Застосування квантових генераторів світла

 

Насамперед необхідно відмітити переваги квантових ге­нераторів перед іншими джерелами високочастотної енергії для засобів зв'язку.

При ефективних способах модуляції за допомогою коге­рентних світлових хвиль можна передавати величезний об­сяг інформації, тому що частота світла настільки велика, що навіть у досить вузькій смузі видимого спектра укла­дається велике число хвиль. Кількість інформації, яку можна передати по каналу зв'язку, прямо пропорціональна ширині смуги у герцах.

Так, при передачі телевізійних зображень несуча хвиля переносить сигнал, який створює ефективну ширину смуги у 4 МГц. Промінь лазера може переносити сигнал з часто­тою або шириною смуги, що дорівнює 100 000 МГц. Сигнал такої частоти міг би передавати стільки ж інформації, скіль­ки всі існуючі зараз канали радіозв'язку разом взяті. Про­водились досліди по передачі інформації некогерентними інфрачервоними променями лазера на напівпровідниках. Розрахунок показує, що такий промінь може передавати 20 телевізійних або 20 000 музикально-мовних програм од­ночасно. Проте, необхідно враховувати, що промені світла погано проходять крізь завісу туману, дощу і снігу. Отже, для використання світлових променів у наземних системах зв'язку їх необхідно заключати у світловоди.

Лазери генерують дуже вузькі пучки світла, які можна ще більше звузити за допомогою зовнішньої оптичної си­стеми. Розходження променя лазера може бути зроблене менше 20 см/км, тому густина енергії променя буде достат­ньою для передачі інформації на великі відстані.

Лазер на рубіні може випромінювати світловий промінь шириною менше однієї сотої градуса. Промінь, пропущений крізь систему лінз, у дальшому розширюється всього лише на 5 мм при віддалені на 1 км. Інакше кажучи, кут розходження лазера у десятки тисяч разів менше, ніж у кращих прожекторів.

Однією з головних проблем зв'язку в оптичному діапазоні є модуляція і демодуляція світлового променя.

Проблема модуляції звичайних систем лазерів на досить високій частоті, що дозволяє повністю використати високу щільність каналів, тепер ще повністю не вирішена. Вчені усіх країн працюють над цією проблемою. Не дивлячись на це, оптичні генератори вже використовуються як засоби зв'язку в земних умовах.

Так, у 1960 р. в США для зв'язку використовувався рубіновий лазер, що працював в імпульсному режимі з тривалістю імпульсів 0,5 мсек. Яскравість променя на випромінюваній частоті була в мільйон разів вища, ніж світловий промінь Сонця. Генератор мав промінь шириною всього 0,1⁰, який на відстані 40 км освітлював на стіні коло діаметром 60 м.

У США проводились досліди по становленню зв’язку між підводними човнами, у перескопах яких встановлені лазери. Зв'язок між кораблями підтримувався далеко за межами горизонту на відстанях до 320 км і більше (у ньому випадку використовувались інфрачервоні промені).

Застосовуються лазери і для рятування людей на морі. Розроблений спеціальний мініатюрний лазер на вольфраматі кальцію з домішкою неодима. Вага приладу не перевищує 400 г. Прилад випромінює когерентне світло, яке виявляють з відстані до 50 км.

У системах зв'язку на лазерах між двома наземними пунктами необхідно застосовувати спеціальні світловоди, у яких не відбувається послаблення сигналу, пов’язане з втратами енергії в атмосфері. На криволінійних ділянках таких світловодів встановлюються дзеркала, що змінюють напрям променя. За допомогою лінз, встановлених всередині світловоду, при необхідності пучок перефокусовується. Рівень сигналу можна збільшувати за допомогою оп­тичних квантових підсилювачів.

У одному із експериментів використовувався прямий круглий світловід діаметром 50 мм і довжиною 400 м. На приймальному кінці світловода імпульси світла мали дуже високу інтенсивність. При використанні світловодів з доб­ре відполірованими стінками можлива передача світлового променя по криволінійному шляху.

Лазери можуть також використовуватись для організа­ції оптичного телефонного зв'язку.

Сполучаючи лазери з волокнами-світловодами, можна створити багатопольні пристрої, що передають одночасно все зображення предмета. Така система буде використову­ватись при передачі телевізійних і радіолокаційних зображень, карт погоди і місцевості або контурних карт.

Звичайні радіохвилі майже не проникають через плазму, що оточує космічний корабель під час входження в земну атмосферу. Промені лазера добре проникають через шар іонізованого повітря, забезпечуючи передачу інформації.
Таким чином, лазер усуне порушення радіозв'язку з астронавтами в критичні моменти спуску корабля.

У 1963 р. на конференції у США з астронавтики повідомлялось про розробки комбінованої радіооптичної систе­ми зв'язку з глибоким космосом. Система зв'язку повинна складатись з трьох окремих частин: зв'язкового обладнання космічного корабля, ретрансляційної станції, встановленої на штучному супутнику Землі, і наземної станції. Зв'язок між Землею і ретрансляційною станцією здійснюється на частотах радіодіапазону, а між ретрансляційною стан­цією і космічним кораблем — за допомогою лазерів.

Попередні випробування показали, що за допомогою такої радіооптичної системи може бути передана інформа­ція на відстань до 600 млн. км.

Американці в 1965 р. використали лазери у системі зв'я­зку космічного корабля «Джемінай» із Землею. Передба­чається провести експеримент, при якому космонавт для телефонного зв'язку із Землею повинен націлити ручний квантовий генератор світла на наземний приймач і протя­гом 30 сек по команді передавати повідомлення.

У кінці січня 1965 р. французькі дослідники з обсерва­торії Сан-Мішель де Прованс провели важливий експери­мент з променем оптичного генератора. їм вдалося «влучи­ти» променем лазера у невеликий американський супутник

«Ексллорер-22» діаметром 60 см, що знаходився на ви­соті півтори тисячі кілометрів і летів з швидкістю 20 000 км/год. В результаті цього експерименту з надзви­чайною точністю (до 8 м) було підраховано, що «Експло­рер-22» знаходився на відстані 1571,994 км від Землі. Оці­нюючи це досягнення, один французький астроном жарто­ма сказав що його можна порівняти з влучним пострілом у око мухи з відстані в 5 км, коли муха летить з швидкістю 100 км/год. Експеримент підтвердив можливість зв'язку між штучними супутниками Землі за допомогою оптичних генераторів.

Було висловлено припущення, що уже тепер, на основі оптичних квантових генераторів і підсилювачів, можна ство­рити системи для приймання інформації, яку можуть по­силати на світлових частотах розумні істоти, що населяють інші планети. Пошуки інформації з космосу від інших ци­вілізацій в оптичному і ближньому інфрачервоному діапа­зонах проводяться за допомогою потужних телескопів-фотодетекторів. Є проекти створення таких систем.

Широке застосування найдуть лазери у локації і далекометрії. Далекомірні системи, що працюють на базі світ­лових генераторів, можуть забезпечити велику точність вимірювання при меншій споживаній потужності порівня­но з існуючими радіосистемами. Такі далекоміри мають надзвичайно вузьку діаграму спрямованості і дуже низький рівень теплових шумів порівняно з відповідною за ефектив­ністю радіосистемою. Лазер-далекомір не сприйнятливий до зовнішніх перешкод.

Розрахунки показують, що при середній потужності світлового пучка 66 Вт можна вимірювати відстань між космічними кораблями порядку 160 000 км з відносною точністю 10^-5. Розроблені оптичні далекоміри тепер забезпечують в межах земної атмосфери дальність виявлення близько 48 км і вимірювання відстані з точністю в кілька сантимет­рів. Оптичні далекоміри можуть застосовуватись для карто­графування місцевості при геодезичних зйомках.

За допомогою імпульсних оптичних локаторів можна вимірювати не тільки координати цілі, але й її швидкість. Найточніші дані про швидкість одержують, використовую­чи лазери у допплерівських навігаційних системах. Лазери передбачається використовувати також у локаційних уста­новках для виявлення підводних цілей. Висока роздільна здатність оптичного локатора дасть можливість подолати недоліки, які властиві акустичним системам. Експерименти, проведені у США, показали, що дальність дії лазера на рубіні під водою становить 45 м. Вибором довжини, випро­мінюваної лазером хвилі, можна досягти значного збільшен­ня дальності локатора.

Велике значення мають оптичні генератори для науко­вих досліджень. Створюючи потужне джерело інфрачерво­ного випромінювання певної частоти, можна збуджувати коливання в молекулах одного виду так, щоб інші молекули в суміші залишались у спокої. Оскільки збуджені молекули реагують більш бурхливо, ніж незбуджені, створюється можливість вибіркового керування деякими хімічними ре­акціями.

На основі лазерів можуть бути створені запам'ятовуючі комірки для оптичних обчислювальних машин. Такі маши­ни були б більш швидкодіючими порівняно з обчислюваль­ними пристроями, в яких інформація передається по про­водах або хвилевідних лініях.

Лазери можуть застосовуватись також у спектроскопіч­них дослідженнях. За допомогою оптичних генераторів мож­на перевірити правильність теорії відносності.

Лазери застосовуються у промисловості. У сфокусова­ному пучку рубінового генератора вдається одержати над­звичайно високі густини потужності. Рубіновий генератор, що випромінює імпульс з енергією 100 Дж за 200 мксек, створює у фокусі лінзи (з фокусною відстанню 1 см) потік енергії 10¹⁰ Вт/см². Протягом окремих сплесків потужність досягає 10¹³ — 10¹⁴ кВт/см². Таких великих концентрацій енергії не вдавалось одержати в жодному з приладів. У точ­ці дотикання променя лазерного генератора з речовиною створюються температури, що досягають кількох тисяч градусів. Тому речовина моментально випаровується.

За допомогою лазерів вдається свердлити отвори у над­твердих металах і мінералах. Створено промислові установ­ки для свердлення отворів у алмазах. Промінь лазера мож­на використовувати для різання твердих сплавів.

Останнім часом лазери стали успішно застосовуватись у медицині і біології. Проміння лазера можна використовувати для зашивання, стерилізації і припікання надзвичайно малих ділянок живих тканин. За кордоном був проведений успіш­ний експеримент із застосуванням лазера по приварюванню відшарованої сітчатки ока у кроля. Око кроля служило лінзою, яка фокусувала випромінювання на сітчатці.

З травня 1964 р. в Інституті очних хвороб ім. Філатова в Одесі вперше у нашій країні за допомогою світлового про­меня лазера почали лікувати очі людини.

В університетській клініці у Лондоні хірурги збираю­ться використати промінь лазера для видалення пухлин, у тому числі ракових у важкодоступних частинах організ­му. В результаті попередніх досліджень було встановлено, що промінь лазера дуже впливає на певні злоякісні пухлини тканей і мінімально нормальні тканини.

Такий далеко не повний перелік основних застосувань квантових оптичних генераторів.

 

Міри безпеки при роботі з квантовими приладами

Унікальні властивості лазерного випромінювання, до яких відносяться: монохроматічність, безпосередньо пов'язана з високим ступенем когерентності, потужність (енергія) і спрямованість, безперервно розширюють сферу його використання. Залежно від того, які властивості лазерного випромінювання використовуються для досягнення поставленої мети, можна умовно виділити три напрями його застосування.

Перший напрям передбачає використання енергетичних характеристик випромінювання, завдяки яким випромінювання викликає нагрів опромінюваного матеріалу і в необхідних випадках приводить до зміни його агрегатного стану.

Другий напрям передбачає використання таких властивостей випромінювання, як просторова і тимчасова когерентність, монохроматічність і стабільність частоти.

Третій напрям передбачає використання спрямованості випромінювання. По мірі розвитку лазерної техніки і технології спостерігається тенденція збільшення енергетичних і розширення частотних характеристик лазерного випромінювання.

Мету використання лазера (призначення) визначає вибір основних технічних характеристик лазера і вимоги до його конструкції.

При роботі з лазерною технікою на обслуговуючий персонал може впливати комплекс небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Кількісні і якісні характеристики несприятливих виробничих чинників залежать від физико-хімічних властивостей оброблюваного матеріалу і просторово-енергетичних характеристик лазерного випромінювання.

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що визначають умови праці операторів лазерних установок, умовно розділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять чинники, джерелом утворення яких є безпосередньо лазерна установка, до вторинних - чинники що утворюються при дії лазерного випромінювання на оброблюваний матеріал.

При експлуатації і розробці лазерних виробів необхідно враховувати також можливість вибухів і пожеж при попаданні лазерного випромінювання на горючі матеріали.

Для лазерних технологічних установок найбільш значущими з несприятливих виробничих чинників є відображене лазерне випромінювання, імпульсний шум і забруднення повітря шкідливими речовинами, що утворюються при нагріванні і руйнуванні (випаровуванні) оброблюваного матеріалу.

Шум лазерних установок має широкий частотний спектр; еквівалентний рівень звуку лазерних установок на 15...20 дБА нижче за рівень звуку в імпульсі; рівні звукового тиску в окремих імпульсах тривалістю близько мілісекунди може досягати 100...120 дБ.

Основна кількість шкідливих речовин поступає в повітря робочої зони у вигляді аерозольних частинок з аеродинамічним діаметром менше 10 мкм, що представляють найбільшу небезпека для органів дихання.

При проведенні ремонтно-профілактичних і пуско-налагоджувальних робіт можна чекати наявність додаткових несприятливих чинників характеристики яких залежать від конструктивних особливостей лазерного устаткування.

Найбільшу небезпеку лазерне випромінювання представляє для очей і шкіри. Разом з тим лазерне випромінювання може викликати в організмі людину різні патологічні зміни, функціональні розлади центральної нервової, серцево-судинної і вегетативної систем, а також впливати на різні внутрішні органи.

Основним документом, що регламентує вимоги безпеки при експлуатації лазерних установок, є "Санітарні норми і правила пристрої і експлуатації лазерів" № 5804-91 (СанПиН-лазер). Цей документ встановлює:

• гранично допустимі рівні (ГДР) лазерного випромінювання в діапазоні довжин хвиль 180...105 нм за різних умов дії на людину;

• класифікацію лазерів по ступеню небезпеки того, що генерується ними випромінювання;

• вимоги до пристрою і експлуатації лазерів;

• вимоги до виробничих приміщень, розміщенню устаткування і організації робочих місць;

• вимоги до персоналу;

• контроль за станом виробничого середовища;

• вимоги до застосування засобів захисту;

• вимоги до медичного контролю.

Гранично допустимі рівні (ГДР) лазерного випромінювання встановлені для двох умов опромінювання - одноразового і хронічного в трьох діапазонах довжин хвиль: I - від 180 до 380 нм; II -св. 380 до 1400 нм; III - св. 1400 до 105 нм.

Нормованими параметрами лазерного випромінювання є енергетична експозиція Н і опроміненості Е, усереднені по обмежуючій апертурі.

Для визначення гранично допустимих рівнів енергетичної експозиції НГДР і опроміненості ЕГДР при дії лазерного випромінювання на шкіру усереднювання проводиться по обмежуючій апертурі діаметром 1,1·10^-3 м (площа апертури Sа = 10^{-6 м2}).

Для визначення гранично допустимих рівнів НГДР і ЕГДР при дії на очі лазерного випромінювання в діапазонах I і III усереднювання проводиться по обмежуючій апертурі діаметром 1,1·10^-3 , а в діапазоні II - по апертурі діаметром 7·10^{-7 м.}

Разом з енергетичною експозицією і опроміненістю нормованими параметрами є також енергія W і потужність P випромінювання, що пройшло через вказані обмежуючі апертури.

НГДР = WГДР / Sа, EГДР = PГДР / Sа

де: WГДР і РГДР - гранично допустимі рівні відповідно енергії і потужності.

Параметри НГДР, EГДР і WГДР, РГДР можуть використовуватися кожен в окремості відповідно до вирішуваної задачі.

Лазерне випромінювання з довжиною хвилі 380...1400 нм найбільшу небезпеку представляє для сітчастої оболонки очі, а випромінювання з довжиною хвилі 180...380 нм і св. 1400 нм - для передніх середовищ ока. Пошкодження шкіри може бути викликано лазерним випромінюванням будь-якої довжини хвилі того, що розглядається спектрального діапазону (180...105 нм).

У СанПиН-лазер приведені співвідношення для визначення ГДР при одноразовій дії на очі і шкіру одиночних імпульсів коллімірованного або дифузного лазерного випромінювання, а також поправки для обліку хронічної дії імпульсів, що повторюються, і кутового розміру джерел дифузного випромінювання.

Інструментом, що дозволяє визначати основні напрями роботи нормалізації умов праці операторів лазерних установок, є класифікація лазерів по ступеню небезпеки випромінювання, що генерується ними.

Визначення класу небезпеки засноване на обліку його вихідної енергії (потужності) і гранично допустимих рівнів при одноразовій дії випромінювання, що генерується.

Лазери по ступеню небезпеки підрозділяють на чотири класу.

До лазерів I класу відносять повністю безпечні лазери, тобто такі лазери, вихідне (коллімірованноє) випромінювання яких не представляє небезпеки при опромінюванні очей і шкіри.

Лазери II класу - це лазери, вихідне випромінювання яких представляє небезпеку при опромінюванні очей або шкіри людини коллімірованним пучком (небезпека при опромінюванні шкіри існує тільки в I і III спектральних діапазонах). Дифузно відображене випромінювання безпечне як для шкіри, так і для очей у всіх спектральних діапазонах.

До лазерів III класу відносять такі лазери, вихідне випромінювання яких представляє небезпеку при опромінюванні очей не тільки коллімірованним, але і дифузно відображеним випромінюванням на відстані 10 см від тієї, що відображає поверхні і (або) при опромінюванні шкіри коллімірованним випромінюванням. Дифузно відображене випромінювання не представляє небезпеки для шкіри. До цього класу відносять лазери, що генерують випромінювання в спектральному діапазоні II.

Лазери IV класу включають такі лазери, дифузно відображене випромінювання яких, представляє небезпека для очей і шкіри на відстані 10 см від відзеркалювальній поверхні.

Лазери класифікує підприємство-виробник по вихідним характеристикам випромінювання розрахунковим методом. Клас небезпеки лазерного виробу визначається класом використовуваного у нім лазера.

Лазери і лазерні вироби будь-якого класу повинні мати маркіровку відповідності з вимогами СанПиН-лазер.

Безпека на робочих місцях при експлуатації лазерних виробів повинна забезпечуватися конструкцією виробу. В межах робочої зони рівні дії лазерного випромінювання і інших несприятливих виробничих чинників не повинні перевищувати значень, встановлених що діють нормативними документами.

При зміні споживачами технічних параметрів лазерного виробу що впливають на характер його роботи або виконувані ним функції, особа або організація, що здійснюють ці зміни, несуть відповідальність за проведення повторної класифікації і зміна написів на лазерному виробі.

Лазерні вироби ІІІ-IV класів до початку їх експлуатації повинні бути прийняті комісією, призначеною адміністрацією установи, з обов'язковим включенням в її склад представників санітарного нагляду.

Комісії винна бути представлена наступна документація: • паспорт на лазерний виріб; • інструкція по експлуатації і техніці безпеки; • затверджений план розміщення лазерних виробів; • санітарний паспорт.

У паспорті (формулярі) на лазерний виріб повинно бути вказано: • довжина хвилі випромінювання; • вихідна потужність (енергія); • тривалість імпульсу; • частота проходження імпульсів; • тривалість серії імпульсів; • початковий діаметр пучка випромінювання по рівню ехр(-2); • розходимість пучка випромінювання по рівню ехр(-2); • клас небезпеки лазера; • максимальний рівень випромінювання в робочій зоні; • безпечні відстані (межа лазерно-небезпечної зони); • використовувані засоби захисту; • супутні небезпечні і шкідливі чинники.

Дозиметричний контроль (дозиметрія) лазерного випромінювання повинен оцінювати ті характеристики випромінювання, які визначають його здатність викликати несприятливі біологічні ефекти на основі зіставлення їх з нормованими величинами.

Розрізняють дві форми дозиметричного контролю: попереджувальний (оперативний) і індивідуальний.

Попереджувальний дозиметричний контроль полягає у визначенні максимальних рівнів енергетичних параметрів лазерного випромінювання на межі робочої зони.

Індивідуальний дозиметричний контроль полягає у вимірюванні рівнів енергетичних параметрів випромінювання, що впливає на очі (шкіру) що конкретного працює протягом робочого дня.

Попереджувальний контроль проводиться відповідно до регламенту затвердженим адміністрацією підприємства, але не рідше за один раз на рік в порядку поточного санітарного нагляду, а також в наступних випадках: • при прийманні в експлуатацію нових лазерних виробів II-IV класів; • при внесенні змін до конструкції лазерних виробів, що діють; • при зміні конструкції засобів колективного захисту; • при проведенні експериментальних і налагоджувальних робіт; • при атестації робочих місць; • при організації нових робочих місць.

Попереджувальний дозиметричний контроль проводять при роботі лазера у режимі максимальної віддачі потужності (енергії), визначеної в паспорті на виріб і конкретними умовами експлуатації.

Індивідуальний дозиметричний контроль проводять при роботі на відкритих лазерних установках (експериментальні стенди), а також в тих випадках, коли не виключена випадкова дія лазерного випромінювання на очі або шкіру.

Методи вимірювань параметрів лазерного випромінювання в діапазоні довжин хвиль 0,25...12,0 мкм в заданій точці простору з метою визначення ступеня небезпеки випромінювання для організму людини встановлені ГОСТ 12.1.03-81. Таким чином, завдання дозиметрії зводиться до визначення максимального значення ступеня небезпеки випромінювання і на цій основі вибору методів і засобів забезпечення безпечних умов праці.

Захист від лазерного випромінювання здійснюють:

- технічними (вибір, планування, внутрішня обробка виробничих приміщень; розміщення лазерних технологічних установок; використання мінімального рівня випромінювання, що забезпечує досягнення поставленій мети),

- організаційними (обмеження часу дії випромінювання; призначення осіб відповідальних за організацію і проведення робіт; здійснення допуску до проведення робіт; організація нагляду за проведенням робіт; організація протиаварійних робіт і встановлення порядку ведення робіт в аварійних; інструкції, плакати; навчання і інструктаж; обмеження допуску (на вхідних дверях; ключі від входу тільки у навчених працівників)),

- лікувально-профілактичними методами та засобами (контроль за рівнями небезпечних та шкідливих виробничих чинників на робочих місцях; контроль за проходженням персоналом попередніх і періодичних медичних оглядів).

Зниження ступеня небезпеки дії лазерного випромінювання в залежності від довжини хвилі випромінювання здійснюють "ослаблювачами випромінювання" "часом" і "відстанню". Зменшення рівня випромінювання за допомогою ослаблювачів (світлофільтрів) можна прийняти при роботі з випромінюванням будь-якого спектрального діапазону.

Засоби захисту повинні знижувати рівні лазерного випромінювання що діє на людину, до величин нижче ГДР. Вони не повинні зменшувати ефективність технологічного процесу і працездатність людини. Їх захисні характеристики повинні залишатися незмінними в течію встановленого терміну експлуатації. Вибір засобу захисту в кожному конкретному випадку здійснюється з урахуванням вимог безпеці для даного процесу.

Засоби колективного захисту (ЗКЗ) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 і ГОСТ 12.2.049-80.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовуються при проведенні пуско-налагоджувальних і ремонтних робіт, робіт з відкритими лазерними виробами типу лідара і т.п. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 і маркіруватися відповідно до ГОСТ 12.4.115-82.

Засоби індивідуального захисту від лазерного випромінювання включають засоби захисту очей і особи (захисні окуляри, щитки, насадки), засоби захисту рук, спеціальний одяг. При виборі ЗІЗ необхідно враховувати: робочу довжину хвилі випромінювання; оптичну щільність світлофільтру.

Захисні лицьові щитки необхідно застосовувати в тих випадках, коли лазерне випромінювання представляє небезпека не тільки для очей, але і для шкіри обличчя. При настройці резонаторів газових лазерів, що працюють у видимій області спектру, для захисту очей слід застосовувати захисні насадки (ЗН).

Захисні насадки можуть використовуватися самостійно або у поєднанні з оптичними пристроями, такими як діоптрійная трубка.

До персоналу, пов'язаного з експлуатацією лазерної техніки пред'являються підвищені вимоги як в частині професійного відбору так і в частині навчання і перевірки знань по охороні праці. Персонал що допускається до роботи з лазерними виробами, повинен пройти попередній медичний огляд, інструктаж і спеціальне навчання безпечним прийомам і методам роботи.

Персонал, обслуговуючий лазерні вироби, зобов'язаний вивчити технічну документацію, інструкцію по експлуатації, ознайомитися із засобами захисту і інструкцією по наданню першої допомоги при нещасних випадках. Особливе увагу необхідно приділяти захисту око, оскільки дія лазерного випромінювання може приводити до необоротних наслідків - сліпоти. Тому в випадку підозри або очевидного опромінювання очей лазерним випромінюванням слідує негайно звернутися до лікаря для спеціального обстеження.

Окрім міжгалузевих нормативних документів в даний час в ряду галузей економіки діють галузеві стандарти, методичні вказівки і інші нормативні документи, що зважають на специфіку конкретних робіт. У ряду випадків спостерігається тенденція прямого застосування міжнародних стандартів.

Проте при використанні в практичній роботі міжнародних стандартів і рекомендацій не можна забувати, що вимоги безпеці, що пред'являються до лазерних виробів, визначаються класом небезпеки використовуваного лазера. Відмінність в класифікаціях приводить до відмінності вимог безпеки. Тому при впровадженні лазерної техніки в вітчизняній промисловості необхідно керуватися СанПиН-лазер, а при експорті лазерної техніки - міжнародними стандартами і рекомендаціями.

Слід зазначити, що оцінка результатів дозиметричного контролю лазерного випромінювання, класифікація лазерів, розрахунок межі лазерно-небезпечної зони, підготовка санітарного паспорта на лазерний виріб вимагають виконання достатньо складних і трудомістких розрахунків. Для виконання таких розрахунків доцільно використовувати ПЕВМ. Істотну допомогу у виконанні вказаних робіт може надати програма "Інспектор-6", що є самостійним Windows додатком.