Розподіл об'єктів за обсягом викидів

Обсяг викидів, т x						Всього
Кількість об’єктів f
Розрахункові дані xf

 

Середній обсяг викидів становить:

т.

Модальна забрудненість відображає середній рівень забруднення в дискретному ряді розподілу (табл. 9).

Таблиця 9

Розподілення місць складання стічних вод за якістю забруднення

Частота випуску забруднення стічних вод, %								Разом
Кількість місць скидання стічних вод
Кумулятивні частоти								х

 

Модальна забрудненість відображає середній рівень забруднення в інтервальному ряді розподілу (табл. 10).

Таблиця 10

Розподілення місць складання стічних вод за якістю забруднення

Забрудненість стічних вод, %	Кількість місць скидання стічних вод	Кумулятивна частота
до 17
17-19
19-21
21-23
23-25
25-27
27 і більше
Разом		х

 

Це означає, що така забрудненість є найбільш поширеною, типовою для місць скидання стічних вод.

Медіанний рівень забрудненості для дискретного ряду (табл. 9) становить:

.

В інтервальному ряді розподілу (табл. 10) медіана становить:

Для вимірювання і оцінювання варіації екологічних явищ і процесів використовують система абсолютних і відносних характеристик, а саме:

- розмах варіації;

- середнє лінійне відхилення;

- середнє квадратичне відхилення;

- дисперсію;

- коефіцієнт варіації.

У практиці еколого-статистичного аналізу широко застосовують характеристики варіації, що ґрунтуються на відхиленнях індивідуальних значень ознаки від середньої величини. При розрахунках такого роду характеристик використовують або модулі, або квадрати відхилень. У результаті отримуємо такі характеристики варіації: середнє лінійне і середнє квадратичне σ відхилення та дисперсію σ² .

Обчислення середнього лінійного відхилення за не згрупованими даними наведено в табл. 11.

Таблиця 11

Обчислення середнього лінійного відхилення за даними ряду розподілу

Забрудненість, %	Кількість місць скидання стічних вод

 

;

.

;

Середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення призначені дл вимірювання варіації екологічного явища чи процесу в сукупності і чим менша варіація, тим менше значення цих характеристик.

;

.

Для порівняння варіації найчастіше використовують квадратичний коефіцієнт варіації:

;

.

У даному прикладі коефіцієнт варіації свідчить про однорідність місць скиду стічних вод у відкриті водойми за станом забруднення стічних вод.

Виявлення закономірності розподілу, тобто закономірність зміни частот відповідно до зміни екологічного явища чи процесу – одна з найголовніших задач аналізу рядів розподілу даних про якість довкілля. Воно здійснюється за допомогою побудови графіків рядів розподілу і на цій основі виявлення форми розподілу.

Графіки варіаційних рядів (полігон, гістограма) дають певну уяву про емпіричний розподіл, але вони показують дію не лише основних, а й випадкових факторів. Якщо збільшувати обсяг сукупності, зменшуючи довжини інтервалів, то графік ряду наближається до деякої кривої лінії, що називається кривою розподілу. Крива розподілу може характеризувати емпіричний або теоретичний розподіл..

Емпіричні криві розподілу — лінії на площині, які характеризують залежності між значеннями варіюючої ознаки і відповідними частотами.

Вони відображають вплив на ознаки двох груп факторів: систематичних, що є основними причинами, які впливають на характер розподілу; випадкових, що часто викликають суттєві відхилення від закономірного розвитку.

Якщо звільнитися від дії випадкових факторів, то можна побудувати таку криву лінію, яка буде граничною для даної сукупності і відображатиме вплив лише основних суттєвих факторів. Ця крива називається теоретичною кривою розподілу і відображає теоретичний, граничний розподіл.

Теоретична крива розподілу - це така крива, яка відображає загальну закономірність розподілу, що проявляється при дії лише основних чинників

Теоретичний розподіл утворюється при дії лише основних, істотних для даного явища причин і тому має велике значення при екологічних дослідженнях.

Порівняння емпіричного і теоретичного розподілів покаже, якою мірою сукупність, що вивчається, виражає закономірності, властиві даному явищу в конкретних умовах місця і часу в силу дії основних причин.

Дослідження закономірності розподілу складається з трьох послідовних етапів:

- встановлення загального характеру розподілу,

- вирівнювання емпіричного розподілу за теоретичною кривою розподілу,

- встановлення відповідності теоретичного розподілу емпіричному.

Встановлення загального характеру розподілу вимагає оцінки ступеня його однорідності, обчислення показників асиметрії та ексцесу.

Однорідність сукупності для розподілу близьких до нормального, встановлюють за значенням коефіцієнта варіації .