ТОП 10:

Етапи становлення та розвитку ГАТТ, передбачені Першим туром переговорів ГАТТ, Раундом Кеннеді, Токійським та Уругвайським раундами переговорів.



Раунди переговорів Зміст переговорів та результати
1. 1947 – Женева Тарифи
2. 1949 – Аннесі Тарифи
3. 1951 – Торквей Тарифи
4. 1956- Женева Тарифи
5. 1960-1961 – Женева, раунд Діллона Тарифи
6. 1964-1967 – Женева, раунд Кеннеді Тарифи, антидемпінгові заходи. Зниження митних тарифів на промислові товари на 36% впродовж наступних 5 років, важливо – прийняття Антидемпінгового Кодексу
7. 1973-1979 – Женева, Токійський раунд Тарифи, нетарифні заходи. Рішення про сприяння торгівлі тропічними продуктами. Прийняття ряду “кодексів”: Субсидій та компенсаційних заходів, Технічних бар’єрів (кодекс стандартів), Процедур ліцензування імпорту, Державних закупівель, Митної оцінки
8. 1986-1994 – Женева, Уругвайський раунд Тарифи, нетарифні заходи, с/г, текстиль, послуги, інтелектуальна власність, врегулювання суперечок, створення СОТ

 

Уругвайський раунд торговельних переговорів (УРТП) в межах ГАТТ:

Декларація затверджена у вересні 86 в Пунта-дель-Есте, Уругвай, учасницями ГАТТ, започаткувала УРТП - найбільш складний етап переговорів ГАТТ

8-й раунд багатост. торг. переговорів (БТП)

Структура УП

1. Узгоджувальний Комітет з торгівлі - наглядає за проведенням УР, засновано:

ü Узгодж. група з товарів - з метою узгодження традиційних питань торгівлі і нових питань з інвестицій та інт. влас.

ü Узгодж. група з послуг - з метою узгодження торгівлі послугами

ü Наглядовий орган за ліквідацією та зниженням торг. обмеж. - засновано під тиском країн. що розвив. з метою змусити індустр. країн. усунути існуючі торг. обмеження, несумісні з ГАТТ, та уникнути затвердження нових обмеж.

2. торг. бар’єри: тарифи та нетарифні торг. бар’єри

ü сектори: природні ресурси, текстиль та одяг, троп. продукти, с-г продукти

ü система ГАТТ: узгодження. спірних питань, функціонування ГАТТ, гарантії, субсидії та компенс. заходи, статті ГАТТ, БТП та домовленості

ü нові питання: торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, торг. аспекти інвестиційних заходів

Головні наслідки УР

ü квітень 94, Маракеш, Марокко – Угоди за підсумками переговорів (Заключний акт):

ü подальше зниження митних тарифів

ü створення Світової орг-її торгівлі (СОТ)

ü підписання нової Ген. угоди з торгівлі послугами (ГАТС)

ü посилення відкритості ринків

ü ліквідація субсидій, що спотворюють конкуренцію

ü взаємозв’язок в с-мі ГАТТ торгівлі із аграрн. прод-єю, текстилем та одягом

ü захист прав інт. власності

Розвиток СОТ у 1995-2007 рр.

Дохийський раунд переговорів розпочато|зачинало| на 4-ій сесії Конференції СОТ на рівні міністрів, яка проходила| в Дохе, Катар, в листопаді 2001 року. На цій Конференції були прийняті наступні|слідуючі| документи: Декларація; Програма роботи; Рішення|вирішення| про спірні питання|, пов'язані з виконанням угод і інших документів СОТ; Декларація про Угоду по торгівельних|торгових| аспектах прав на об'єкти інтелектуальної власності і охорону здоров'я населення.

У вказаних документах визначена тематика нового раунду багатосторонніх торгівельних|торгових| переговорів, який отримав|одержував| назву Дохийського раунду. Тематика Дохийського раунду включає переговори і ухвалення рішень: по уточненню окремих положень|становищ| що діють угода СОТ; по нових питаннях, з|із| якими стикається багатостороння торгівельна|торгова| система; по вдосконаленню і спрощенню процедур по здійсненню операцій в міжнародній торгівлі, і ін.

Основна увага має бути приділена визначенню нових вимог – параметрів в міжнародній торгівлі сільськогосподарськими і промисловими товарами і у сфері торгівлі послугами, на основі яких країни, – члени СОТ визначають свої нові зобов'язання в рамках|у рамках| СОТ.

Переговори повинні були завершитися до кінця 2004 року. Проте|однак| до зазначеного терміну країни – члени СОТ не змогли досягти прийнятних|допустимих| домовленостей.

Відбулися сесії Конференції на рівні міністрів в Канкуні, Мексика, в 2003 році і в Гонконзі в 2005 році, але|та| на них також не вдалося завершити Дохийський раунд. У 2007 році планувалося|планерувало| провести чергову сесію Конференції, проте|однак| потім було прийнято рішення перенести сесію на 2008рік.

Переговори| СОТ в Дохе (Катар) про лібералізацію світової торгівлі продовжуються|тривають| вже сьомий рік (з листопада 2001 г)

Головним|чільним| завданням|задачею| Дохийського раундує відміна експортних бар'єрів і створення|створіння| умов для ліберальнішої торгівлі між країнами з|із| різним рівнем розвитку через зниження високих держдотацій сільському господарству.

Основна суперечка довкола|навколо| сільгоспсубсидий| відбувається|походить| між США, ЄС і Японією з одного боку, і Індією, Бразилією, Китаєм і Південною Африкою з|із| іншою. Розвинені країни мають традиційно високий рівень держпідтримки національних сільгоспсекторів|, що протирічить| самій ідеї вільної торгівлі і початковим принципам СОТ.

Приблизно 40% бюджету (50-60 млрд євро в рік) Євросоюзу йде на підтримку сільгоспвиробників. В ході серії багатосторонніх переговорів Єврокомісія пообіцяла до 2013 г знизити свій аграрний бюджет до 45 млрд євро.

Можливо, їх розмір буде понижений|знизити| і на 65% - до 30 млрд євро. У відповідь від США вимагають урізати свої субсидії майже на 60% - з нинішніх|теперішніх| 19,1 до 8,5 млрд доларів.

Аграрні баталії відтіснили на другий план інший аспект Дохийського раунду — нові підходи до встановлення торгівельного|торгового| режиму для промислових товарів. Мета|ціль| переговорів — зниження або повна|цілковита| відміна імпортних мит на них, що більшою мірою зачіпає інтереси країн, що розвиваються. Ті зараз використовують методи тарифного регулювання для захисту внутрішнього ринку від повені дешевими імпортними промтоварами, що шкодить розвитку місцевого виробництва. Імениті члени СОТ пропонують компромісний варіант: узгодження зниження мит в обмін на можливість|спроможність| вживання|застосування| диференційованого торгівельного|торгового| режиму. Він дасть можливість|спроможність| країнам з|із| менш розвиненою економікою встановлювати вищі імпортні мита, ніж ті, які діють в економічно просунутих державах, а також підвищувати їх на окремі види товарів в разі|у разі| різкого зростання|зросту| імпорту. Суть переговорів на сьогодні зводиться до того, аби|щоб| визначити список товарів, мита на яких можна буде безперешкодно збільшувати, а також терміни, коли можуть застосовуватися такі захисні заходи.

Крім того, Дохийський раунд передбачаєобговорення питань щодо лібералізації торгівлі послугами, підвищення рівня захисту інтелектуальної власності, максимального спрощення і уніфікації митних процедур. Найдіяльніших учасників СОТ давно приваблює можливість|спроможність| в рамках|у рамках| переговорів добитися встановлення нових правил доступу до держзамовлень і зміни конкурентної політики країн — членів СОТ, звичайно ж, в руслі просування інтересів власних виробників.

Додатковою стимул-реакцією|стимулом| досягти згоди|злагоди| для учасників переговорів можуть бути прогнози про негативні наслідки провалу Дохийського раунду. В цьому випадку члени СОТ можуть просто повернутися до політики протекціонізму. Що, у свою чергу|в свою чергу|, боляче ударить по провідних світових експортерах, до яких відносяться і ЄС, і найдинамічніші з|із| країн, що розвиваються.

25. Нормативно правове забезпечення перебування України у СОТ та перспективи приєднання до ЄС із утворенням зони вільної торгівлі (ЗВТ+).Після вступу України до СОТ ми очікуємо на активізацію переговорів України з Європейським Союзом з приводу створення зони поглибленої вільної торгівлі між цими суб’єктами. Така зона вільної торгівлі, зокрема, передбачає:

 впровадження нульових тарифів;

 суттєве обмеження нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами через гармонізацію або взаємне визнання технічних стандартів;

 увідповіднення політики щодо конкуренції, корпоративного управління та внутрішнього регулювання ринків принципам, які існують в ЄС, а також до окремих стандартів охорони довкілля;

 надання потрібного супроводження, включаючи технічну допомогу, інвестиції в інфраструктуру, навчання та тренінги.

Зона вільної торгівлі, з одного боку, розширює доступ українських товарів і послуг до потужного ринку ЄС, полегшує доступ європейських інвестицій та експертизи в Україну. З іншого боку, полегшений доступ імпорту високоякісних товарів і послуг з ЄС до України створює додаткову конкуренцію українським виробникам, а дотримання стандартів якості потребуватиме від виробників додаткових витрат.

Найближчим часом у зовнішній торгівлі ЄС з Україною збережуться такі

тенденції:

 обсяг експорту значно скоротиться через кризу;

 частка напівфабрикатів і надалі залишатиметься значною в обсягах експорту України, зважаючи на наявну структуру українських потужностей і попит ЄС саме на цю продукцію;

 Незважаючи на членство України у СОТ, ЄС намагатиметься зберегти існуючи та встановити нові антидемпінгові мита, проти вітчизняної продукції, зокрема проти українських труб.

ПЕРЕБІГ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ.У п’ятницю, 30 січня, коли в Києві завершувались переговори про зону вільної торгівлі з ЄС, голова представництва Європейської Комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра заявив, що їхні результати «не виправдали наших сподівань». Перемовини справді просуваються нелегко, але просуваються. І 5-й раунд переговорів про вільну торгівлю також приніс свої результати. «Обидві сторони, – говориться у спільній заяві, – відзначають поступ, досягнутий у цьому раунді в обговоренні проектів текстів» майбутньої угоди. Щоправда, «переговори просуваються по-різному залежно від розділу».

Розчарування ж європейського чиновника, викликало, ймовірно, небажання України на відповідну тарифну пропозицію ЄС одразу ж лібералізувати і свої тарифи. Втім щедрість пропозиції європейців одразу ж викликає сумніви, варто лишень поглянути на нинішні рівні, з яких починається відлік зниження. Зокрема найвищий рівень митних тарифів на сільськогосподарську продукцію в Україні – 20%, натомість в ЄС такий тариф – один з найменших, а деякі сягають і 500%! А знижувати будемо з однаковою швидкістю? Це вже за принципом Вінні-Пуха: «спочатку з’їмо твоє, а потім – кожен своє».

Відверто кажучи, «нашого» вже трохи «під’їли» – адже на переговорах про вступ у СОТ ЄС наостанок обіймав дуже жорстку позиції, виторговуючи найкращий доступ на український ринок для своїх країн-членів. Настав час виявити взаємність і відкритися для України. Адже попри всю привабливість півмільярдного європейського ринку, лібералізація мит на, скажімо, банани, мало цікавить наших виробників. Сторони домовилися провести до кінця року ще чотири раунди переговорів. Наступний заплановано на 1 квітня в Брюсселі.

Перспективи зовнішньої торгівлі та способи співробітництва України та ЄС у рамках зони поглибленої вільної торгівлі:

Позитивні

§ ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ сприяє співробітництвускасування квот на експорт українського прокату до ЄС , а також зниження рівня тарифних бар’єрів.

§ ІНТЕҐРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ МЕТАЛУРГІЄЮ: Українські фінансово-промислові групи володіють чотирма металургійними заводами та низкою оптових і роздрібних металотрейдерів у Європі (в Угорщині, Італії, Польщі та Швейцарії).

§ Гармонізація правил і регулювань у сфері довкілля. Міжнародна торгівля обсягами викидів парникових газів забезпечує багатообіцяючі можливості і для України, і для ЄС, передусім за умовами Кіотського протоколу. Згідно з ними, країни-учасниці мають право торгувати квотами на викиди парникових газів і здійснювати спільні проекти, спрямовані на зниження цих викидів. Україна здатна використати обидві схеми: поточний рівень викидів менший за встановлену для України норму на рівні 1990 року, а низький рівень ефективності української металургії робить інвестування у впровадження енергоощадних технологій у країні вигідним. Металургійні підприємства ЄС могли б досягати цільових показників викидів газів через використання українського потенціалу зниження викидів, застосовуючи механізми Кіотського протоколу. Низький поточний рівень викидів також робить вигідним помірне перенесення потужностей з виробництва сталі з ЄС до України.

Негативні

 ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИРОБНИКИ.конкуренція за ринок ЄС загострюватиметься з боку і європейських компаній, і інших великих експортерів до ЄС.

 КРАЇНИ-ЕКСПОРТЕРИ СТАЛІ.

§ Досвід реструктуризації металургії в країнах Центральної та Східної Європи

Напередодні вступу до ЄС країни-кандидати були змушені реструктурувати свою металургійну промисловість, що призвело до значного скорочення виробничих потужностей цих країн.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.172.213 (0.016 с.)