництві яких мають інші нації;

3. зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці розширенням ринку за межі національних кордонів;

4. експорт є позитивним чинником для економіки, тому що забезпечує збут надлишку продуктів, які не можуть бути продані на внутрішньому ринку;

5. субсидії на експорт є податком на населення та призводять до підвищення внутрішніх цін і тому мають бути скасовані.

Достоїнством теорії абсолютних переваг є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії пояснення міжнародної торгівлі э те, що вона не відповідає на запитання. Чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів.

ТЕОРІЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ.

Теорію абсолютних переваг А. Сміта розвинув Давид Рікардо, довівши, що абсолютні переваги є лише частковим випадком загального правила. Він показав, що торгівля вигідна кожній з двох країн, навіть якщо одна з них має абсолютні переваги у виробництві обох товарів.

Теорія порівняльних переваг базується на тих самих припущеннях, що і теорія абсолютних переваг, використовуючи додатково поняття альтернативних витрати.

Альтернативні витрати – це просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їх виробництво.

Альтернативна ціна – це робочих час, потрібний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару.

Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективніше, ніж в іншій.

Переваги теорії порівняльних переваг:

1. Вперше описала баланс сукупного попиту і сукупної пропозиції. Хоча і передбачалось, що вартість товару визначається кількістю праці, необхідної для його виробництва, теорія порівняльних переваг показала, що ця вартість насправді залежить від співвідношення сукупного попиту та пропозиції на товар на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2. Довела існування вигоди від спеціалізації та торгівлі для усіх країн – учасниць, а не тільки для однієї країни за рахунок того, що інші зазнають втрат.

3. Дає змогу вести науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.

Недоліки теорії порівняльних переваг:

1. Не враховує транспортних витрат.

2. Ігнорує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всередині країни, коливання цін та заробітної плати, інфляцію та міжнародний рух капіталу.

3. Ґрунтується на припущенні про існування тільки одного фактора виробництва – праці.

4. Ігнорує існування таких важливих передумов міжнародної торгівля, як відмінності у забезпеченості країн факторами виробництва.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.13.28 (0.023 с.)