Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.



У дітей розвиток пам'яті починається з виникненням перших умовних рефлексів. Самим раннім умовним рефлексом, що виникають у немовляти в перші тижні життя, є харчові реакції дитини. Це поява вишукувальних рухів голови, смоктальні рухи, розкриття рота при взятті на руки в "положення під грудьми". Приблизно з 2-го місяця життя виявляється доступним освіту умовно-рефлекторних зв'язків з участю всіх аналізаторів. У цей період починається впізнавання дитиною навколишніх осіб і предметів. До 5-ти місяців латентний (прихований) період пізнавання - проміжок часу між двома сприйняттями, при якому можливе впізнавання, - становить кілька днів, на 2-му році він досягає декількох тижнів, на 3-му році життя збільшується до декількох місяців, до 4 років - до одного року, а до 7 років досягає приблизно трьох років. Після появи реакції впізнавання з'являються і перші спогади про відсутніх в даний момент осіб і предмети. До кінця 1-го року життя вони відзначаються у дітей в найбільш виразною формі: при називання знайомого предмета дитина починає шукати його очима, повертаючи голову в бік, де зазвичай знаходиться цей предмет. На 2-3-му році життя у зв'язку з переходом до активної, самостійної мови спогади стають більш визначеними і повними, тому що мова служить засобом для закріплення зв'язків. Відзначається поступове збільшення прихованого періоду відтворення: на 2-му році життя це ще кілька днів, на 3-му - кілька тижнів, на 4-му - кілька місяців. Провідною причиною такого нетривалого прихованого періоду пізнавання і відтворення у дітей в перші роки життя є відсутність досить міцних систем зв'язків в ранньому дитячому віці, в які можна було б включити нові зв'язки (системи досвіду), а також мала диференційованість тимчасових зв'язків. Цим обумовлена недостатність і невизначеність перших дитячих спогадів, а також швидке забування вражень раннього дитинства. Найчастіше окремі непослідовні спогади дитинства відносяться тільки до 4-5-го році життя, і лише в деяких випадках, при яскравих емоційних впливах, вони можуть виникати в більш ранньому віці. Зв'язкові і послідовні спогади дитинства зазвичай виникають з 5-7 років, а іноді з 9-10 років.

У ранньому дитинстві і в молодшому дошкільному віці пам'ять характеризується ненавмисністю і непроизвольностью. У даному віці перед дитиною ще не стоять завдання запам'ятовування чого-небудь для відтворення в майбутньому. Маленька дитина запам'ятовує саме те, що має для нього в даний момент актуальне значення і пов'язане його безпосередніми життєвими інтересами і потребами, або те, що робить сильний емоційний вплив. Поява перших елементів довільного запам'ятовування можна побачити лише в середині дошкільного віку, близько 4-5-го року життя. Їх виникнення пов'язане з швидким розвитком другої сигнальної системи і збільшенням її ролі в регуляції поведінки дитини. Навмисне запам'ятовування і відтворення виникають спочатку в тих випадках, коли ці процеси безпосередньо пов'язані з провідним видом діяльності дитини цього віку - з грою. Ігрова діяльність емоційно насичена, що створить сильне емоційне підкріплення пам'яті, сприяючи таким чином процесам навмисного запам'ятовування.

Характерною рисою пам'яті в дитячому віці є її наочно-образний характер. Дитині легше запам'ятовувати предмети і картини, а при пред'явленні словесного матеріалу простіше запам'ятовуються образні і емоційно діючі розповіді і опису. А ось абстрактні поняття і міркування діти дошкільного віку запам'ятати практично не можуть. Поряд з наочно-образною пам'яттю у дітей швидко розвивається словесно-логічна пам'ять, але для її розвитку потрібне постійне підкріплення з боку предметних подразників.

У дошкільному віці можна бачити, що всі види пам'яті дитини розвинені слабо, причому продуктивність довільної і мимовільної пам'яті приблизно однакова, однак соціально обумовлені види пам'яті - довільна, опосередкована і логічна - інтенсивно розвиваються під впливом виховання і навчання. До моменту вступу до школи процеси пам'яті досягають достатнього рівня розвитку для успішного засвоєння шкільного навчального матеріалу. У процесі розвитку від молодшого шкільного віку до підліткового продуктивність природних видів пам'яті (мимовільної, безпосередньої і механічної) зростає швидше, ніж продуктивність соціальних видів пам'яті, які виходять на перші позиції в старшому шкільному віці і визначають оволодіння майбутньою професією і рівень соціальних досягнень.

Виховання пам’яті

Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, лають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде достатньо наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнайбільше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від неповного її використання.

Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші результати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам'ятати.

Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і, праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

Слабка пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага і розпорошена спостережливість, спрямована одночасно на кілька предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами. Крім того, сила уяви залежить від ступеня вольової й вторинної уваги - репродукування в подробицях за допомогою уяви на тлі загального уявлення про предмет.

Для запам'ятовування важливим є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйманням об'єкта різними органами чуття. Вся інформація має сприйматись як щось змістово ціле й значуще, логічно пов'язане. Краще, якщо вона є предметом активної діяльності, зацікавлених роздумів, розумової переробки: виділення головного, істотних зв'язків, структурування, аргументації тощо. Легко й надійно запам'ятовується новий матеріал, пов'язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяльності особи. Ефект запам'ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб'єкта необхідною, пов'язана з метою його діяльності, становить певний інтерес. Наприклад, готуючись до польоту і вивчаючи заданий маршрут, штурман не тільки визначає й обчислює основні етапи і контрольні пункти шляху, а й без спеціальних зусиль добре запам'ятовує найважливіші орієнтири, супровідні ознаки, які допоможуть надійно ідентифікувати його з місцевістю, показниками приладів тощо. Така мобілізація пам'яті пояснюється тим, що в польоті всі дані можуть виявитися дуже потрібними й важливими і без них не можна якісно виконати завдання. Незнання цих даних може призвести навіть до аварії.

Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань Регулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного й того самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню нам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил. Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на "свіжу голову", коли ще не настала втома. Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали ("вузлики на пам'ять"). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.

Головний сенс мнемотехнічних прийомів полягає в тому, що матеріал запам'ятовування глибше аналізується, структурується і більше усвідомлюється. Так, при запам'ятовуванні історичних дат можна використати порівняння за схожістю і контрастом з відомими подіями, при запам'ятовуванні іноземних слів - з уже засвоєними словами або зі словами рідної мови тощо.

Чим більше людина знає, тим легше їй запам'ятати нове, пов'язуючи маловідоме з нагромадженим досвідом. Засвоєння понять та інших інформативних даних у процесі багаторазового повторення створює базу для подальших асоціацій з новим матеріалом запам'ятовування. Тому на початкових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов'язувати, виникають значні труднощі й доводиться багато разів повторювати, щоб добре запам'ятати. Оволодіння поняттєвим апаратом і знаннями певної галузі значно збільшує можливості швидкого й міцного запам'ятовування нової інформації завдяки смисловій пам'яті.

Основним способом поліпшення нам'яті людини є формування вміння запам'ятовувати й відтворювати. Пам'ять розвивається тренуванням і наполегливою працею, спрямованою на запам'ятовування, тривале збереження, цілковите й точне відтворення.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 673; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.77.96 (0.007 с.)