ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 11. Закономірності розвитку світового господарства



Тема 11. Закономірності розвитку світового господарства

Інтернаціоналізація господарського життя і світовий ринок

1. Сутність, етапи становлення та основні риси світовою господарства. Сучасна структура світового господарства.

2. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Транснаціональні корпорації і розвиток міжнародних виробничих зв’язків.

3. Міжнародна економічна інтеграція та її організаційні форми.

4. Світова торгівля: сутність та структура. Всесвітній ринок товарів і послуг. Торговельна політика, її види та інструменти. Теорія порівняльних витрат. Торговельний і платіжний баланс. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання.

5. Зміст і структура світової валютної системи. Валютні курси. Конвертованість валют. Валютні ринки.

6. Міграція населення і світовий ринок праці. Сутність і причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили.

7. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

 

Сутність, етапи становлення та основні риси світовою господарства. Сучасна структура світового господарства.

Світове господарство - внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Етапи розвитку світового господарства:

I - кінець XIX - початок 20-х років XX ст.;

II - друга третина 20-х років - кінець 80-х років XX ст.;

III - кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. і продовжується нині.

Світове господарство характеризується:

- зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

- створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

- формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

 

Міжнародний поділ праці (МПП) - спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

Рис.. Форми міжнародного поділу праці

Світова торгівля: сутність та структура. Всесвітній ринок товарів і послуг. Торговельна політика, її види та інструменти. Теорія порівняльних витрат. Торговельний і платіжний баланс. Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання.

 

Світова торгівля - форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації певних країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок - розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на МПП.

Теорії зовнішньої торгівлі

Теорії зовнішньої торгівлі покликані відповісти на запитання: що лежить в основі МПП?

що визначає ефективність міжнародної спеціалізації для окремих країн?

Чим керуються фірми у своїй поведінці стосовно включення їх у міжнародний обмін?

Історично першою є теорія зовнішньої торгівлі - меркантилізм (XVI-XVII ст.). Ця теорія виходила з того, що багатство нації визначається обсягом золота. Тому завдання національних держав - продавати більше, купувати менше, сприяючи таким чином переміщенню золота, яке виконувало функцію світових грошей, з одних держав у інші.

Таблиця Порівняльна характеристика національного та світового ринків

 

Ознака порівняння Національний ринок Світовий ринок
За об’єктами обміну Вся продукція суб’єктів ринкового національного господарства Найконкурентоспроможніша продукція, виготовлена з низькими витратами і з кращими споживчими властивостями
За панівною формою конкуренції Внутрінаціональна конкуренція за національного споживача Міжнаціональна конкуренція за зовнішні ринки (національні ринки інших держав)
За механізмом ціноутворення Ціна визначається середніми суспільно необхідними затратами національної економіки Ціна відображає не усереднені національні затрати, а середні затрати виробників-учасників
За факторами, що впливають на рух товарів і послуг Рух товарів та послуг зумовлений внутрішніми економічними факторами На рух товарів та послуг суттєво впливає зовнішньоекономічна політика держав-учасниць
За наявністю (відсутністю) бар’єрів для вільного переливу капіталів Відносно незначні бар’єри Наявність порівняно значних бар’єрів

Меркантилісти розглядали міжнародну торгівлю як гру з нульовою сумою, в якій виграш країни неминуче означає програш її торговельного партнера. Вони підкреслювали необхідність реалізації такої зовнішньоекономічної політики, яка б сприяла досягненню позитивного сальдо торговельного балансу.

Теорії зовнішньої торгівлі

Теорія абсолютних переваг Л.Сміта: добробут нації залежить від ступеня поглиблення поділу праці, в тому числі й міжнародного. Кожна країна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вона має абсолютні переваги, тобто виробництво товарів, які певній країні обходяться дешевше, повинне орієнтуватися не лише на задоволення потреб своєї держави, а й забезпечувати продаж їх (експорт) за кордон.

Теорія відносних переваг Д. Рікардо: кожна країна використовує свій капітал і працю у тих галузях, які забезпечують їй найбільші вигоди. Суть концепції Рікардо: наявність абсолютної переваги у національному виробництві того чи іншого товару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі; міжнародний обмін можливий та ефективний за наявності порівняльних переваг. Порівняльні переваги виникають там, де для виробництва двох товарів використовується різна кількість праці.

Баланс послуг

Витрати українських туристів на оплату послуг за кордоном рівнозначні імпорту цих послуг в Україну (дебет). Надання Україною транспортних, страхових, медичних, банківських послуг іноземцям рівнозначне експорту (кредит).

Сальдо балансу послуг дорівнює різниці між експортом і імпортом патентів, ліцензій, ноу-хау, послуг транспорту, зв'язку, комунікацій, страхування, охорони здоров'я тощо.

Баланс руху капіталів

Надання позики однією державою іншій, придбання однією країною цінних паперів іншої країни в платіжному балансі відбиваються як торгівля борговими зобов’язаннями.

Надання позики іншій країні - імпорт боргового зобов’язання (дебет). Отримання позики з-за кордону – експорт боргового зобов’язання (кредит).

Придбання Україною цінних паперів в інших країнах - імпорт боргових зобов’язань (дебет).

Придбання іншими країнами цінних паперів України - експорт боргових зобов’язань (кредит).

Оцінювання експортно-імпортних операцій у платіжному балансі здійснюється без урахування в ціні товарів затрат на страхування і транспортування.

Платіжний баланс - фактично виконані надходження і платежі.

Розрахунковий баланс - включає всі вимоги і зобов’язання країни до сектору закордон, у тому числі й непогашені.

Платіжний баланс враховує і платежі, що мають однобічну основу, тобто не пов’язані з відшкодуванням:

- однобічні перекази;

- надання СПЗ з боку МВФ;

- переведення частини золота країни в її золотий запас і навпаки;

- переоцінка золотих і валютних резервів у зв’язку зі зміною світових цін на золото й валютних курсів.

Статті платіжного балансу А, В, С - основні. Статті блоків, пов’язані з рухом валютних резервів, - балансуючі.

Режими конвертованості

Повна конвертованість - можливість вільно здійснювати (без будь-яких обмежень) усі валютні операції фізичним та юридичним особам.

Часткова конвертованість - передбачає певні обмеження на обмінні валютні операції, які за вимогами МВФ не повинні стосуватися платежів за поточні міжнародні операції.

Зовнішня конвертованість - надання повної свободи іноземним фізичним і юридичним особам щодо здійснення валютних операцій.

Внутрішня конвертованість - надання права здійснювати обмінні операції національних грошових одиниць на іноземну валюту тільки фізичним і юридичним особам даної країни.

 

Міграція населення і світовий ринок праці. Сутність і причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя.

Рис.. Причини міжнародної міграції робочої сили

Тенденції розвитку ММРС:

- поширення міграційних процесів робочої сили практично на всі країни світу;

Рис. Форми міжнародної міграції робочої сили

- головний напрям міграції робочої сили: з країн, що розвиваються, та країн із перехідними економіками у найрозвиненіші країни;

- активізація міграційних процесів із однієї розвиненої країни в іншу;

- посилення міждержавних переселень у межах країн, що розвиваються;

- пожвавлення маятникової міграції між країнами з перехідними економічними системами;

- виникнення нової форми міграції робочої сили - міграції науково-технічних кадрів;

- посилення тенденції «втеча умів» із країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;

- утворення нових привабливих міграційних центрів на Близькому Сході (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Ізраїль), у Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела), у Південно-Східній Азії (Японія, Гонконг, Тайвань, Сінгапур);

- зростання частки «молодої міграції»;

- розширення обсягів нелегальної міграції, зумовлене жорсткішою міграційною політикою СІЛА і країн Західної Європи, які прагнуть обмежити приплив іноземної робочої сили.

 

Тема 11. Закономірності розвитку світового господарства





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.216.79.60 (0.008 с.)