Система вищої освіти України, її мета, завдання і функції

Зараз в Україні діє система вищої освіти, відповідно до якої існує три освітньо-кваліфікаційних рівня вищої освіти, кожен з яких передбачає оволодіння відповідною освітньо-професійною програмою:

- молодший спеціаліст (неповна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад;

- бакалавр (базова вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад;

-магістр та спеціаліст (повна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад працівників підприємств, або первинних посад наукових та науково-педагогічних працівників.

Мета освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу нації на всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України.

В Україні вища освіта має дві основні функції:

- соціальна, яка відповідає за розвиток особистості загалом;

- економічна, принципом якої є створення висококваліфікованих спеціалістів.

Болонський процес в Україні

Болонський процес - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів.19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року.

Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу.

Мета болонського процесу – створення європейського освітнього і наукового простору для підвищення можливості випускників ВНЗ до працевлаштування, покращення мобільності граждан на європейському ринку праці, підвищення конкурентоспроможності європейської вищої школи.

Болонською декларацією визначено шість основних цілей створення єдиного європейського простору вищої освіти:

1. Впровадження зрозумілої і стандартизованої системи освітніх ступенів. Це необхідно для підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти і полегшення працевлаштування випускників європейських університетів.

2. Поділ вищої освіти на два етапи - доступеневу (udergraduate) та післяступеневу (graduate). За основу була прийнята система освіти, що давно використовується у Великобританії і США: бакалавр - магістр. Перший етап повинен мати тривалість не менше трьох років і завершуватися отриманням диплому бакалавра, при цьому випускник повинен мати закінчену вищу освіту і можливість претендувати на роботу на відповідних посадах. Другий етап вищої освіти передбачає отримання студентом більш продвинутого рівня знань у якій-небудь вузькій спеціалізації. Тривати він повинен один - два роки і закінчуватися здобуттям ступеня магістра (або доктора).

3. Запровадження єдиної системи обліку трудомісткості навчальних програм з використанням залікових одиниць - кредитів. За основу була прийнята Європейська система переведення і накопичення кредитів (EuropeanCreditTransferandAccumulationSystem, ECTS). Кредитна система необхідна, в першу чергу, для оцінки рівня підготовки студента при переводі з ВНЗ до ВНЗ.

4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів, тобто створення для них можливостей продовжувати освіту (або роботу) в іншому європейському ВУЗі.

5. Забезпечення високих стандартів вищої освіти в Європі, незалежних від національних урядів. Розробка стандартизованих критеріїв і методик оцінки рівня освіти.

6. Підвищення привабливості європейської вищої освіти, в тому числі за рахунок міжуніверситетської співпраці, забезпечення мобільності студентів і сумісних програм навчання, проведення наукових досліджень і практичної підготовки.

 

19 травня 2005 року на конференції у норвезькому місті Берген Україна офіційно приєдналася до «Болонського процесу», що має на меті створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Приєднання нашої країни до Болонського процесу надає можливість здійснити структурні перетворення вищої освіти за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик, що дозволить Україні стати визнаною частиною європейського освітнього і наукового простору.

З огляду на стан української системи вищого освіти, головним напрямом Болонського процесу для нас стане лібералізація вищої школи, навчання студентів принципів свободи й одночасно відповідальності за свій вибір. Адже тільки внутрішньо вільна людина, котра опанувала мистецтво прийняття рішень і відповідальності за них, може бути по-справжньому свідомим громадянином, а також конкурентоспроможним, мобільним професіоналом. Західна практика показує: студент, який вибрав курс на основі особистого інтересу, і навчається зовсім інакше. На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. Крім того, значна кількість міжнародних організації підтримують ідеї процесу та сприяють його реалізації.

Європейська система трансферу оцінок (англ. ECTS, EuropeanCommunityCourseCreditTransferSystem) — це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Ця система, створена для забезпечення єдиної процедури оцінки навчання за кордоном, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного інституту іншому. Система може використовуватися усередині інституту, між інститутами однієї країни, а так само між інститутами-партнерами з різних країн. Система ECTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS-кредитів, ECTS-оцінок, Угоди про навчання і зарахування кредитів. 1 кредит прирівнюється загально до 8 годин викладацької діяльності.