Спеціалізована ринкова інфраструктура

 

Ринкова інфраструктура національної економіки - це систе­ма організаційно-правових інституцій для підтримки розвитку ринкових відносин господарських суб'єктів у національній економіці. Спеціалізована ринкова інфраструктура обслуговує окремі ринки держави та підтримує їх розвиток. Загальна ринкова інфраструктура є фундаментом для розвитку всієї національної економіки України.

На початку 90-х років в Україні було 5,5 тис. посередницько-торговельних структур, 85 торговельних бірж, 76 комерційних банків. Сьогодні бурхливо розвиваються фондові біржі та ринки. Основними елементами спеціалізованої ринкової інфраструктури є:

1) біржі - представляють собою регуляторно-функціонуючі організаційні форми оптових ринків цінності;

2) аукціони - торги (має бути присутнім фактор публічності);

3) посередницькі фірми та товариства, що працюють на біржах або відстоюють інтереси (всеукраїнська асоціація підтримки підприємств, фермерства);

4) комунікації та інформаційні організації,

5) податкові інспекції та моніторингові системи, що контролюють їх діяльність;

6) спеціальні рекламні агентства та незалежні засоби масової інформації;

7) система страхування та страхові компанії,

8) торгові палати та об'єднання ділових кіл;

9) митна система та моніторинг за її діяльністю;

10) професійні спілки (інтереси між робітниками, дирекцією).

11) комерційно-виставочні зали та виставки (реклама просування товару).

12) система вищої економічної та спеціальної економічної освіти;

13) консалтингові фірми - фірми, що надають послуги;

14) аудиторські фірми та послуги - українська аудиторська палата.

15) спеціальні зони вільного підприємництва;

16) громадські та громадсько-державні фонди, що сприяють розвитку ділової активності (Фонди підтримки підприємств, малого бізнесу та інші фонди).

17) інвестиційні фонди та компанії, що сприяють реалізації різно­манітних програм та ділових проектів (програми: державні регіональні, проекти: пропозиції інвестиційні).

Ринкова інфраструктура національної економіки виконує такі функції:

1) організація оформлення ринкових відносин та діяльності суб’єктів господарювання;

2) полегшення учасникам ринкових відносин реалізації світових економічних інтересів;

3) спеціалізація різних об'єктів економіки та підвищення опера­тивності їхньої роботи на основі розвитку організаційних форм ринкових відносин;

4) полегшення форм юридичного та економічного контролю за підприємницькою діяльністю через моніторингові організації.

У сучасному розумінні біржа являє собою регулярно функціо­нуючу організаційну форму оптового ринку цінностей. Такими цінностями виступають:

– товари масового попиту, які мають стандартні споживчі якості;

– акції акціонерних підприємств і банків;

– боргові грошові зобов'язання держави і корпорацій - облігації, казначейські білети;

– векселі, тобто цінні папери, виписані під надані в кредит товари;

– фрахтові документи, тобто різного роду страхові зобов'язання під товари, що перевозяться;

– валюта, тобто іноземні банкноти / девізи /або чеки на іноземні депозити;

– нерухоме майно;

– робоча сила.

У залежності від виду діяльності біржі бувають загальні і спеціальні.

Загальною є така біржа, на якій обертається декілька видів цінностей. Наприклад, товари і цінні папери. Спеціальні біржі виконують операції лише з одним видом цінностей. У зв'язку з цим розрізняють біржі товарні, фондові, фрахтові, валютні, неру­хомого майна, праці. В Україні вже створено чимало бірж. Серед них - Українська універсальна товарна біржа, Львівська товарно-фондова біржа та ін. Найбільшого поширення набули товарні біржі.

Торговий дім - це спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою одномірних товарів за дорученням клієнтів або за свій рахунок. Відміна від торгової біржі в тому, що на біржі торгують самі учасники або за їх дорученням брокери. Тут торгову діяльність здійснює сама фірма. Сфера діяльності торгового дому може бути досить широкою.

Роздрібний торговець - основна фігура товарного ринку. Саме через нього вся маса продуктів та послуг від виробництва поступає до безпосереднього споживача. Саме в цій ланці завершується один цикл відтворення і починається другий.

Оптова торгівля - включає в себе будь-яку діяльність по продажу товарів тим, хто купує їх з метою перепродажу або вироб­ничого використання. Оптові торгові підприємці допомагають виробникам ефек­тивного доставляти товари роздрібним торговельним підпри­ємствам і промисловим споживачам. У зв'язку з чим вони вико­нують багато різних функцій - збут, стимулювання, закупок, формування товарного асортименту, складування, транспорту­вання, фінансування тощо.

Холдингова компанія - компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній. Це дає їй право контролю і можливість управління їх діяльністю.

Розрізняють два види холдингів:

А) чистий холдинг, який створюється спеціально для скуповування контрольних пакетів акцій інших компаній і управління їх діяльністю у своїх інтересах;

Б) змішаний холдинг, який окрім контролювання і управління діяльністю інших компаній, займається певною підприємниць­кою діяльності - промисловою, торговою, транспортною, кре­дитно-фінансовою тощо.

Система участі - це володіння одними акціонерними компа­ніями акціями інших акціонерних компаній.

Холдингові компанії мають рівні юридичні форми. Вони можуть бути як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відпові­дальністю, одноосібні компанії, державні організації.

Інвестиційні фонди -як елемент ринкової інфраструктури — це сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться у розпорядженні тих чи інших асоціацій, об'єднань, підприємств, організацій, державних установ, приватних громадян, призначених для цільового використання.

Інвестиційні фонди призначені для здійснення позабанківського фінансування довгострокових капіталовкладень у народне госпо­дарство.

Джерелом утворення інвестиційних фондів, в залежності від форм власності, можуть бути податки і грошові збори, субсидії, позики, обов'язкові і добровільні пожертви підприємств, органі­зацій і населення.

Страхові фірми - це акціонерні, приватні і державні органі­зації, які страхують населення, майно, комерційні операції, практично все, що пов'язано з людською діяльністю. Але стра­хуванням діяльність цих фірм не обмежується. Вони займа­ються також ощадною справою і підприємництвом. Так, мобілізовані ними кошти населення вони направляють у кре­дитні операції, надходження від яких складає більшу частину їхнього прибутку.

Аукціон - різновид періодичних відкритих публічних торгів, де продаються товари відповідної номенклатури: предмети мистецтва, антикваріат, хутро - тобто товари, які відріз­няються індивідуальними властивостями і не можуть взаємо-замінюватися.

Є два способи проведення аукціонів: А) аукціон на підвищення цін; Б) аукціон на зниження цін. На першому товар купує той, хто дає найвищу ціну. На другому - спочатку встановлюється штучно завищена ціна, яка поступово знижується.

Аудит — це комплексна ревізія фінансово-господарської діяль­ності підприємницької фірми кваліфікованими спеціалістами (аудиторами), яка дозволяє оцінити можливості фірми у бізнесі. Аудиторські перевірки можуть проводитися за рішенням органів влади і управління, за ініціативою самої фірми або її засновників.

 

Тема 9. Зовнішньоекономічні аспекти розвитку національної економіки

 

1. Нормативно – правові основи зовнішньоекономічної діяльності України

2. Місце України в світовому економічному просторі

3. Державна політика в сфері залучення іноземних інвестицій

4. Зовнішня торгівля України

5. Платіжний баланс України