Вибрати та описати препарати, що застосовуються з метою специфічної профілактики та терапії при холері. Пояснити механізм дії та принципи застосування цих препаратів.

Особи які були у тісному контакті з хворими, підлягають екстреній профілактиці тетрацикліном.

По 0.3 г препарату 3 рази на день протягом 4 діб. Лікують хворих еритроміцином, тетрацикліном, метацикліном, доксацикліном або левоміцетином протягом не менше 5 діб.

Тетрациклін – (інг синтез білка) реагує із 30S бактерійної рибосоми з подальшим блокуванням приєднання тРНК до комплекса рибосома-іРНК.

Левоміцетин, еритроміцин(інг. синтезу білка) – взаєм. із 50S субодиницею бак. рибосоми із подальшим інгібуванням активності пептидилтрансферази, що відповідає за утворення пептидних зв’язків.

Вакцинація холерною вакциною та холероген-анатоксином – одноразовов в дозі 0.8мл дітям старше 7 років. Імунітет протязом 4-7 місяців. Щеплення забезпечує вироблення вібріоцидних антитіл і антитоксинів у високих титрах.

Вибрати та описати препарати, що застосовуються з метою специфічної профілактики та терапії при туберкульозі. Пояснити механізм дії та принципи застосування цих препаратів.

Для лікування застосовують антибіотики та хіміотерапевтичні препарати. Протитуберкульозні препарати поділ. На 2 групи: 1-ізоніазид, рифампіцин; 2-стрептоміцин, етамбутол, піразинамід. Курс лікування – від 2 до 9 місяців.

До специфіч. профілак. застосовують живу вакцину БЦЖ. ЇЇ вводять всім новонар. На 5-7 день.Ревакцинація з інтервалом 5-7 років до 30 років. Хіміопрофілактику проводять пацієнтам із групи ризику – застосовують ізоніазид 300мг на добу протягом півроку.

Рифампіцин – (інгібує транскрипцію нуклеїнових кислот) Взаємодіє з РНК-полімеразою і інгібує синтез мРНК.

Стрептоміцин(аміноглікозид) – (інг. синтез білка) – реагує із 30S субодиницею бактеріальної рибосоми, утворюючи комплекс з 1 із її білків – блокує функцію вцілому.

Вибрати та описати препарати, що застосовуються з метою специфічної профілактики та терапії при дифтерії. Пояснити механізм дії та принципи застосування цих препаратів.

Протидифтерійна кінська сироватка(анатоксин) в/м чи в/в від 20 000 до 100 000 ОД в залежності від тяжкості. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія. Для лікування – тетрацикліни, хіноліни, В-лактами(цефалексину, цефазоліну), еритроміцину, рулід.

В-лактами(пеніциліни, цефалоспорини) – (інгібітори синтезу кліт. Стінки) - інактивують транспептидазу і активують аутолітичні ензими, в результаті чого відбувається швидке руйнування пептидогліканів, що робить клітину чутливою до будь-якої зміни осмотичного тиску з подальшим лізисом.

Тетрацикліни – (інг. синтезу білка) – реагують із 30S субодиницею бактерійної рибосоми з подальшим блокуванням приєднання тРНК до комплексу рибосома-іРНК.

Вибрати та описати препарати, що застосовуються з метою специфічної профілактики та терапії при черевному тифі та паратифах. Пояснити механізм дії та принципи застосування цих препаратів.

Для специфічної профілактики черевного тифу використовують вакцину TABte і спиртову черевнотифозну вакцину, збагачену Vi-антигеном. Проводять профілактику дітям понад 5 р, військовослужбовцям і медикам, та особам, які відправ. в ендемічну зону. Вакцину вводять підшкірно або в/м по 0.5мл. В результаті, через 2- тижні зявляються специфічні антитіла.Імунітет зберігається протягом 3 років. За епідемічними показниками признчають сухий черевнотифозний бактеріофаг.

Для лікування використовують рифампіцин, левоміцетин, ампіцилін і нітрофуранові препарати.

Левоміцетин(інг. синтезу білка) – взаєм. із 50S субодиницею бак. рибосоми із подальшим інгібуванням активності пептидилтрансферази, що відповідає за утворення пептидних зв’язків.

Рифампіцин – (інгібує транскрипцію нуклеїнових кислот) Взаємодіє з РНК-полімеразою і інгібує синтез мРНК.

Ампіцилін – інактивують транспептидазу і активують аутолітичні ензими, в результаті чого відбувається швидке руйнування пептидогліканів, що робить клітину чутливою до будь-якої зміни осмотичного тиску з подальшим лізисом.