Способи вираження емоцій. виразні рухи в емоціях та почуттях

Достатньо виникнути емоційному збудженню, як у його вираження негайно включається весь організм. Зовнішні вираження емоцій та почуттів виявляються в рухах, позах, у руховій та вокальній міміці, інтонаціях мовлення, рухах очей тощо. Внутрішня, або вісцеральна, вираженість переживань яскраво виявляється у прискореному серцебитті, диханні, підвищеному кров’яному тиску, змінах в ендокринних залозах, органах травлення та виділення. Ця вираженість буває астенічною або стенічною, тобто виявляється в пригніченні або збудженні.

Зовнішнє, або експресивне, вираження емоцій і почуттів помітне навіть у немовлят. Але воно ще мало диференційоване. З досвідом, особливо із засвоєнням дитиною мовлення, експресивне вираження емоцій і почуттів набирає різних відтінків. Багатство їх настільки велике, що в мові існує близько 5000-6000 слів, якими переважно передаються ті чи інші переживання.

З розвитком мовлення дитина поступово оволодіває експресивними вираженнями, певною мірою стримує їх, але це не означає, що цим самим гальмується емоція. П. Анохін вважає, що в цьому разі пригнічуються лише деякі периферійні компоненти умоцій — рухи, міміка, сама ж емоція, якщо вона виникла, неминуче поширюється на інші, в основному на вісцеральні, компоненти. Проте формування витриманості у дітей позитивно позначається на їхній життєдіяльності та стосунках у колективі.

Залежно від обставин і стану організму, його підготовленості до переживань емоції та почуття можуть виражатися по-різному. Почуття страху, наприклад, може спричинити або астенічну реакцію — скутість, шок, або ж стенічну. Горе може викликати апатію, бездіяльність, розгубленість або відповідні енергійні дії.

 

Мислення людини і тварини

Мислення є процесом, причому складним, що протікають в свідомості людини і можливо без прояву видимих ​​дій.

Відмінність мислення від інших психічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди пов'язане з активним зміною умов, в яких знаходиться людина. Мислення завжди спрямоване на вирішення якої-небудь задачі. У процесі мислення проводиться цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності. Процес мислення безперервний і протікає протягом всього життя, попутно трансформуючись, у зв'язку з впливами таких факторів як вік, соціальний стан, стабільність середовища проживання. Особливість мислення - його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, він пізнає побічно, опосередковано: одні властивості через інші, невідоме - через відоме. Мислення розрізняють за видами, що протікають процесів та операцій. З поняттям мислення нерозривно пов'язане поняття інтелект. Інтелект - загальна здатність до пізнання і вирішення проблем без спроб і помилок тобто «В умі». Інтелект розглядається як досягнутий до певного віку рівень психічного розвитку, який проявляється в стійкості пізнавальних функцій, а так само в ступені засвоєння умінь і знань (за сл. Зінченко, Мещерякова). Інтелект як невід'ємна частина мислення, його складова частина і в своєму роді узагальнююче поняття.

Дослідження мислення тварин важливо не тільки саме по собі, але ще й тому, що воно тісно пов'язане з проблемою походження психічної діяльності людини в процесі еволюції. Уявлення про зачатки мислення тварин і про рівні його складності завжди були предметом дискусії і до цих пір продовжують викликати розбіжності. У зв'язку з цим було проведено безліч експериментальних досліджень, що сприяють поглибленню вже наявних знань у цій галузі. Тому до теперішнього часу накопичено величезну кількість фактів, які переконливо свідчать про те, що деякі форми елементарного мислення є у досить широкого кола хребетних. Крім того, на сьогоднішній день існує безліч нових і різнопланових даних, які дозволяють точніше оцінити можливості мислення тварин, ступінь розвитку елементарного мислення у представників різних видів, ступінь його близькості до розумової діяльності людини. Одні форми мислення досить примітивні і зустрічаються у нізкоорганізованних тварин, інші - більш складні і доступні видів, найбільш просунутим в еволюційному розвитку. Тим не менше у сучасній науці явища, які відносяться до елементарної розумової діяльності, залишаються найменш вивченими, однак їх опис, аналіз та інтеграція в загальну систему знань про когнітивні процесах дуже важливі.

У даній роботі ми розглянемо деякі особливості і здатності мислення тварин на прикладі сімейства воронових. Нашою метою є збір необхідного матеріалу та інформації з наявних джерел, присвячених вивченню деяких елементів мислення даного виду тварин.