Лабораторна тварин клітин Курячий ембріон Культура клітин

 

Рис.2 Об’єкти для вирощування вірусів

 

Лабораторні тварини завжди були стандартними об'єктами для наукових досліджень. Ідея про використання курячих ембріонів виникла у 20-тих роках 20 ст. (автор невідомий).

Табл. 1 Характеристика тест-об’єктів для вирощування вірусів

Ознака	Назватест-об’єкту
Лабораторні тварини	Курячі ембріони	Культури клітин
Генетичний матеріал - однорідний	Інбредні лінії або тварини одного помету	Стандартні	Стандартні, нащадки однотипних клітин
Об'єкти - вільні від патогенних організмів.	Спеціальні методи перевірки незараженості, частина тварин виводиться з експерименту	Природна система з мінімальною кількістю супутніх мікробів	Отримують тільки в стерильних умовах 9 посуд, середовища, обладнання).
Потреби тест-об'єктів	Корм, підстилка, клітки,вода, догляд, світловий режим та ін.	Термостат, тепло. Волога	Багато компонентні живильні середовища, стерилізація обладнання
Зручність у роботі	Малі за розмірами тварини	Не рухаються, не потрібні клітки, не кусають експериментатора
В 0,1 мл. алантоїсної або амніотичної рідини-десятки млн. віріонів. Загальна к-ть рідини 12-20 мл. на 1 ембріон.	Вірус накопичується в рідині навколо клітин. Зручно відбирати вірусовмісний матеріал.
Придатність для розмноження вірусів	Серед лабораторних тварин різних видів можна знайти хазяїна для віруса.	Є віруси, нездатні до розмноження в ембріонах	Практично всі віруси можна накопичувати в культурі клітин.

 

Першим з ембріонами почав працювати австралійський імунолог та вірусолог, майбутній лауреат Нобелівської премії Бернет.

Розмноження мікроорганізмів в культурі клітин стало можливим в 40-50-х роках 20 сторіччя. В 1943 р. Хуанг та в 1949 р. Ендерс відкрили цитопатичний ефект (здатність різних вірусів специфічним способом пошкоджувати клітини). В 1952 році Фогт та Дульбекко запропонували методику трипсинізації тканин для отримання одношарових культур. Вирощування культур клітин певної мірою замінило культивування вищезазначених патогенів в організмах лабораторних тварин.

Робота з кожним із зазначених об'єктів передбачає створення і оснащення відповідної лабораторії або лабораторій. Вибір тварини того чи іншого виду або віку залежить від виду мікроорганізму, який треба культивувати.

 

Таблиця 2. Характеристика лабораторних тварин для вірусологічних досліджень

Назва	Породи	Вік	Вага
тварини
Білі	Альбіноси сірої домашньої миші, інбредні	Дорослі і	12-18 г
миші	Лінії	новонароджені
Щури	Альбіноси сірого щура, інбредні лінії	Дорослі, зрідка новонароджені
Хом'яки	Сірійський золотий хом’як
Морські	Гладкошерсті		250 г
свинки
Кролі	Чистопородні		2 кг
Кури	1. італійська куропаточна, леггорн (щеплення);	Молодняк, вік - до
	2.родлендер, віандотт та суссекс (ембріони або донори): 3. світла брама (донори).	12 тижнів
Собаки	Безпородні, гладкий волосяний покрив, спокійний характер, найкраще - тварини з одного помету	Середня величина
Мавпи	Індійські макаки-резуси (для країн з помірним кліматом), філіппінські макаки, африканські мартишки

Умови утримання лабораторних тварин. Лабораторних тварин утримують при температурі 20-22°С, вологості повітря на рівні 60%. Для контролю цих параметрів у віварії обов'язково необхідно мати термометри та гігрометри.

а

Рис.3 Віварій для утримання гризунів:

а – принцип організації віварію;

б

б – вигляд клітин з тваринами

 

Місце утримання тварин. Для утримання тварин використовують дерев'янні, пластикові та металеві клітки, клітки з кам'яної кладки, скляні банки (для гризунів). В клітках мишей, щурів, хом'яків утримують в напівтемряві, Інших - при денному світлі. Для підстилки найкраще використовувати крупну та мілку стружку, крупну тирсу, солому, пісок (кури), для побудови гнізд - мілку стружку та сіно. Недоцільно використовувати матеріали, які створюють високий рівень запилення. Всі підстилочні матеріали перед використанням 30 хвилин обробляють при 100°С.

Утримання тварин після зараження збудниками хвороб. Тварин потрібно ізолювати від всіх незаражених тварин. Якщо на тваринах випробується дія збудників різних хвороб, всі вони повинні утримуватись ізольовано (різні кімнати або різні будівлі).

ТЕМА 3

СХЕМИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ХВОРОБ ВІРУСНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

 

	Патологічний матеріал (головний та спинний мозок, підщелепні слинні залози)

 

 

 

 

 

 

		Патологічний розтин

 

Рис.4 Схема лабораторної діагностики