Міжнародний рух капіталів (МРЕ) - переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.

Форми міжнародного руху капіталів

Критерії класифікації	Форми вивозу капіталу
За суб'єктами, що вивозять капітал	Приватний і державний
За об'єктами	Грошовий І товарний
За строками	Довгостроковий і короткостроковий
За способом отримання доходу на капітал	Позиковий і підприємницький

Рис. Форми вивозу капіталів

Прямі інвестиції надають право управлінського контролю за об’єктом, у який інвестовано капітал.

Портфельні інвестиції здійснюються шляхом придбання акцій іноземних підприємств у розмірах, які не забезпечують право власності або контролю над ними.

Сек ’ юритизація - зростання ролі цінних паперів у залученні та розміщенні засобів комерційними банками, кінцевими кредиторами та позичальниками, як інструменту регулювання руху позичкового капіталу.

Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується трансформаційними зрушеннями в системі міжнародних економічних відносин.

Рис. Функції міжнародного ринку капіталу

Фактори, що зумовлюють трансформації системі МЕВ:

- поширення кризи в енергетичній, сировинній та фінансовій сферах;

- швидка зміна пріоритетів, зумовлена розвитком інформаційного суспільства;

- зміни суспільно-економічних та політичних устроїв, зокрема постсоціалістичних держав;

- економічні, науково-технічні й технологічні зрушення, які зумовлюють зміну форм і напрямків міжнародної спеціалізації;

- зміна місця окремих країн, регіонів та фірм у системі міжнародного поділу праці та в структурі світового господарства.

Концепції трансформації міжнародних економічних відносин:

- концепція нового міжнародного економічного порядку (НМЕП, 1974 р.), висунута країнами, що розвиваються, і спрямована на протидію пануванню ТНК у системі МЕВ;

- концепція міжнародної економічної безпеки (МЕБ, середина 80-х років XX ст.).

 

Світова торгівля: сутність та структура. Всесвітній ринок товарів і послуг. Торговельна політика, її види та інструменти. Теорія порівняльних витрат. Торговельний і платіжний баланс. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання.

 

Світова торгівля - форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації певних країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок - розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на МПП.

Теорії зовнішньої торгівлі

Теорії зовнішньої торгівлі покликані відповісти на запитання: що лежить в основі МПП?

що визначає ефективність міжнародної спеціалізації для окремих країн?

Чим керуються фірми у своїй поведінці стосовно включення їх у міжнародний обмін?

Історично першою є теорія зовнішньої торгівлі - меркантилізм (XVI-XVII ст.). Ця теорія виходила з того, що багатство нації визначається обсягом золота. Тому завдання національних держав - продавати більше, купувати менше, сприяючи таким чином переміщенню золота, яке виконувало функцію світових грошей, з одних держав у інші.

Таблиця Порівняльна характеристика національного та світового ринків

 

Ознака порівняння	Національний ринок	Світовий ринок
За об’єктами обміну	Вся продукція суб’єктів ринкового національного господарства	Найконкурентоспроможніша продукція, виготовлена з низькими витратами і з кращими споживчими властивостями
За панівною формою конкуренції	Внутрінаціональна конкуренція за національного споживача	Міжнаціональна конкуренція за зовнішні ринки (національні ринки інших держав)
За механізмом ціноутворення	Ціна визначається середніми суспільно необхідними затратами національної економіки	Ціна відображає не усереднені національні затрати, а середні затрати виробників-учасників
За факторами, що впливають на рух товарів і послуг	Рух товарів та послуг зумовлений внутрішніми економічними факторами	На рух товарів та послуг суттєво впливає зовнішньоекономічна політика держав-учасниць
За наявністю (відсутністю) бар’єрів для вільного переливу капіталів	Відносно незначні бар’єри	Наявність порівняно значних бар’єрів

Меркантилісти розглядали міжнародну торгівлю як гру з нульовою сумою, в якій виграш країни неминуче означає програш її торговельного партнера. Вони підкреслювали необхідність реалізації такої зовнішньоекономічної політики, яка б сприяла досягненню позитивного сальдо торговельного балансу.

Теорії зовнішньої торгівлі

Теорія абсолютних переваг Л.Сміта: добробут нації залежить від ступеня поглиблення поділу праці, в тому числі й міжнародного. Кожна країна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вона має абсолютні переваги, тобто виробництво товарів, які певній країні обходяться дешевше, повинне орієнтуватися не лише на задоволення потреб своєї держави, а й забезпечувати продаж їх (експорт) за кордон.

Теорія відносних переваг Д. Рікардо: кожна країна використовує свій капітал і працю у тих галузях, які забезпечують їй найбільші вигоди. Суть концепції Рікардо: наявність абсолютної переваги у національному виробництві того чи іншого товару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі; міжнародний обмін можливий та ефективний за наявності порівняльних переваг. Порівняльні переваги виникають там, де для виробництва двох товарів використовується різна кількість праці.