Фізичне виховання дітей з ЦП.

Рання і систематична корекція рухових порушень, що здійснюється в єдиному комплексі лікувально-педагогічних заходів, сприяє попередження та подолання багатьох ускладнюють порушень і виявленню компенсаторних можливостей дитячого мозку. Особливу роль у цьому процесів відіграє фізичне виховання. Основним завданням фізичного виховання дітей з ДЦП є розвиток і нормалізація рухів. Неправильне руховий розвиток дитини з ДЦП починається з неправильного положення його голови,шиї і спини. Тому при розвитку рухових функцій у дитини необхідно, перш за все здійснювати контроль за положенням загальних частин тіла. Дитина з церебральним паралічем під час неспання не повинен більше 20 хвилин залишатися в одній і тій же позі. Дитина не повинна сидіти протягом тривалого часу з опущеною головою, зігнутою спиною і зігнутими ногами. Протягом дня корисно кілька разів викладати його на живіт, домагаючись в цьому положенні розгинання голови, рук, спини і ніг. З метою формування передумов довільних рухів у дітей перших років життя украй важливим є використання спеціальних пристосувань у вигляді великих пляжних м'ячів, валиків, гойдалок, поручнів і так далі.

Провідну роль у розвитку рухів у дітей з ДЦП відіграє лікувальна гімнастика. З урахуванням специфіки рухових порушень при ДЦП лікувальна гімнастика має наступні основні завдання:

· Розвиток випрямлення і рівноваги, тобто так званого поступального механізму, що забезпечує правильний контроль голови в просторі і за відношенню до тулуба.

· Розвиток функції руки і предметно-маніпулятивною діяльності.
Розвиток зорово-моторної координації.

· Гальмування і подолання неправильних поз та положень.

· Попередження формування вторинного рухового стереотипу.

Під впливом лікувальної гімнастики в м'язах дитини з ДЦП виникають адекватні рухові відчуття. У процесі лікувальної гімнастики нормалізуються пози і положення кінцівок, знижується м'язовий тонус,зменшуються або долаються насильницькі руху. Дитина починає правильно відчувати пози та рухи, що є потужним стимулом до розвитку та вдосконалення його рухових функцій і навичок.

Позитивний вплив на розвиток рухових функцій надає використання комплексних аферентних стимулів: зорових (більшість вправ проводиться перед дзеркалом), тактильних (прогладжування кінцівок; опора ніг і рук на поверхню, покриту різними видами матерії, що посилює тактильні відчуття; ходьба босоніж по піску і так далі), пропріоцептивних (спеціальні вправи з опором,чергування вправ з відкритими та закритими очима). При виконанні вправ широко використовуються звукові та мовні стимули. Багато вправи, особливо при наявності насильницьких рухів, корисно проводити під музику. Особливо важливе значення має чітка мовна інструкція, яка нормалізує психічну діяльність дитини, розвиває цілеспрямованість,покращує розуміння мови, збагачує словник. Таким шляхом у дитини формуються різні зв'язку з руховим аналізатором, що є потужним фактором усього психічного розвитку.

В даний час для формування правильної постави, розвитку тазового поясу і нижніх кінцівок надається плавання. Під час плавання зменшується тиск ваги тіла на опорно-руховий апарат і на незміцнілий хребет дитини; ритмічні рухи ніг, створюють сприятливі умови для формування та зміцнення опори нижніх кінцівок, а динамічна робота ніг в безопорному положенні сприяє розвитку стопи і попереджає плоскостопість. При підвищеній схильності досудомних нападів навчання плаванню протипоказано.
Важливе значення для розвитку і нормалізації рухів у дітей з ДЦП має проведення фізичних вправ у воді - гідрокінезотерапія. Особливо корисна лікувальна гімнастика у воді в період початкового формування активних рухів. За допомогою водолікування нормалізуються процеси збудження і гальмування, знижується м'язовий тонус, поліпшується кровопостачання органів і тканин. Зазвичай лікувальні ванни поєднуються з пасивними і активни мирухами.

Широко використовується лікувальний масаж для розвитку рухів дітей з ДЦП. Під впливом масажу з шкіри по нервових шляхах йдуть потоки імпульсів у центральну нервову систему, особливо в рухові зони КГМ, що стимулює їх функціонування і дозрівання. Чим молодша дитина, тимбільше значення для стимулювання його нервово-психічної діяльності має тактильний подразник. Масаж також різнобічний вплив на організм дитини. Він нормалізує роботу нервової системи, прискорює струмлімфи, сприяючи таким шляхом більш швидкого звільнення тканин від продуктів обміну, тобто відпочинку м'язів, покращує кровопостачання м'язів,уповільнює їх атрофію. Прийоми масажу залежать від форм ДЦП і стану окремих груп м'язів.

Діти з церебральним паралічем відрізняються підвищеною сприйнятливістю допростудних і інфекційних захворювань, особливо до хвороб верхніх дихальних шляхів. Це пов'язано як із загальним зниженням реактивності організму у зв'язку з ураженням ЦНС, так і з малою руховою активністю дитини, а також з частими порушеннями дихальної функції. Для зміцнення здоров'я важливе значення має загартовування організму дитини з ДЦП, яке необхідно починати з самого раннього віку. Вибір способу гартування залежить від тяжкості захворювання, віку, індивідуальних особливостей дитини. Загартовування дітей в перші роки життя, а дітей з важкими формами захворювання і в наступні роки здійснюється головним чином у процесі повсякденного догляду.

Фізичне виховання дітей з церебральним паралічем ґрунтується на теоретичної концепції поетапного формування рухових функцій як у здорову дитину, так і у дитини з ДЦП.

В ході фізичного виховання слід враховувати не тільки якісні особливості рухових порушень, вік дитини, але в першу чергу - рівень його моторного розвитку, врахування психологічних особливостей дитини.