Основні етапи Болонського процесу

1. Сорбонська декларація, 25 травня 1998 року, м. Париж, Сорбонна

Спільна декларація про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти. Обґрунтовано створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їх працевлаштування для загального розвитку континенту за участю чотирьох міністрів, які представляють Великобританію, Німеччину, Францію й Італію.

2.Болонська конвенція, спільна заява європейських міністрів, 18-19 червня 1999року, м. Болонья

Девіз: зона європейської вищої освіти.

До 2010 року досягти таких цілей, які розглядаються як першочергові для створення Зони європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:

- прийняття системи зрозумілих ступенів і ступенів, які можна легко зіставити, у тому числі, через впровадження Додатка до диплома;

- прийняття системи, яка ґрунтується, за своєю суттю, на двох основних циклах -

доступеневому й після ступеневому;

- запровадження системи кредитів за типом ECTS;

- сприяння мобільності шляхом подолання перешкод ефективному здійсненню вільного пересування;

- сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти з метою

розробки критеріїв і методологій, які легко можна зіставити;

- сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті.

(29 міністрів Європейських держав підписують декларацію Болонської конвенції).

3. Конференція європейських вищих навчальних закладіві освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, м. Саламанка

Девіз: формування майбутнього

Більше 300 європейських вищих навчальних закладів і їх основних представницьких

організацій зібралися уСаламанці. Їхнею метою було підготувати Празьку зустріч міністрів, які відповідають за вищу освіту в країнах, залучених до Болонського процесу. Було погоджено пропоновані мету, принципи і пріоритети.

Вищі навчальні заклади звертаються до урядів і підтверджують свою здатність і готовність ініціювати і підтримувати прогрес спільними зусиллями:

- здійснити переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї Європи;

- реорганізувати вищу освіту загалом і поновити програми зокрема;

- розвивати й базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

- виробити взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії і підтвердження якості;

- послуговуватися загальними термінами європейського виміру і забезпечувати сумісність різних інститутів, програм, ступенів;

- сприяти мобільності студентів, персоналу й можливості працевлаштування випускників у Європі;

- підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують значні проблеми щодо входження в Зону європейської вищої освіти;

- провадити зміни, будучи відкритими, привабливими, конкурентоспроможними вдома, в Європі й у світі;

- дотримуватись позиції, що вища освіта має бути відповідальною перед суспільством.

4. Комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу

освіту, 18-19 травня 2001 року, м.Прага.

Девіз: до зони європейської вищої освіти

Подальші дії після досягнення шести цілей Болонського процесу

- прийняття системи легко зрозумілих і сумірних ступенів;

- прийняття системи, заснованої, на двох основних циклах;

- заснування системи кредитів;

- сприяння мобільності;

- сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості;

- сприяння європейському підходу до вищої освіти.

Крім того, міністри акцентували увагу на таких позиціях:

Зокрема:

- навчання протягом усього життя (система безперервної освіти);

- вищі навчальні заклади й студенти;

- сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти;

- енергійне продовження Болонського процесу.

Вони підтвердили потребу в структурі для доведення справи до кінця, що складається з групи сприяння – з представників усіх країн, що підписали відповідні документи, нових учасників і Європейської комісії і групи підготовки – з представників країн, які є приймаючими на попередніх і наступних зустрічах на рівні міністрів, двох держав - членів ЄС і двох країн, що не входять у ЄС. Європейській асоціації університетів, Європейській асоціації вищих навчальних закладів, Асоціації національних спілок студентів у Європі і Раді Європи необхідно консультуватися щодо стану розвитку процесу. Задля дієвості процесу, міністри просили групу сприяння впорядкувати семінари для проведення досліджень у таких галузях: співробітництво, що стосується акредитації і забезпечення якості; визнання результатів навчання і використання кредитів у Болонському процесі; розвиток спільних ступенів; соціальні питання, із акцентованою увагою щодо перешкод мобільності, а також розширення Болонського процесу, навчання протягом усього життя і залучення до обговорення студентів.

5.Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту, 19-20

вересня 2003 року, м. Берлін.

Девіз: створення загальноєвропейського простору вищої освіти

Міністри приймають до уваги

1) звіт про стан робіт, доручений Комісії з розвитку Болонського Процесу між Прагою і Берліном.

2) звіт Trends-III, підготовлений Європейською Асоціацією Університетів (EUA),

3) результати семінарів, організованих як частина робочої програми між Прагою і Берліном

4) зауваження Європейської Комісії і Ради Європи і визнають їхню підтримку в процесі реалізації Процесу.

Міністри поділяють думку про те, що будуть спрямовані зусилля на забезпечення більш тісних зв'язків між вищою освітою і дослідницькими системами в кожній із країн-учасниць. Загальноєвропейський простір вищої освіти на цьому початковому етапі матиме велику користь від спільної діяльності з європейським дослідницьким простором, зміцнюючи в такий спосіб фундамент для Європи Знань. Метою, безперечно, є збереження європейського культурного багатства і мовної різноманітності. Міністри визнають фундаментальну роль вузів і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Також береться до уваги

1) повідомлення від Європейської Асоціації Університетів (EAU), що є результатом Грацької Конвенції вищих навчальних закладів,

2) виступи Європейської Асоціації вищих навчальних закладів (EURASHE)

3) і повідомлення ESIB - Національних спілок студентів Європи.

Міністри вітають зацікавленість інших регіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, а також вітають зокрема присутність представників європейських країн, які ще вступили в Болонський Процес, а також представників робочої групи Загального простору вищої освіти Європейського Союзу, Латинської Америки і Карибського регіону (EULAC) як гостей конференції.

Прогрес:

Забезпечення якості.

Отже, міністри дійшли згоди, що до 2005 p. національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

1. Визначення обов'язків органів і установ, які беруть участь.

2. Оцінювання програм і вузів, яке охоплює внутрішню і зовнішню оцінку, з

3. врахуванням участі студентів і публікації результатів.

4. Система акредитації, атестації і сумірних процедур

5. Міжнародне партнерство, співробітництво і створення мережі.

На європейському рівні міністри закликають ENQA за допомогою впливу на членів цієї організації, у співробітництві з EUA, EURASHE і ESIB, створити набір погоджених стандартів, процедур і керівних принципів забезпечення якості.

Структура ступенів: прийняття системи, яка складається з двох основних ступенів

Міністри наголошують на своєму зобов'язанні зробити вищу освіту доступною для всіх, використовуючи всі можливості і відповідні засоби:

- Просування мобільності.

- Запровадження системи кредитів.

- Визнання ступенів: прийняття системи чітких і сумірних ступенів.

- Вищі навчальні заклади й студенти.

- Підтримка європейської складової у сфері вищої освіти.

- Підтримка привабливості загальноєвропейського простору вищої освіти.

- Навчання протягом усього життя.