Розвиток мислення в онтогенезі

Питання про те, коли людина починає мислити, коли його мислення набуває нових якостей, вивчався багатьма відомими психологами. Е. Клапаред і В. Штерн вважали, що дитина мислить, коли починає розмірковувати, т. Е. В сім-вісім років, зводячи, таким чином, всі форми інтелектуального різноманітності до вербального мислення. В. Келер вважав, що у дитини, як, втім, і у багатьох видів тварин, рано з'являється практичне мислення, ознакою якого є здатність вирішувати двофазні завдання.

К. Бюлер пропонував концепцію двох типів розуму: перший тип - нижчий, дієвий, характерний для всіх примітивів (антропоїдів, маленьких дітей, душевнохворих), другий тип - вищий, теоретичний, притаманний людям, які не пристосованим до виконання практичної роботи. Таким чином, всередині інтелекту стали виділятися форми різної складності, що і дозволило більш детально вивчити онтогенез мислення.

Мислення виявляє себе в поняттях, судженнях і умовиводах. Однак не відразу воно приймає звичний дорослим вигляд. Одним з перших досліджував онтогенез інтелекту

Е. Клапаред, який виділив чотири етапи його розвитку:

· до двох років переважає інтерес до зовнішньої сторони речей, інтелектуальний розвиток пов'язано зі сприйняттям;

· у віці двох-трьох років розвивається мова і пізнавальні інтереси сконцентровані на значеннях слів;

· у віці трьох-семи років починається власне інтелектуальний розвиток і переважають загальні розумові інтереси;

· нарешті, у віці семи-дванадцяти років починають проявлятися індивідуальні схильності і інтереси дітей.

Е. Клапаред вважав, що мислення розвивається, грунтуючись на наслідуванні, а основна лінія його вдосконалення – індивідуалізація

Згідно з теорією Піаже, в розвитку інтелекту людини можна виділити чотири головні періоди: сенсомоторна стадія (від народження до 2 років), доопераційна стадія (від 2 до 7 років), стадія конкретних операцій (від 7 до 11 років) і стадія формальних операцій (від 11 до 15 років).

Сенсомоторний інтелект - стадія розвитку інтелекту (від народження до двох років), яка розгортається до періоду інтенсивного опанування мови. На цій стадії досягається координація сприйняття та моторики, дитина взаємодіє з об'єктами, їхніми перцептивними та моторними сигналами, однак не зі знаками, символами, що репрезентують об'єкт.

Дооперацій не мислення - стадія розвитку інтелекту дитини від двох до семи років, що характеризується формуванням символічної функції, яка забезпечує розрізнення означуваного та означення і є основою розвитку уявлень. На цій стадії розвитку дитина орієнтується тільки на перцептивні співвідношення. Дитяче мислення на цій стадії відзначається егоцентризмом.

Стадія конкретних операцій - форма мислення, що здійснюється на основі логічних операцій, в яких використовуються зовнішні наочні дані. Ця стадія розвитку властива дітям віком від 7-8 до 11-12 років. На цій стадії формується понятійне відображення середовища, дитина опановує прості операції класифікації, формуються поняття числа, часу, руху тощо. На цій стадії операції мислення ще не цілком розвинуті, вони не формалізовані, залежні від конкретного змісту, в різних предметних областях розвиваються нерівномірно, не об'єднані в цілісну систему.

Стадія формальних операцій - стадія розвитку інтелекту, характерна для дитини віком від 11-12 до 14-15 років. Це система, надбудована над конкретними операціями. Опанувавши формальні операції, дитина може будувати власні гіпотетико-дедуктивні висновки, які ґрунтуються на самостійному висуванні гіпотез і перевірці їхніх наслідків. Гіпотетичне та абстрактне мислення дозволяє виходити в гіпотетичні світи, досліджувати та встановлювати суттєві закономірності.